18 годин проводили обшук на Вінницькому лікеро-горілчаному заводі

Це не сюжет із  бойовика. Хоча заводчани спершу справді подумали про кіно. Першого березня вранці я був у приймальні директора лікеро-горілчаного заводу, розповів "РІА" один із свідків подій. З вікна було добре видно, як до воріт під"їхав потужний джип -  спереду і ззаду "лебідки" з тросом, вихлопна  труба - вище кузова, колеса, як у трактора... Як тільки автомобіль зупинився, з нього висипали люди у камуфляжі і в масках. У руках -  автомати, на поясі зліва і справа -  кобури з пістолетами. Відсторонивши охорону, вони на прохідній вирвали з розетки телефон і "окупували" завод. Одні опинилися у цеху, інші забігли в адмінкорпус. На кожному поверсі залишалось чергувати  по два-три чоловіки у камуфляжах. Були вони також у кожному кабінеті. В приймальній автоматники одразу відключили усі стаціонарні телефони (те саме зробили у кабінетах). Наказали здати мобільні, з людьми розмовляли на підвищених тонах, розпитуючи, хто тут і що робить. Здавалося, ще трохи, і вони почнуть нас "в'язати", продовжує розповідь співрозмовник. Таку екіпіровку, як у них, доводилося бачити хіба що у кіно. Крім зброї і масок, вони  ще мали сучасні переговорні пристрої. Коли через них  спілкувалися між собою, ті ж пристрої поглинали звуки, тому ніхто не чув, про що саме вони ведуть мову. Крім "артистів"  у масках, яких було не менше сорока, на завод заявилися і люди в цивільному. Нічого не пояснюючи, вони почали  допитувати кожного працюючого і складати  протоколи. Тільки згодом ми дізналися, що "гості" приїхали аж з Донецька і що вони нібито є представниками Донецької податкової міліції. А на завод нагрянули для  проведення обшуку. Дозвіл на це, за їхніми словами, надав один із судів столиці "донецьких".Поки одні опитували працівників, інші виносили з кімнат комп'ютери. Не залишили жодного. Системні блоки закидали в авто, як дрова. Робочий день закінчився, але нікого додому не відпустили. Минала година, друга... Приблизно о третій ночі з приміщення вивели комерційного директора і касира, яким наказали: "Ти і ти поїдете з нами..." Те саме мало бути й з  начальником цеху та заввиробництвом, але їм стало зле і до них викликали "швидку". Нині вони, як і директор підприємства, знаходяться у лікарні. Решту працівників відпустили додому лише о пів на четверту ранку 2 березня.Того ж дня донецькі почали вивозити продукцію. Вони продовжували "хазяйнувати" на заводі і 3-го березня. Пізно ввечері "зачищали" останні залишки горілчаних виробів ТМ "Сотка". Причому, без присутності будь-кого з керівництва заводу. Дізнавшись про це, юрист заводу подав  у міліцію заяву про самовільне вивезення продукції, адже чинне законодавство забороняє  проводити виїмку продукції вночі. Але це не зупинило донецьких. Нині у цехах порожньо. За словами свідків, "нальотчики" розкомплектували навіть технологічну лінію. Забрали  деталі, без яких вона не може працювати. Усі двері відчинені. Враження таке, що тут пройшлася монголо-татарська орда.Колеги вивезених невідомо куди працівників  наступного дня  намагалися їх розшукати їх. Припускали, що їх утримують у слідчому ізоляторі на Пирогова,4. Однак у міському управлінні міліції повідомили, що там таких  не було. В слідчому управлінні податкової міліції сказали, що гості  з Донецька поїхали ще вночі на Донбас. Свідки  звернули увагу на те, що всі поняті, які підписували протоколи, були також привезені  з Донецька.Керівництво заводу звернулося із заявами у прокуратуру та міліцію. Але поки що їм там нічого не відповіли.Чим можуть бути викликані такі дії податківців?Фахівці, які із зрозумілих причин побажали залишитись неназваними, припускають, що таким чином з тамтешнього ринку намагаються витіснити  ТМ "Сотка". А на самому заводі  дехто вважає це помстою одному з вінницьких нардепів. Він недавно захистив від аналогічного  нальоту  Гайсинський спиртзавод. За "маски-шоу" в Гайсині податковим міліціонерам після цього обласна влада навіть пропонувала вибачитися перед колективом. Ось ті, мовляв, і поквиталися. "Спектакль" у Вінниці був ще  "крутіший". Який у нього буде  фінал - невідомо. Робота заводу нині паралізована. На території залишилася лише власна охорона. Правда, охороняти вже нема що.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google