Вінничани вміють писати сучасну прозу і видають книжки

Насправді, відшукати літературні доробки вінничан в книгарнях міста не так-то й просто. Давно вже в магазинах немає спеціально відведених поличок «література рідного краю» (єдиним приємним винятком є книгарня «Кобзар» на вул. Привокзальній, 1), тому покупцям лишається сподіватися лише на обізнаність продавців-консультантів. До того ж, великі всеукраїнські видавництва здебільшого оминають твори вінницьких авторів. Наприклад, у збірнику «27 регіонів України» від видавництва «Фоліо» Вінницьку область представляє…  тернополянин Володимир Барна!

Проте, насправді,  не все так погано, як може здатися на перший погляд. Вінниччині є ким пишатися на літературній ниві. Тож спробуємо полегшити вам пошук сучасної прози наших земляків.

Наталка Доляк. "Гастарбайкерки".

Рекордсменка конкурсу «Коронація слова», якій в 2012 році вдалося підкорити одразу три вершини літературного Олімпу! Подвійний дипломант  у номінації «Романи» за твори «Гастарбайтерки, або Берлінський джайв» і «Реф’юджи»,  і водночас володарка другої премії в номінації «Кіносценарій»!  А на додачу – володарка другої премії попереднього 2011-го року за п’єсу «Гастарбайтерські сезони»! Так-так, це все про неї – вінничанку Наталку Доляк.

Майстерно написаний твір “Гастарбайтерки” надасть вам змогу відчути долю заробітчан на власній шкурі – адже авторка сама певний час змушена була працювати за кордоном, тож кожен рядок перед написанням був буквально «прожитий» Наталкою Доляк. 

Три героїні-гастарбайтерки із різними долями, три сюжетні лінії, що майстерно сплітаються в довершену «косичку» роману. 

Галина – колишня вчителька німецької, що розучилася жити заради власного задоволення і подалася в Берлін прибиральницею заробляти гроші на утримування дорослого сина, а також для численних подарунків його дружині і коханкам.

Наталя – танцівниця, яка понад усе прагне мати власну дитину та облаштувати власне родинне гніздечко. От і довелось поміняти ритми латиноамериканських танців на шалений ритм заробляння грошей в німецьких сім’ях, прибираючи чужі помешкання та доглядаючи за чужими дітьми.

Лариса – спортсменка, красуня, молода матір-одиначка. Зневірюється у перспективах чесно здобути статок на батьківщині, тому вирушає в чужі краї шукати кращої долі. Однак вона навіть не уявляє, що літня німецька пара, в яких вона влаштувалася працювати, найняла її не лише для прибирання…

 Роман варто прочитати, і не задля солідарності із землячкою, а заради кращого розуміння людської душі, причин, що змушують співвітчизників шукати кращої долі в чужих краях, чи навіть для ознайомлення з іноземними звичками і традиціями. Адже «Гастарбайтерки» - багатогранний твір, в якому кожен знайде щось особливе, рідне для себе.

Дебютний роман Наталки Доляк «Гастарбайтерки» вийшов великим накладом у видавництві «Клуб сімейного дозвілля», тож його можна знайти у кожній книгарні міста, або замовити в будь-якому книжковому інтернет-магазині.

Вікторія Гранецька. «Мантра-Омана».

Перша «коронована словом» вінничанка – Вікторія Гранецька – радує своїх читачів романом «Мантра-Омана». В принципі, описуючи дебютне творіння Вікторії можна обмежитись одним рядком – роман-переможець “Коронації слова 2011». Адже переказування усіх спогадів, химер, візій, оман та мантр, з яких, наче із тисячі кольорових скелець складається цілісний вітраж роману – то марна справа. Сухий переказ не передасть усієї гамми кольорів та відтінків, усієї гри тіні та світла, не дасть відчути тонку грань між пам’яттю та фантазією, хоча… Хоча, а чи можна однозначно провести цю грань для кожної людини? Та чи взагалі ця грань насправді існує?

Ця книга не дає читачеві однозначних правильних відповідей. Вона дає набагато більше – ставить правильні запитання, відповіді на які кожен мусить дати самотужки.

Якщо все ж таки спробувати в двох словах переказати зміст роману, то в ньому йдеться про безладну й подекуди божевільну, як і всі творчі люди, студентку Єву-Євпраксію. Все своє коротке, проте яскраве, життя Єва присвячує Книзі. Адже лише в справжніх стражданнях народжується справжня Творчість. От тільки після «народження» Книги, Єва відходить до кращого світу, лишаючись в цьому світі паперовими сторінками. Але навіть ці надруковані слова все ще являються тією самою бунтівною та життєрадісною Євою.

Кажете, що це омана? – Так! Це справді омана. «Мантра-омана», яку ви, наче справжню мантру будете раз по раз перечитувати опісля того, як придбаєте її в одній із книгарень міста. А позаяк роман видано «Клубом сімейного дозвілля», то знайти його можна в будь-якому книжковому магазині міста.

Лариса Фатіна. «По ту сторону тишины».

Обдарована вінницька письменниця Лариса Фатіна не отримала (поки що) жодної відзнаки в “Коронації слова” з однієї єдиної причини – її повість «По ту сторону тишины» написана російською мовою. В усьому ж іншому її книга однозначно заслуговує літературної корони. 

Щира розповідь, що розкриває духовний світ дівчини, її біль, одинокість, страждання… Відверті зізнання, на які можна наважитись лише наодинці з собою, повністю відмежувавшись від зовнішнього світу, в цілковитій тиші… По той бік тиші, балансуючи між життям та смертю із твердим переконанням, що дівоче кохання, занотоване бозна-коли у щоденнику, неодмінно врятує в майбутньому іншу людину…

На жаль, «По ту сторону тишины» нечастий гість на полицях вінницьких книгарень. Проте не варто впадати у відчай – книгу можна придбати і через інтернет. Варто лише ввести в пошуковик прізвище авторки та назву повісті.

Катерина Калитко. «М.Істерія»

Катерина Калитко відома в першу чергу як поетеса. Тож не дивно, що її прозова книга «М.Істерія» більше схожа на верлібри. Яскраві образи, несподівані, але на диво влучні порівняння та багатий спектр емоцій – від повного відсторонення до істерії.

Певною мірою, «М.Істерія» нагадує діафільм або слайд-шоу,  де одна яскрава картинка змінюється іншою. Здається, лише за допомогою окремих кадрів і можна описати головного героя – геніального фотографа Бранко, що полює людські душі у свій об’єктив аби якнайкраще відтворити внутрішній світ людини на знімку. Щоб потім смакувати кожний кадр, як кожне слово «М.Істерії»…

Читаючи книгу, вчишся бачити світ чужими очима – крізь об’єктив камери Бранко. Щоб потім так само втрачати зв’язок між реальністю та закарбованою на фотопапері «картинкою». І так само переносити свій настрій на навколишній світ, змінюючи його, як фотомайстер свою світлину.

В магазинах книга з’являється нерегулярно, тому «М.Істерію» Катерини Калитко знову ж таки простіше відшукати в інтернет-крамницях.

Олександр Дмитрук. «Честь і плаха»

Олександр Дмитрук у своєму романі «Честь і плаха» нагадує читачам славетну історію Вінниччини, розповідаючи про легендарних брацлавських полковників часів «руїни» - Василя Дрозденка та Андрія Абазина.

Коли територія теперішньої України потонула у розбраті та чварах, постійно переходячи із рук у руки між поляками, росіянами і татарами, саме Дрозденко з Абазином першими намагалися згуртувати народ навколо спільної ідеї – визволення. Тож наше теперішнє існування багато в чому зобов’язане саме цим двом історичним постатям.

Не зважаючи на велику кількість історичних фактів, книга перш за все є художньою літературою, тож не треба лякатися, що під обкладинкою ховається підручник з історії. Роман читається легко й приємно.

Відшукати книгу «Честь і плаха» вдасться в книгарні «Кобзар».

Дмитро Пічкур. «Жорна»

Збірка оповідань Дмитра Пічкура правдиво та зворушливо зображує повоєнні роки на Вінниччині. Під обкладинкою сховані найбільш яскраві та вражаючі спогади дитинства самого Дмитра Пічкура. І хоча в книзі описано доволі тяжкий період в історії нашого краю, проте рядки світяться оптимізмом та непереборною любов’ю до життя. Нехай зовсім не ідеального, місцями тернистого, але такого прекрасного життя.

Як і твори решти членів вінницького осередку Національної спілки письменників України, «Жорна» Дмитра Пічкура можна придбати в книгарні «Кобзар».

Альманах «Подільські джерела»

Любителям історії власного міста призначені випуски альманаху «Подільські джерела».

Поки що друком вийшли чотири випуски альманаху: «Історії золотої провінції» присвячені опису рідного краю під владою Російської Імперії; «Шалом, Віннице!», в якому оповідається про юдейську громаду міста; «Річ Посполита: Вінницький слід», де увага зосереджена на «польському» періоді регіону, а також «Архітектура Поділля», що знайомить читачів із місцевими шедеврами зодчества.

Хоча Альманах має скоріше публіцистичний характер, але про історію Вінниччини читається легко і захоплююче – на заздрість деяким художнім творам. Адже до створення альманаху доклали руку такі визначні для міста постаті, як письменник і архітектор Юрій Плясовиця, художник Ілля Безбах, викладач Вінницького училища культури і мистецтв імені Леонтовича Наталя Кушка, та інші видатні постаті.

Альманах «Подільські джерела»  можна придбати в знайомій вже книгарні «Кобзар», а також в журнальних кіосках.

Наталя Ковальчук. «Щоденник RE:MAKE»

Наталя Ковальчук іще не встигла видати жодної власної повноцінної книжки, зате взяла участь в оригінальному проекті колективного творення текстів: "Щоденник. re:make". 

Гадаю, що всі у дитинстві бавились в гру, коли учасники по черзі писали на папірці слова, загинаючи аркуш так, щоб наступний гравець не бачив більшої частини попереднього тексту? – Так от, "Щоденник re:make" – це схожа літературна забавка, де кожен учасник отримує від попередника лише невеличкий уривок із твору, і пише власне коротеньке оповідання на тему, навіяну прочитаним уривком. Потім обирає довільне речення із власного творіння та передає «естафету» наступному письменнику.

Тож читання «Щоденника. re:make» нагадує складання паззлу наосліп, коли ти не знаєш, яка картинка вийде в підсумку. І хоча фінал в підсумку може вийти зовсім непередбачуваним, але сам процес навдивовижу захоплює.

"Щоденник. re:make" можна знайти в книгарні «Є», але поспішайте – наклад всього видання обмежений всього трьома сотнями екземплярів.

Діна Рубіна «Белая голубка Кордовы»

Здавалося б, яке відношення відома російсько-ізраїльська письменниця Діна Рубіна має до нашого міста? Ви можете не повірити, але частина подій роману «Белая голубка Кордовы» відбувається саме у Вінниці! 

Причому міські пейзажі та описи городян не вигадані «зі стелі», а ретельно відтворені зі спогадів чоловіка письменниці – художника Бориса Карафьолова, який прожив у нашому місті майже від самого народження і до свого 30-ліття. Тож вінницьким старожилам буде приємно згадати рідне місто 50-60-х років, а молодому поколінню – зануритись в атмосферу Вінниці того часу, вгадувати за описами квартали, вулиці і навіть окремі будинки та порівнювати їх із теперішнім станом. Не кажучи вже про те, що гарно орієнтуючись на «книжній місцевості», набагато цікавіше буде слідкувати за життям головного героя – талановитого художника та геніального фальсифікатора Захара Кордовіна, який заробляє статки з єдиною метою – помститися за свого друга дитинства. Ця нав’язлива ідея перетворює життя Захара на захоплюючий трилер, що змушує жити в шаленому темпі та змінювати місця проживання. Вінниця, Петербург, Єрусалим, Рим, Ватикан, Толедо та Кордова змішуються в захоплюючому калейдоскопі, вражаючи читача точністю та достовірністю деталей.

«Белая голубка Кордовы» видана російським видавництвом «Эксмо» загальним накладом близько двохсот тисяч (!) екземплярів, тож знайти цей роман у книгарнях міста – не проблема.