СТАРЕ КІНО: «Хороший, поганий, злий» - останній спагетті-вестерн «доларової» трилогії

Повна версія фільму триває 177 хвилин, але під час перегляду забуваєш про час. Атмосфера та колорит Дикого Заходу, гра чудових акторів захоплюють і надовго залишаються в пам’яті. Недаремно фільм неодноразово потрапляв до різних списків кращих фільмів всіх часів та народів.

Італійський режисер Серджо Леоне започаткував цілий піджанр вестернів. Картини подібної тематики були дуже популярними в 60-70-х роках ХХ століття. Загалом за цей період в Італії зняли більше 600 вестернів. Зйомки проводили на пустельному півдні Іспанії, де місцевість дозволяла імітувати ландшафти американського Заходу. Для цього навіть побудували декілька бутафорних міст зі своїми салунами, банками та тюрмами.

«Хороший, поганий, злий» - третій фільм Леоне з так званої «доларової теорії». У кожному новому фільмі з’являлося по одному герою. В третьому їх три: Клінт Іствуд, Лі ван Кліф та Елай Уолак. Фільм розповідає про трьох авантюристів, що блукають Диким Заходом, не маючи ні друзів, ні дому. Герої шукають викрадене золото на суму 200 тисяч доларів. Шляхи  ковбоїв перетинаються, тому що кожен з них володіє секретною інформацією. Вони об’єднують зусилля для досягнення успіху.

Дія фільму відбувається під час Громадянської війни в США. Під час зйомок в масовці режисер задіяв 1500 іспанських військових. Зі слів Елая Уолака, коли прийшов час підірвати міст, іспанський капітан, який не розумів англійської мови, помилково привів в дію детонатор. Так як не працювала жодна кінокамера, міст відбудували і підірвали заново.

Музику для фільму писав Енніо Морріконе. Вона стала символом жанру вестернів. Після виходу фільму саундтрек більше року тримався в чартах журналу «Billboard». 

«Хороший, поганий, злий» - стовідсотковий шедевр. Дивитися всім без винятку. 
{photo_gallery id=1637|}

Пончо, яке Клінт Іствуд носив під час всіх зйомок «Доларової трилогії», жодного разу не прали.

Перед початком зйомок Орсон Уеллс радив Серджо Леоне відмовитися від зйомок фільму, тому що практично всі картини на тему громадянської війни провалювалися в прокаті.

У сцені, де герой Ела Мьюлока намагається вбити Туко, коли той приймає ванну, Ел ніяк не міг запам'ятати свої репліки. Зрештою, Леоне настільки набридло знімати невдалі дублі, що він попросив Ела дорахувати від одного до десяти з розлюченим виразом обличчя. Потім слова Ела були дубльовані.

Енніо Морріконе спеціально так писав музику, щоб в деяких місцях вона нагадувала завивання гієни.

У 2001 році саундтрек з фільму був пересемпльваний гуртом Gorillaz в пісню «Clint Eastwood».

У фільмі відсутні фінальні титри.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.