«Початок хвороби схожий на грип або ГРВІ»: зібрали відповіді на поширені питання про хантавірус
- Псля пандемії ковіду будь-яка новина про «новий вірус» розлітається миттєво. Хантавірус — не виняток: тривожні заголовки зі всього світу, спалах на лайнері, десятки запитань до лікарів. Але мало хто знає, що вірус уже тут — на Вінниччині підтверджено два випадки.
- Ми поговорили з головним державним санітарним лікарем області Ігорем Матковським — і з'ясували, наскільки це реальна загроза.
Світ знову насторожився. У соціальних мережах і міжнародних медіа дедалі частіше з'являється слово «хантавірус» — і щоразу поруч із ним виринає тривожна тінь ковіду. Кілька тижнів тому повідомлення про спалах хвороби на борту круїзного лайнера облетіло світові новини й миттєво підняло хвилю паніки: люди ще добре пам'ятають, як «невідомий вірус з Китаю» за лічені місяці перетворився на глобальну катастрофу. Тож коли чують про «нову інфекцію» — реагують гостро.
Та наскільки реальною є небезпека саме для нас, для Вінниці? Виявляється, хантавірус — не абстрактна загроза десь далеко. У Вінницькій області вже зафіксовано два підтверджені випадки. Що це означає для звичайних мешканців міста і регіону? Чи варто панікувати? І чи не повториться сценарій, який ми вже пережили з ковідом?
Відповіді на ці запитання ми шукали разом із головним державним санітарним лікарем Вінницької області, генеральним директором Центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України у Вінницькій області Ігорем Матковським.
Пане Ігоре, давайте почнемо з того, що зараз відбувається у світі. Люди бачать новини про хантавірус на лайнері, читають про смерті — і одразу проводять паралелі з ковідом. Це виправдана реакція?
— Розумію цю реакцію. Після пандемії COVID-19 люди стали набагато чутливішими до будь-яких повідомлень про нові інфекції — і це, чесно кажучи, цілком природна психологічна відповідь на пережиту травму. Але тут важливо розрізняти тривогу як сигнал і тривогу як паніку.
Хантавірус — це не новий вірус. Він відомий науці вже десятиліттями. Ми добре знаємо, як він поводиться, як передається і що з ним робити. Це принципово інша ситуація, ніж у грудні 2019 року, коли весь світ зіткнувся з абсолютно невідомим збудником.
І все ж таки — що це за вірус? Звідки він береться?
— Хантавіруси — це ціла група вірусів, які природно циркулюють серед диких гризунів: мишей, щурів, полівок. Гризуни є їхнім природним резервуаром — вони носять вірус, але самі при цьому не хворіють. Людина для хантавірусу — це, якщо можна так висловитися, «випадковий гість». Ми не є його природним господарем, і від людини до людини він практично не передається.
Зараження відбувається переважно через вдихання пилу, забрудненого сечею, фекаліями або слиною гризунів. Уявіть: людина прибирає старий підвал, де жили миші, піднімає пил — і вдихає збудника. Або ночує в польових умовах, де є гризуни. Саме так, найімовірніше, і заразилися наші пацієнти.
Ви сказали «наші пацієнти». Тобто у Вінниці дійсно були хворі?
— Так, і це не є таємницею. У нас зафіксовано два підтверджені випадки хантавірусної інфекції, обидва — серед військовослужбовців.
Перший випадок — 2025 рік. Військовий проходив службу на Сумщині. Захворювання розпочалося під час відпустки у Вінниці: лихоманка, загальна слабкість, біль у попереку, порушення сечовипускання. Його госпіталізували з підозрою на ниркову недостатність. Спочатку перевіряли на лептоспіроз — негативно. Але коли зразки сироватки крові дослідили в референс-лабораторії, знайшли антитіла до хантавірусу. Серотип — Puumala.
Другий випадок — вже 2026 рік. Теж військовослужбовець, лікувався у Жмеринській центральній районній лікарні. Спочатку — «гіпертермія неуточненого генезу, гепатит неуточнений, олігурія». Знову підозра на лептоспіроз, знову негативно. Зразок відправили до Центру громадського здоров'я МОЗ — і підтвердили хантавірусну інфекцію. Цього разу серотип Dobrava.
Dobrava і Puumala — це різні віруси? Наскільки вони небезпечні?
— Це різні підвиди одного вірусу родини хантавірусів, і так, вони відрізняються за тяжкістю перебігу. Puumala — це так звана «епідемічна нефропатія», вона дає переважно ниркові ускладнення, але смертність при ній порівняно невисока — від одного до кількох відсотків. Dobrava — серйозніший: він може давати важкий геморагічний синдром із нирковою недостатністю, і летальність тут вища.
Обидва наших пацієнти отримали своєчасну медичну допомогу. Саме це — і є ключовий фактор виживання при хантавірусній інфекції, бо специфічних противірусних препаратів проти неї поки не існує. Лікування симптоматичне: інтенсивна терапія, підтримка функції нирок, у тяжких випадках — апаратна вентиляція легень.
Як людина розуміє, що захворіла саме на хантавірус, а не на звичайний грип?
— У цьому і складність. Початок хвороби дуже схожий на грип або ГРВІ: температура, слабкість, м'язові болі, головний біль, нудота. Інкубаційний період — від одного до чотирьох тижнів. Тому людина спочатку може й не звертатися до лікаря — думає, що просто «застудилася».
Насторожити мають такі симптоми: сильний біль у попереку або животі, зменшення кількості сечі, різке падіння тиску, задишка, кровотечі. Якщо після «грипоподібного» початку з'являються ці ознаки — потрібно негайно їхати в лікарню і обов'язково сказати лікарю, чи мали ви контакт із природним середовищем, де є гризуни.
Ключове слово тут — «негайно». Рання госпіталізація реально рятує життя.
Повернімося до того, що нас усіх лякає: чи є ризик, що хантавірус почне передаватися від людини до людини і розповсюдиться, як ковід?
— Я розумію, чому люди ставлять це питання. І відповідь — ні, такий сценарій для хантавірусів, що циркулюють в Україні та Європі, надзвичайно малоймовірний.
Поясню чому. Вірус COVID-19 передавався повітряно-крапельним шляхом між людьми — ефективно, масово, по всьому світу. Хантавірус так не працює. Він не «вміє» ефективно переходити від однієї людини до іншої. Є один виняток у світі — вірус Andes у Південній Америці, де поодинокі випадки передачі між людьми все ж описані. Але ні Puumala, ні Dobrava, ні інші європейські серотипи такої властивості не мають.
Для того, щоб виникла пандемія, вірусу потрібно вміти ефективно передаватися між людьми. Хантавірус цим не володіє. Це не означає, що він не небезпечний для конкретної людини — небезпечний, і дуже. Але пандемічного потенціалу він не має.
Що робити звичайному вінничанину? Як захиститися?
— Насамперед — не панікувати, але бути уважним. Хантавірус передається через гризунів, тому профілактика — це насамперед боротьба з гризунами і правильна поведінка в їхньому середовищі.
Кілька конкретних порад. Якщо прибираєте підвал, дачу, старий сарай — ніколи не мітіть «насухо». Зволожте поверхні дезінфікуючим розчином і тільки потім прибирайте, в масці. Не торкайтесь мертвих гризунів голими руками.
Зберігайте продукти харчування в закритих контейнерах, щоб не приваблювати мишей. Якщо живете в будинку або маєте дачу — регулярно перевіряйте на наявність гризунів і своєчасно вживайте дератизаційних заходів.
Для тих, хто перебуває в польових умовах — а в нас це передусім військовослужбовці, — обережність подвоюється: намагатися не контактувати з гризунами, уникати місць їхнього скупчення, при найменших симптомах звертатися до медика.
Ми вже пережили ковід. Система охорони здоров'я готова до подібних викликів?
— Ковід нас багато чому навчив — і це треба визнати чесно. Ми краще знаємо, як виявляти, ізолювати, лікувати. У нас є відпрацьовані алгоритми лабораторної діагностики — саме завдяки їм ми змогли швидко підтвердити обидва випадки хантавірусу. Є взаємодія між районними лікарнями, обласними службами і Центром громадського здоров'я МОЗ.
Але я б не хотів казати, що «все чудово і ми до всього готові». Система охорони здоров'я в Україні — в умовах війни — працює під величезним тиском. І найкращий захист — це не лише держава. Це і сама людина: її обізнаність, своєчасне звернення до лікаря, дотримання елементарних правил гігієни.
Хантавірус — це серйозно. Але це не привід для паніки. Це привід бути уважним і відповідальним.
Читайте також:
Ваш лікар є у цьому списку? ТОП-10 сімейних лікарів Вінниці за кількістю пацієнтів
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
