Основне завдання диригента - тримати в тонусі й напоготові весь музичний склад

 - Мабуть, дійшла черга і до нашого театру, - розповідає диригент оркестру в театрі ім. Садовського Олена Близнюк. - Ця посада після кількох чоловіків-диригентів дісталася мені. Я пам'ятаю, як після прем'єри вистави "Майська ніч", яка була моєю першою в ролі диригента, найстаріший диригент театру Дмитро Нємченко підійшов до мене та благословив. Тепер я вже три роки на цій посаді.
Свою кар'єру сьогоднішній диригент розпочала з музичної школи, яку закінчила з відзнакою. Потім дівчина навчалася в музичному училищі ім. Леонтовича, де теж отримала червоний диплом. Спеціальністю Олени Близнюк була гра на скрипці, та й диригентом оркестру вона стала не відразу.
- Спочатку здобула освіту вчителя музики та диригента хору в Київському педагогічному інституті ім. Драгоманова, - розповідає Олена Близнюк. - У роки студентства ми вивчали не тільки музичну гармонію, диригування, сольфеджіо, музичну літературу, а також встигли передивитися всі вистави київських театрів: оперного, театру оперети, Театру російської драми та ім. І. Франка. У ті роки студенти-музиканти могли їх відвідувати за студентськими квитками. А ще дозволяли собі побешкетувати: придумували музичні мотиви для викладачів, що характеризували їх. Напівсонні близько шостої ранку поспішали до факультету, щоб дістати ключ від класу для занять, а якщо спізнювались, то займатися доводилося деінде: у коридорі, на сходах або в інших потаємних куточках. Саме завдяки цьому навчання у вузі було не нудне, а цікаве та різнопланове.
Музику та диригента пов'язує багато спільного. Усі емоції та переживання акторів на сцені завжди доповнюють хвилі мінорних і мажорних сплесків нот, ділиться думкою музикант. Голос є неповторним для будь-якої людини. Так само і голос музичного інструменту індивідуальний.
- Так, у кожного інструменту є свій тембр, забарвлення, діапазон звуків, а також свій характер, - пояснює Олена Близнюк. - І коли вони зливаються між собою, виконують разом музичний твір, то створюється враження живої істоти. Дуже важливо, щоб у колективі були гарні стосунки, дружня атмосфера. Зараз у моєму оркестрі 16 чоловік, і всі вони - як одне ціле, ніби дихають, існують у співзвучності. Музиканти повинні відчувати один одного. Лише тоді оркестр буде висококласним.
Специфіка театрального оркестру - це не просто вміння виконати музичний супровід до вистави, але й показати свою акторську майстерність, запевняє жінка.
- Музиканти у якійсь мірі є лицедіями, - продовжує диригент. - Коли граємо "Одруження Фігаро", музиканти сидять у театральній ложі, одягають перуки і навіть підіграють акторам. У "Ревізорі" музиканти виходять на сцену в одязі пожежників. У виставі "За три кроки до Бродвею" оркестранти стояли на сцені в російських народних костюмах: імітували оркестр у ресторані. А взагалі, класичний варіант - це виступ в оркестровій ямі.
Диригент є керівником і натхненником для всього колективу. Від того, як диригент показує вступ, буде залежати, як відгукнеться оркестр. Тут повинна бути сила емоцій, настрій, налаштування на темп, лад. Диригент стежить за тим, що діється на сцені: чи співає хор, чи виконується танок. Оркестр веде цю "нитку Аріадни" вистави, підтримує акторів у різних непередбачуваних ситуаціях, які можуть виникати на спектаклях. Іноді доводиться шукати музичний матеріал самостійно. Наприклад, супровід до "Одруження Фігаро" підбирали творчими зусиллями режисера та диригента. Із великого обсягу творів Моцарта було вибрано потрібний матеріал, що найкраще відповідає творчому задуму.

Довідка
У Вінниці диригентську освіту можна здобути на диригентсько-хоровому факультеті музичного училища ім. Леонтовича. Там навчають на керівників хору.

Ольга ЧАТТОПАДХАЙ

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.