Банківську таємницю скасовано? Пояснюють місцеві експерти

Повернувши у минулому році кримінальне покарання за незаконне збагачення, парламент надав правоохоронцям спрощений доступ до банківських рахунків громадян. Це повинно допомогти з пошуком нелегальних активів чиновників.

Нацбанк, виконуючи вимогу закону, привів правила розкриття банківської таємниці у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», — про це повідомляє прес-служба НБУ. 

Цим Законом були внесені зміни, зокрема, до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації. 

Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 3 Змін (щодо нової редакції даних банківської таємниці), який набирає чинності з 01 квітня 2020 року.

Відповідно нові правила розкривання інформації почали діяти з 1 лютого 2020 року.

Чию таємницю можуть розкрити?

Як фізичної, так і юридичної особи, якщо вони проходять у справі про незаконне збагачення. До банківської таємниці належить інформація про рахунки, операції та угоди, фінансово-економічний стан клієнта, в тому числі й про кредитоспроможність людини, якщо вона збирається отримати кредит. Якщо клієнт - юрособа, то це організаційно-правова структура, дані про керівництво, діяльність.

Хто і як отримує доступ до таємниці?

Державні органи, які можуть отримати доступ до таємниці, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». 

Вони можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках.

Відповідно до Закону інформація без судового рішення буде надаватися:

• органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
• органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції - на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
• Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, - на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

«Якщо будуть випадки тиску на бізнес, то це, звісно, погано»

Владислав Старинець, економіст:

— Раніше насправді для того, щоб отримати доступ до банківських рахунків, треба було рішення суду, тепер це вже не потрібно. Досить письмового запиту. І силовики мають в принципі можливість отримувати ті документи, які були раніше захищені банківською таємницею. Безперечно, ми не можемо виключати те, що можуть зловживання, але для цього й є наші шість правоохоронних органів, в які можна звертатись. 

За словами Владислава, у нас, як завжди, законодавство достатньо розмите і кожен може трактувати у свою сторону. Хоча, якщо брати статистику, то у минулому році лише близько 90 разів відкривали банківську таємницю. Це показує, що силовикам не так вже й часто необхідний цей доступ. 

— Як і в будь-якої події, це може негативну та позитивну сторону. Якщо це дасть змогу нам збільшити доходи нашого бюджету, будуть розкривати якісь фінансові махінації — це добре, — каже економіст. — Якщо ж силовики почнуть певним чином переходити їхні дозволені рамки, то безперечно це погано. Але для цього є правоохоронні органи, люди можуть звертатись та писати скарги у разі потреби. До речі, там є ліміт у понад 400 тисяч гривень, тобто, операції, які йдуть під обов'язковий моніторинг починаються з саме цієї суми. Але завжди можна знайти якусь облуду, завдяки якій можна дізнатись про операцію і у 30 тисяч гривень. Проте виключно у тому випадку, якщо силовики зможуть пояснити, чому саме ці перекази є для них підозрілими. 

Також за словами Старинця, можуть бути питання і з анонімними переказами, в тому числі і міжнародні. 

— Подивимось, як воно все буде проходити на практиці. Але взагалі ці зміни зроблені для того, щоб наш бюджет, який не отримував всі свої кошти через людей, які активізують незаконно оподаткування, не сплачують податки — змусити їх діяти за законом та сплачувати податки. Якщо це так і буде використано, то це добре, бо всі ми маємо сплачувати податки. 

Як пояснює Владислав, силовикам потрібно вказувати підстави розкриття таємниці і якщо їх аргументація буде логічною, то це буде добре для всіх нас. Якщо ж будуть випадки тиску на бізнес, то це буде погано, але коли це почне працювати, тоді й побачимо. 

«Ми рухаємось у сторону прозорості»

Геннадій Поліщук, фінансовий консультант:

— Це неминучий процес, рано чи пізно, це має статись, бо ми рухаємось у сторону прозорості. І якщо це впроваджувати поступово, то це не погано. Адже ставлять ціль — запобігання корупції та іншого незаконного отримання коштів. 

Проте, потрібно враховувати те, що у нас досить не досконало працюють правоохоронні органи і це може використовуватися у зворотному напрямку. Наприклад, для тиску на підприємців та тому подібне, тому тут є дві сторони. 

Якщо розглядати у фактичній перспективі, то це не дуже гарна новина для підприємців. А стратегічно, то ми рухаємось в цивілізований світ, а там це все прозоро. 

Читайте також:

«Дожити до зарплати», або як і навіщо вести особистий бюджет

Афери з банківськими картками: яка схема — фейк, а що справді працює

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google