Колишніх десантників не буває

Скажімо, є у Погребищі колишній десантник і військовий священик, а зараз просто священик - отець Віктор. Побудував там храм і організував своєрідний військово-патріотичний клуб для майже сотні «важких» дітей. Майже всі вже стрибають з парашутом.
Для сприяння вихованню морально та фізично здорового покоління, прищепленню патріотичної та національної свідомості, підготовці допризовної молоді до служби в Збройних Силах нещодавно створили у Вінниці нову громадську організацію «Вінницька обласна спілка ветеранів повітрянодесантних військ, аеромобільних військ та військ спеціального призначення «Ніхто, крім нас». От вона і взялась оплачувати парашутні стрибки у військових частинах.
- У світі такого не практикується, щоб громадські організації проплачували армію – спецназ, штурмові, десантні війська, але іншого виходу немає, - каже голова організації Андрій Білецький. - Крім того, ми намагаємось займатись і допризовною підготовкою. Колись при військкоматах були «десятиденки», де хлопці вивчали стройову, знайомилися з парашутом. Тепер цього немає, тому і тут є чим займатись.
Проте, звичайно ж, десантники вважають, що одна з основних задач – прищеплення мужності та героїзму підростаючому поколінню на конкретних прикладах. Скажімо, вінницька ЗОШ №11, що на Старому місті, свято береже пам'ять свого випускника Валерія Тарнавського – десантника, котрий загинув в Афганістані. Там і стенд є, що розповідає про Валерія. Тепер спілка вирішила добитися, щоб школу назвали іменем Валерія Тарнавського.
- Скажімо, в Києві 32 школи носять імена воїнів-афганців, у нас у Вінниці немає жодної, - розповідає Андрій Білецький. - Щоб зайняти молодь, ми вирішили на базі 11-ї школи зробити клуб юного десантника і музей Валерія Тарнавського. Там ще працює класна керівник Валерія Валентина Іванівна - прекрасний педагог, чудова людина. Ми її нагородили медаллю «За вірність десантному братству».
Планів ще чимало. Але є один, втілення якого може стати справжньою візитівкою міста Вінниці.
- У Центральному парку плануємо побудувати вежу для стрибків з парашутів. Буде вона на старому фундаменті, біля танцмайданчика, - розповідає Андрій Борисович і демонструє готовий проект. - З одного боку має бути парашутна вишка, з другого – тарзанка. Висота вежі планується 32 метри. До речі, я знайшов схему попередньої вежі ще з 1958 року. Нова, звичайно ж, буде осучасненою. Вже є погодження з керівництвом парку та міста.
80 років десантних військ – це, звичайно, солідна дата. Але всі святкування десантниками асоціюються із завзятою демонстрацією сили, підігрітим певною дозою спиртного. Треба відходити від нав’язливих стереотипів, стверджує керівництво громадського об’єднання десантників, і зробити день десантників справжнім святом честі й гідності. День десантників - другого серпня, але він випадає на понеділок, тому святкування відбудеться першого серпня о 10.00. Почнеться воно в парку біля пам’ятника воїнам-афганцям, (у нас є 54 афганці–десантники) з нагородження орденами основоположника повітрянодесантних військ, генерала армії Василя Маргелова.
Потім відбудеться і закладення першого каменя на місці відновлення парашутної вежі.
- На святкування 80-ї річниці повітрянодесантних, аеромобільних військ та військ спеціального призначення ми запрошуємо усіх десантників із сім’ями. У нас в області 12 тисяч десантників, - каже Андрій Білецький. - Після офіційної часини всі поїдемо на аеродром в Сутиски. Ми вже провели переговори з міськрадою, щоб нам виділили п’ять автобусів «Ікарусів». Там буде концерт. Також нагородження медалями «За вірність десантному братству» і десантників і тих, хто допомагає нам в усіляких благородних справах. А ще з Хмельницького привезуть парашутну техніку, засоби порятунку, парашути і т.д. Хочемо підняти спортсменів–спецназівців у повітря і показати спецназівські стрибки. Також плануємо дітей десантників покатати на літаку. Оскільки ми такого заходу ще не проводили, не можемо спрогнозувати скільки буде людей, тому дуже хотілося б, щоб ті, хто почитають ваш матеріал і вирішать взяти участь у нашому святі, звернулись до нас за адресою у Вінниці: Хмельницьке шосе, 82 ( завод «Аналог»), офіс 608а. Щоб усім вистачило транспорту. А загалом уся наша робота спрямована на те, аби повернути колишню славу десантникам. Адже вони ті, на кого дійсно можна покластися.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google