У театрі ляльок я працюю все своє життя - у моїй трудовій книжці всього один запис. Зараз у нас є ще один художник-постановник, є і декоратор, а був період – років із 15 – коли я була тут єдиним художником.
Я також захоплююся батіком, пишу картини. Адже для того, щоб виготовляти декорації, треба бути живописцем.
Якось мені стало цікаво: а скільки ж ляльок я створила за увесь час роботи в театрі? Як почала згадувати – два листки списала, та вже й не всі ляльки пам’ятаю… Порахувала – вийшло близько 200.
Щороку ми ставимо два-три нових спектаклі. Зараз ми готуємо до здачі нову виставу «Веселі ведмежата». У ній чотири персонажі, а ляльок – дев’ять. Є, наприклад, епізод, у якому ведмежата сидять на гойдалці – значить, потрібна нова лялька, «сидяча». Або в річку падає одне ведмежа – а вилазить звідти вже інше… Та ще й треба так зробити, щоб глядач не помітив підміни!
Багато роботи буває перед кожним фестивалем «Подільська лялька». Адже щоразу придумуємо нову афішу, а ще – виготовляємо сувенірних ляльок, яких даруємо на пам'ять кожному колективу, що бере участь у фестивалі. Останнього разу це були керамічні ляльки.
Створення ляльки починається з ескізів. Спочатку їх треба узгодити з режисером. Потім передаю ескізи скульптору, конструктору, столяру… І потрібно увесь час слідкувати, щоб те, що виходить з-під їх рук, відповідало первісному задуму. Та й акторам треба вгодити – буває, що просять зробити «не такий носик, а ось такий, бо інакше не вдасться характер героя передати!»
Героям Слава!
№ 41 від 14 жовтня 2026
Читати номер