Вінницьке льодове побоїще й військова хитрість Івана Богуна. Деталі розповідає Олександр Федоришен

Владлен Мараєв і Олександр Федоришен/ фото з facebook-сторінки Олександра Федоришена

У березні 2021-го має виповнитися 370 років з дня важливої для міста події — бою за Вінницю. Вчора, 6 березня, на відомому українському YouTube-каналі «Історія Без Міфів» вийшов відеоролик присвячений тим подіям і постаті Івана Богуна. 

Запрошеним експертом став вінницький історик, директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен. Серед іншого він розповів чому на початку 1651 року відновилися бойові дії між Річчю Посполитою та військом Запорозьким, яким був перебіг зимової кампанії Марціна Калиновського до облоги Вінниці, де оборонявся полковник Іван Богун із городянами, яким був подальший перебіг оборони міста та як склалася доля учасників бою.

— У березні цього року виповнюється 370 років події, яку дуже часто асоціюють з історією Вінниці, історією Поділля XVII століття, з історією Хмельниччини й зі славнозвісним козацьким полковником Іваном Богуном, — розповідає у відео Олександр Федоришен. — Подія має велику кількість міфів, домислів, таких міфологічних історій і я гадаю, ми зможемо розібратися, де є місце фактам, а де є місце міфам і припущенням. 

Хто такий Іван Богун? 

На думку вінницького історика, Іван Богун є однією з найвідоміших постатей подій Хмельниччини й подій, які стали визначальними для української історії XVII століття.

— Він обіймав посаду кальницького або вінницького полковника, — зазначає Олександр Федоришен на каналі «Історія Без Міфів». — Вважається, що Богун займав полковницьку посаду, тримав пірнач полковника більше як 15 років. Фактично, це є той строк і той термін, який є своєрідним рекордом серед очільників військово-адміністративних утворень козацької України середини XVII століття.

Директор центру історії називає Івана Богуна людиною лицарської вдачі, яку визнавали за рівного його супротивники під час Хмельниччини, хоч і вважали його своєрідним лисом, тобто тим, хто може вдатися до хитрощів. 

— І справді події оборони Вінниці березня 1651 року яскраво показують специфіку й характеристичні особливості цього надзвичайно цікавого персонажа регіональної історії та загальноукраїнської історії XVII століття, — додає він.

Що відомо про Вінницю того часу?

Олександр Федоришен розповідає, що у середині XVII століття наше місто було полісом, що активно розвивалося.

— Вінниця була у великій суперечності зі значно більшим містом — Брацлавом,  — говорить він. — Але з 1598 року осердям і адміністративним центром Брацлавського воєводства стає Вінниця. Це місто, яке переходить з лівого берега на правий. Це мінімісто, в якому засновується низка православних і католицьких монастирів. Це місто, в якому за переписом кількадесят років раніше проживало близько трьох-трьох з половиною тисяч жителів і було близько 600 будинків.

Згадує історик і про укріплення Вінниці.

— Це місто, яке було укріплене й мало віддалений від території самого міста замок, що розташовувався, вочевидь, на сусідньому острові Кемпа, — пояснює Олександр Федоришен.

Співвідношення сил у бою за Вінницю

Про кількість вояків з обох боків можна говорити лише орієнтовно.

— Підрозділ каральної експедиції передового загону Лянцкоронського й усіх передових сил на чолі з Марціном Калиновським складав близько 12 тисяч вояків. Безумовно це була піхота, кавалерія, артилерія, — перераховує Олександр Федоришен. — Цікаво, що не можна тут бути такими категоричними в розумінні слів «українці-поляки», бо в цьому підрозділі були й ті, хто називали себе русинами благочестивої віри грецької, тобто православні українці та українці, які прийняли унію…

За його словами, коронне військо складало близько 12 тисяч, а козацький гарнізон разом з городянами — близько шести тисяч. 

— Тобто, підрозділи Речі Посполитої були вдвічі більшими й що дуже характерно та важливо — городяни приблизно розуміли, що на них чекає, якщо ця облога буде програна, — переконаний він. — Бо в рамках зимової кампанії Калиновського, декількома днями раніше було вщент спалене й фактично вирізане містечко Ямпіль. Вочевидь вінничани на чолі з Богуном розуміли, що кампанія протистояння буде гострою і в цьому сенсі логічною є ідея з різними військовими хитрощами, які потім і дали свій результат.

Хитрість Івана Богуна

Про цю подію, вінницьке льодове побоїще, напевно, знають всі вінничани, її навіть можна вважати найвідомішим епізодом оборони нашого міста.

 — Богун, вочевидь, розумів, що сили нерівні й потрібно вдатися до тактичних дій, які зможуть переломити хід  подій протистояння, — зазнає історик на YouTube-каналі «Історія Без Міфів». — Вранці, коли передовий загін  кіннотників на чолі з Лянцкоронським приступає до міста, сходу бере під контроль вінницький замок на острові Кемпа. Оборонців від міста, валів міста й монастирської частини фактично відділяє річка, яка тоді мала назву Бог, теперішній Південний Буг. 

Попри те, що це були березневі дні, додає Олександр Федоришен, все одно ще стояли доволі сильні морози. 

— Вночі за день до подій козаки вдаються до, власне, цієї хитрості: вони прорубують низку ополонок, притрушуючи їх сіном, а вранці перед самим боєм над містом починається густий сніг, який теж притрушує ці ополонки, — переповідає події того дня історик. — І коли кавалерія наскоком намагається брати участь у штурмі міста, вона потрапляє на цю засідку й отримує доволі сильний і несподіваний для коронного війська контрудар від козаків Богуна й учасників оборони міста. 

Розгром був справді страхітливий, постраждав тоді досить сильно й очільник цієї акати — Станіслав Лянцкоронський.

— Він потрапив в одну з ополонок і був дуже сильно побитий та поранений козаками, — каже він. — Вочевидь вони не впізнали в ньому представника еліти, ба більше того, очільника цього наступу. Пізніше ввечері, коли надійшли основні сили, його, порубаного й доволі сильно травмованого, забирають у Вінницький замок, де він продовжив свою участь в обороні міста.

Детальніше познайомитись з тими березневими подіями й отримати відповіді на решту питань до історика можна тут. Додамо, що лише за добу відео зібрало понад 17 тисяч переглядів. 

Довідка:

«Історія Без Міфів» — це популярний канал про минуле України та світу без прикрас і фальсифікацій. Експертами програм є фахові історики (доктори й кандидати історичних наук, професори, доценти, співробітники наукових інститутів та історичних музеїв), кожен із яких є спеціалістом із конкретної проблематики. Тематика випусків охоплює всі періоди та висвітлює широкий спектр питань: політична, військова, економічна історія, історія міжнародних відносин, історія культури, мистецтв і спорту, біографії видатних особистостей.

Метою проєкту є спростування антинаукових міфів, фейків і стереотипів про Україну та українців, поширення суспільного інтересу до історії, гордості за славетне минуле, перемоги й досягнення українського народу, сприяння консолідації українського суспільства, формування позитивного іміджу України й українців.

Зображення з відео «Забута перемога Івана Богуна»

Читайте також:

«Культурна ідентифікація». Чому вінничанка вирішила заспівати 120 народних пісень і де їх почути?

Завершується реєстрація на ЗНО-2021. Що потрібно знати цьогорічним випускникам?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google