Даний документ встановлює перелік показників якості питної води за якими необхідно проводити її дослідження для встановлення відповідності санітарним вимогам, а також порядок і періодичність проведення дослідження по кожному з показників. У відповідності до законодавства України перелік показників, а також порядок і періодичність проведення кожного з досліджень можуть бути скориговані у разі необхідності, що повинно бути відображено у технологічному регламенті підприємства, що здійснює водопостачання. На технологічний регламент підприємство обов’язково повинно отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
У відповідності до постанови МОЗ України № 20 від 20 квітня 1999 року «Про використання норм точності і правильності вимірювань при здійсненні контроля за вмістом хімічних речовин в продовольчій сировині, продуктах харчування і об’єктах довкілля і відповідність між величинами МДР і ГДК і границями аналітичного визначення хімічних речовин» результати аналітичного визначення хімічної речовини підтверджують відповідність досліджених об’єктів, в тому числі і води, вимогам безпеки для здоров’я у випадку, якщо вони (результати аналітичного визначення) ≤ 80% від значення встановлених МДР чи ГДК.
Таким чином для того, щоб мати підстави стверджувати, що якість питної води відповідає санітарним вимогам необхідно по-перше провести дослідження її якості за абсолютно всіма передбаченими показниками (прописаними у ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 чи технологічному регламенту), по-друге впевнитися, що результати досліджень за всіма без виключення показниками ≤ 80% від відповідних значень встановлених ГДК. В той же час, якщо якість питної води не досліджена хоча б за одним із передбачених документами показником, підстав стверджувати, що якість питної води відповідає санітарним вимог немає, а якщо хоча б за одним з показників є перевищення встановленого ГДК, це дає підстави стверджувати, що якість води не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10.
Детально розглянувши наведені результати досліджень якості питної води, що за твердженням КП “Вінницяоблводоканал”, відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 стає зрозумілим, що каламутність води перевищує встановлену ГДК у відповідності до ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10, проте допускається за погодженням з СЕС в окремих випадках. Отже, виникає питання чи є у КП “Вінницяоблводоканал” таке погодження? Якщо так, то працівники КП “Вінницяоблводоканал”, відповідальні за якість, не можуть не знати про це і не можуть не розуміти, що насправді якість питної води, яку підприємство подає кінцевим споживачам, не відповідає санітарним вимогам, проте поки що, на особливий період чи на час коли йде імплементація змін технологічного процесу очистки води чи модернізація водоочисних споруд, їм дозволено подавати кінцевим споживачам воду “зниженої” якості.
Інформація щодо якості питної води за липень 2016 р. джерело КП "Вінницяоблводоканал"
Також виникає здивування форма представлення результатів визначень високолетких галогенованих вуглеводнів. У відповідності до стандарту (ДСТУ ISO 10301:2004) і методики (МУ № 0052-98), що наведені як орієнтовні у ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 для визначення високолетких галогенованих вуглеводнів, проводится ідентифікація і визначання вмісту кожного з компонентів, що входять у збірне поняття “Тригалометани (сума)”, що нормується ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10. При цьому, ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 чітко визначає компоненти збірного поняття “Тригалометани (сума)” – це хлороформ, бромоформ, дибромхлорметан та бромдихлорметан і нормуює окремі компоненти, що входять у збірне поняття “Тригалометани (сума)”, такі як хлороформ (ГДК≤ 60 мкг/дм3) та дибромхлорметан (ГДК≤ 10 мкг/дм3). Це означає, що необхідно провести оцінку якості питної води окремо за вмістом хлороформом, окремо за вмістом дибромхлорметану та окремо за сумою тригалометанів. До речі таке відображення результатів додає вагомості дослідженню, оскільки збільшує кількість проаналізованих параметрів якості.
При цьому в представленій КП “Вінницяоблводоканал” інформації про результати досліджень наведена лише сума тригалометанів, а відтак виникає питання яким методом проводили дослідження? Тим, що не рекомендований ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 і дає можливість прямого визначення одразу суми тригалометанів? Дуже цікаво дізнатися про існування такої, а ще цікавіше буде ознайомитися з нею. Чи сума тригалометанів наведена тому, що є перевищення ГДК по якомусь із компонентів, що входять у збірне поняття “Тригалометани (сума)”, наприклад по хлороформу, який за даними Прокова В.О., Зоріної О.В., Чичковської Г.В. та ін. є пріоритетним забруднювачем хлорованої питної води хлорорганічними сполуками і вміст якого у хлорованій питній воді в окремих випадках становить 90% і більше від суми тригалометанів?
Отже, стверджувати що якість питної води, що подається КП “Вінницяоблводоканал” кінцевим споживачам відповідає санітарним вимогам чи ДСанПіН 2.2.4 – 171 -10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” на підставі наведеної інформації щонайменше безвідповідально, а можливо і злочинно, якщо таке твердження наводиться з метою маніпуляції громадською думкою.
Рада експертів «Голос народу».
- Загороднюк Ю. В.
- Малиновський В.В.
- Нікулін М.І.
