Правове збочення. Або як політикани позбавляють громадян права

Виникнення права займало цілі епохи. Суспільству, яке жило за звичаєм, не вистачало захисту, тому поступово вводились права різноманітного характеру, які захищали інтереси людей від неконтрольованого, несправедливого свавілля. Право – це обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості. Тобто, по самій своїй суті Право виникло раніше чим Закон.

Основним Законом України визначено: Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Сучасним стовпом забезпечення, ефективного визнання і додержання прав є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція), яка підписана урядом держав – членів Ради Європи 04 листопада 1950 року та ратифікована Україною 17 липня 1997 року.

Так, статтею 6 Конвенції встановлено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення крім інших прав має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Право на професійну правничу допомогу та на вільний вибір захисника своїх прав продубльовано у статті 59 Конституції України.

Але, 07 жовтня 2014 року у Кримінальному процесуальному кодексі України (надалі – КПК), на мою думку в порушення зазначеної вище Конвенції та норм Конституцій України, з’являється глава 241 під назвою “особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень”, яку в народі назвали – заочне засудження. Як зазначають різні вітчизняні експерти, метою запровадження заочного розгляду є повернення в Україну із закордонних рахунків коштів, отриманих злочинних шляхом. Тобто, раніше, якщо підозрюваний переховувався від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме це було підставою для зупинення досудового розслідування. Після набрання чинності змін до КПК (глави 241) щодо злочинів визначених ст. 2971 законом дозволено спеціальне досудове розслідування, яке здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Хочу звернути увагу, що у списку злочинів є особливо тяжкі злочини за які санкцією передбачена найвища міра покарання – довічне позбавлення волі. До-речі, це суперечить одній з вимог Європейського суду щодо інституту заочного розгляду. Європейці наголосили, що такий інститут має використовуватись лише щодо справ про злочини невеликої тяжкості. Але, для наших політиканів вимоги від Страсбурга не є константою, вони роблять все що їм заманеться.

Таким чином, представники влади вирішили без людини його судити і визначати винний він чи ні, у вчиненні ним кримінального правопорушення, тобто фактично позбавили громадянина права на захист себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд. Враховуючи стан вітчизняної правоохоронної системи та судової влади ми прекрасно розуміємо, як буде здійснюватись досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях і які вироки будуть прийматися. За відсутності простої змагальності ми отримаємо на виході беззаконня. 

Законотворці просто перекреслили основні засади кримінального провадження такі як: верховенство права, законність, рівність перед законом та судом, повага до людської гідності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін тощо. Їхні Дії можливо оцінити як правове збочення тому, що рано чи пізно ці зміни будуть визнані неконституційними і скасовані. Замість того щоб впроваджувати дійсні реформи у судовій та правоохоронній сфері вони займаються тупим цинічним популізмом. Проблема в тому, що цей безкарний популізм переростає в таке ганебне явище як позбавлення прав людини, що у європейському середовищі суворо засуджується. Виникає логічне запитання до політиків: який напрямок Держави – європейські цінності чи феодалізм?

Коментарі (1)

Ви не авторизовані

  • Volodimir Saushkin

    Можна вже констатувати, що обрано явно не європейські цінності. Не знаю, то є феодалізм,  чи може ще якийсь " -ізм".  Ми є свідками руйнування залишків правоохоронної системи та правосуддя. І справа тут навіть не у започаткованому  заочному порядку кримінального судочинства, а у її цілях - гроші, які треба начебто забрати у колишніх  посадовців злодіїв. На чию користь зрозуміло, а от право де тут, те, якого верховенство має діяти, де людина, її життя, здоров'я, честь гідність, які є найвищою цінністю держави та визначають її спрямованість? Тут вже в очних процесах про це не йдеться. Вже про соціалістичну законність згадується як про еталон. У нас зараз у галузі кримінального судочинства править бал кривосуддя на догоду лівоохоронних органів, як колись було надано визначення цим явищам одним нашим поважним колегою. Він ще тоді не знав, що то ще були квіточки. Тоді, коли були проблеми із доказами, то справу на дослідування відправляли.  А зараз такою дурницею як докази хто переймається. Зараз інший процес. Упіймати начебто, у газетах по телевізору показали, щось там зробили вигляд що написали-ВСЕ! В суд і вирок! Один суддя якось сказав із приводу однієї справи - "я розумію, що тут доказів немає і треба постановляти виправдальний вирок, але ми ж не в Європі живемо. Хто мене зрозуміє?"  Або ще один вже в апеляційній інстанції -"я вже був готовий був вирок скасувати, бо бачу, що справа білими нитками шита,  але  ... Ви ж розумієте?" Так отож, ми ж не у Європі живемо і ви ж розумієте? А ми говоримо про реформи і про право, що не дорівнює за своїм змістом визначенню закону.
АТО. Ми побили всі рекорди Гіннеса.

Так, шановні, ми є рекордсменами. В жодній державі світу антитерористична операція не проводилась три з половиною роки –...

Правове збочення. Або як політикани позбавляють громадян права

Виникнення права займало цілі епохи. Суспільству, яке жило за звичаєм, не вистачало захисту, тому поступово вводились права...

Межа політичного страху

Незабаром, 21 листопада третя - річниця Євромайдану, який потім переріс в Революцію Гідності. Основне гасло мітингу – Україна...

 Рік тому на Майдані пролилася перша кров. Сергій Нігоян, Роман Сеник та Михайло Жизневський - стали першими, хто...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook