І ремонт і не ремонт

Вінницькі активісти дістали смету на ремонт облдержадміністрації в сумі понад 630 тисяч гривень в період із серпня по листопад. Такі кошти витрачати на ремонт, в той час коли в Україні йде неоголошена війна – соромно і навіть тупо. Що ж, вирішили з’ясувати це питання в голови ОДА.

Олійника на робочому місці не виявилось, зайшли до першого заступника Олександра В’юника. Вже у кабінеті  чиновника дізнались чимало цікавого, адже запитували і про 150 вінницьких вояків, які відправляються в зону АТО із 4-ма бронижелетами і про сам ремонт приміщення облдержадміністрації. В’юник вчинив правильно, запросив відповідальних чиновників – нехай відбуваються.  

Вислухавши  начальника управління  капітального будівництва Руслана Слюсаренка, стало зрозуміло, що роботи по ремонту ведуться ще з 2011 року так би мовити в «борг».

– Пане Руслане, роботи вже проведені, – активіст.

– Так, – Слюсаренко.

– Тобто, тендери провелись після виконаних робіт? І чи будуть проводитись ремонтні роботи в серпні-листопаді?, – активіст.

– Раніше тендери можна було і не проводити, якщо сума до 3-сот тисяч. Ні роботи не проводитимуться, але ж людям гроші за роботу повернути треба, – Слюсаренко.

Це був дійсно шок! Чиновники будуть заповнювати документи заднім числом. Сподіваємось, що прокуратура адекватно відреагує на філософський підхід до відмивання грошей в уяві вінницьких чиновників. Прикметно, пан Слюсаренко сьогодні вранці мав давати прес-конференцію з приводу сенсаційного ремонту відремонтованого приміщення ОДА. Журналісти, які були разом з нами обурились, чому ніхто про це не знає. Пояснити взялась директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької облдержадміністрації Світлана Василюк: анонси розміщуємо на сайті, а розсилку робимо в залежності від важливості новини, каже Василюк. Дуже схоже на те, на  що «потрібні» пресухи запрошуються лише приручені ЗМІ.

В кабінет викликали директора департаменту цивільного захисту Сергія Вовченка, який не менш цікаво доповідав про ситуацію із бронижелетами. Виявляється, вінничани забезпечені амуніцією понад 100%, а щоб з’ясувати  питання чому 150 вояків їдуть без бронижелетів – потрібно кілька годин. От така специфічна правда. Як кажуть в народі: глаз да глаз, потрібен над роботою наших місцевих чиновників.