Маски недостатньо, або Що відомо про аерозольний спосіб поширення коронавірусу

У матеріалі використані ілюстративні зображення

Пандемія коронавірусу стала нашою реальністю, до якої людство, складається враження, вже призвичаїлось. Від перших випадків і до сьогоднішнього дня тисячі науковців по всьому світу невпинно працюють над шляхами подолання вірусу, але досі залишається чимало питань без відповідей.

Крім того, ледь не щодня з’являються нові подробиці й пояснення виникнення, поширення та наслідків хвороби.

Ще в липні 2020 року на сторінках медичного журналу «Clinical Infectious Diseases» від «Oxford Academic» двоє науковців Лідія Моравська та Дональд К Мілтон опублікували статтю із закликом — звернути увагу на повітряний спосіб поширення коронавірусу.

«Ми звертаємось до медичної спільноти та відповідних національних і міжнародних органів з проханням визнати потенціал повітряного поширення коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19), — писали вони. — Дослідження авторів та інших науковців показують, що поза будь-якими розумними сумнівами — віруси виділяються під час видиху, розмови й кашлю у вигляді мікрокрапель достатньо малих, щоб залишатися у повітрі й становити ризик на відстані понад один-два метри від зараженої особи».

Науковці провели кілька ретроспективних досліджень після епідемії тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу 1 (SARS-CoV-1) і з’ясували, що саме повітряний шлях є найбільш вірогідним способом і поясненням просторової картини інфекції. Ті ж результати показав і аналіз важкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу 2 (SARS-CoV-2). 

Це говорить про те, що потенційно люди можуть захворіти, якщо певний час пробули у зараженому приміщенні, тобто приміщенні з мікрокраплями (аерозолями) у повітрі.

Зазначимо, що головна різниця між краплями й  аерозолями полягає у розмірі їхніх частинок, де й живе вірус. Краплі відносно великі й майже відразу осідають поруч з інфікованою особою, а аерозолі — маленькі й можуть висіти у повітрі годинами й поширюватись на десятки метрів. 

Аргументи науковців

Кілька тижнів тому, а саме 15 квітня, на сторінці британського загальномедичного ресурсу «The Lancet» група дослідників зібрала докази, що коронавірус поширюється повітряно-аерозольним шляхом. І саме такий спосіб поширення вірусу вони називають одним із головних.

Дізнаймося, які аргументи на підтвердження своєї гіпотези підготували науковці.

• Масове зараження на великій відстані 

Автори цього аргументу зазначають, що після детального аналізу людської поведінки та взаємодії, розмірів приміщення і наявності вентиляції у різноманітних барах, концертних холах, круїзних лайнерах, виправних закладах і так далі, знайшли закономірність — усі ці випадки пояснюються поширенням SARS-CoV-2 у повітрі, що неможливо адекватно пояснити краплями.

«Висока частота таких подій (масового зараження — авт.) свідчить про домінування аерозольного поширення», — читаємо на «The Lancet».

• Без прямого контакту

Другим аргументом науковці називають випадки поширення коронавірусу в готелі Нової Зеландії між людьми з сусідніх кімнат, які особисто не перетиналися.

Тобто, за їхніми словами, поширення вірусу через повітря на велику відстань справді можна довести, коли інше пояснення неможливе.

• Безсимптомне поширення

На переконання дослідників, безсимптомне поширення SARS-CoV-2 від людей, які не кашляють і не чхають, може становити щонайменше третину від усіх випадків зараження у світі.

«Прямі вимірювання показують, що при розмові утворюються тисячі аерозольних частинок і мало великих крапель, що підтримує гіпотезу про повітряний шлях», — пояснюють у науковій статті.

• Важливість вентиляції

«Поширення SARS-CoV-2 вище в приміщенні, ніж на відкритому повітрі, та істотно знижується завдяки вентиляції у приміщенні», — зазначають автори. 

• Зараження у лікарнях

Дослідники звертають увагу на те, що у медичних закладах також реєструють спалахи хвороби. При цьому, там діють суворі запобіжні заходи, а люди користуються засобами індивідуального захисту.

Проте, ці засоби захищають від крапель, а не аерозолів, що підтверджує «аерозольну» теорію.

• Життєздатний вірус у повітрі лабораторії

«У лабораторних експериментах SARS-CoV-2 залишався інфекційним у повітрі до трьох годин із періодом напіввиведення 1,1 години, — інформують науковці. — Життєздатний SARS-CoV-2 виявили у зразках повітря із приміщень, заселених пацієнтами COVID-19 за відсутності аерозольних процедур охорони здоров'я та у зразках повітря з автомобіля інфікованої людини».

Та варто зазначити, що в інших дослідженнях зразків повітря їм не вдалось відібрати життєздатний SARS-CoV-2. За словами дослідників, це досить просто пояснити складністю процедури збору проб.

• Важкодоступні місця

Автори наукової статті також розповідають про ідентифікований SARS-CoV-2 у повітряних фільтрах і будівельних протоках у лікарнях із пацієнтами з COVID-19.

«А до таких місць можна було дістатися лише за допомогою аерозолів», — аргументують вони.

• Ковід у тварин

Дослідники провели експеримент з тваринами. Заражені вірусом звірі перебували в клітці, і їх за допомогою повітропроводів з’єднали зі здоровими, які теж сиділи в окремих клітках. Дослідження показало передачу SARS-CoV-2 — це можна пояснити лише аерозолями.

• Відсутнє спростування гіпотези

Дев’ятий аргумент, наведений авторами статті, полягає у тому, що жодне дослідження не дало вагомих доказів для спростування гіпотези про передачу SARS-CoV-2 у повітрі.

• Інші шляхи поширення ніхто не скасовував

Наостанок науковці говорять і про докази на підтримку іншого домінуючого шляху поширення коронавірусу — через краплі.

«Помилкове припущення, що поширення через безпосередню близькість передбачає великі дихальні краплі історично використовувались десятиліттями, щоб заперечити передачу туберкульозу та кору повітрям, — читаємо далі. — Це стало медичною догмою, ігноруючи прямі вимірювання крапель і аерозолів, які показують величезну кількість останніх, що утворюються при диханні. Іноді стверджують, що оскільки дихальні краплі більші за аерозолі, вони повинні містити більше вірусів. Однак при захворюваннях, де концентрація патогенів визначалася кількісно за розміром частинок, менші аерозолі показували вищі концентрації збудника, ніж краплі».

Відповідь Всесвітньої організації охорони здоров’я

На офіційному сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я 30 квітня 2021 року внесли зміни у розділ про шляхи поширення коронавірусу. Можна припустити, що не останню роль тут відіграла згадана нами публікація у журналі «The Lancet». 

Аерозолям нині приділяється більше уваги.

«Вірус може поширюватися з рота чи носа інфікованої людини дрібними частинками рідини, коли вона кашляє, чхає, говорить, співає або дихає. Ці частинки варіюються від більших крапель дихання і до менших аерозолів, — читаємо на сайті ВООЗ. — Поточні дані свідчать, що вірус поширюється в основному між людьми, які знаходяться у тісному контакті один з одним, як правило, в межах одного метра. Людина може заразитися, коли вона вдихає аерозолі або вони потрапляють безпосередньо в очі, ніс або рот».

Крім того, вірус може також поширюватися в погано провітрюваних та/або переповнених приміщеннях, де люди перебувають тривалий проміжок часу.

«Це пояснюється тим, що аерозолі залишаються завислими в повітрі або рухаються далі, ніж на один метр», — йдеться далі. 

Поради фахівців

Лідія Моравська та Дональд К Мілтон у своїй спільній статті писали, що миття рук і дотримання соціальної дистанції залишаються актуальними засобами профілактики вірусу. Але, враховуючи аерозольний спосіб поширення хвороби, їх недостатньо.

Вони звертають увагу на важливість свіжого повітря й обов’язкового провітрювання приміщень, особливо, в яких перебувають хворі.

Науковці рекомендують такі заходи, для зменшення ризиків зараження:

• Забезпечити достатню вентиляцію (забезпечити чисте зовнішнє повітря й мінімізувати циркуляційне повітря).
• Доповнити загальну вентиляцію повітряно-крапельними засобами контролю (витяжки, бактерицидні ультрафіолетові промені).
• Уникати скупчення людей саме в закритих приміщення (у громадському транспорті й будівлях).

Читайте також:

У мене коронавірус і немає сімейного лікаря — що робити? Розповідаємо на власному досвіді

Від чого найбільше помирали вінничани у 2020 році? Спойлер: не від корони (ІНФОГРАФІКА)

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google