З 1 квітня рибалок будуть штрафувати. Де можна спокійно сидіти з вудкою?

Як розповів завідувач сектору оперативної роботи Вінницярибоохорони Віктор Фризюк, забороняється ловити рибу у річках та їх притоках з 1 квітня по 20 травня. А у водосховищах, озерах, ставках (крім ізольованих природних
або штучно створених), у Дністрі з усіма його притоками і у Дністровському водосховищі заборона діє з 1 квітня по 10 червня. Ловити раків не можна у всіх рибогосподарських водоймах і теж з 1 квітня по 10 червня.

Під час нересту риби заборонено також шуміти поблизу водойм. Не можна на водних об’єктах та в прибережних захисних смугах проводити вибухові, бурові, сейсмологічні роботи, видобуток гравію або піску чи ракушняка.

Крім того – ніяких плавзасобів, поки риба нереститься. Пересуватимуться по воді будуть тільки судна охорони водних біоресурсів. Вінничанам рибалити можна тільки з берега у чітко визначених місцях. З собою брати на рибалку - не більше однієї поплавкової або донної вудки з одним гачком чи один спінінг.

Хто і як буде карати за порушення?
За вилов риби під час нерестового періоду на порушників заборони будуть накладати штраф працівники рибоохорони, а потім матеріали передаватимуть до суду.

За вилов риби дозволеними знаряддями лову, але у заборонених місцях загрожує штраф від 340 до 850 гривень. Є градація суми адмінпокарання. Штраф для простого смертного рибалки-порушника – від 340 до 680 гривень. Для посадової особи – від 510 до 850.  

Якщо ж людина ловила рибу забороненими знаряддями, наприклад, сіткою, павуком, острогою, електроловом, то штрафу накладуть у межах 340-680 гривень.

- Крім цих сум, рибалці доведеться відшкодувати вартість риби, яку він піймав, - говорить Віктор Фризюк.

Ось такі є „розцінки” за одну рибину:
Судак - 510 гривень.
Сом – 425.
Щука – 340 гривень.
Сазан – 306.
Білий амур, білизна, товстолоб, рибець звичайний – 255 гривень.
Лящ – 170.
В’язь – 136.
Лин – 119.
Тарань (плітка), синець, клепець – 85.
Підуст, плоскирка, бичок – 34.
Карась, окунь, в’юн, верховодка, йорж звичайний та інша риба, не занесена до Червоної книги, – 17 гривень.

Де любителям рибалки можна посидіти з вудочкою
(перелік ділянок водойм області, де дозволяється любительський і спортивний вилов риби з берега однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом в нерестовий період)

На Південному Бузі

• в межах міста Хмільник - по обидва береги;
• від автодорожного мосту в селі Гущинці Калинівського району до водозабірної споруди підприємства «Калинівка-водоканал» - по лівому березі;
• від автодорожного мосту в селі Лаврівка Вінницького району вверх по течії 1 км - по правому березі;
• від острова в селі Лаврівка Вінницького району до початку села Коло-Михайлівка - по правому березі;
• від автодорожного мосту в селі Селище Тиврівського району до автодорожного мосту в селі Могилівка Жмеринського району - по обидва береги, за винятком гирла  річки Ровець в радіусі 200 метрів;
• від Сутиського парку вниз в межах Сутиського дачного масиву - по лівому березі;
• селище Тиврів: від старого мосту до Михайлівського броду - по обидва береги;
• в межах села Сокілець Немирівського району 300 метрів вверх та 300 метрів вниз від пляжу дитячого санаторію «Сокілець» - по лівому березі; від закінчення вулиці Набережна 450 метрів вниз - по лівому березі;
• від залізничної станції села Райгород вверх до села Мар’янівка Немирівського району - по лівому березі;
• від Ладижинського кар’єру до залізничного мосту в селі Губник, Тростянецького району - по правому березі.

На Дністрі

• в межах міста Могилів-Подільський від гирла річки Немійка (включаючи саме гирло) до прикордонного знаку №0126 і від прикордонного знаку №0127 до прикордонного знаку №0131;
• в межах міста Ямпіль від гирла річки Русава (включаючи саме гирло) вверх проти течії до кінця міста і від прикордонного знаку №0166 до прикордонного знаку №0170.
• в межах села Михайлівка Ямпільського району - від прикордонного знаку №0147 до прикордонного знаку №0151;
• в межах села Іванків Ямпільського району - від прикордонного знаку №0176 до прикордонного знаку №0178;
• в межах села Цекинівка Ямпільського району - від прикордонного знаку №0179 до прикордонного знаку №0184;
• в межах села Велика Кісниця Ямпільського району - від прикордонного знаку №0191 до прикордонного знаку №0195.

На річці Мурафа

• від греблі водосховища в села Станіславчик Жмеринського району вниз по течії на відстані 300 метрів - по обидва береги;
• від гирла річки Мурафа вверх по течії до села Улянівка Ямпільського району - по лівому березі;
• в межах села Гальжбіївка Ямпільського району;
•  у селиші Чернівці від автодорожного мосту 300 метрів вверх - по правому березі.

На водосховищах

Сандрацьке водосховище:

• в межах села Широка Гребля Хмільницького району - по правому березі.

Сабарівське водосховище:

• від водоканалу до пляжу «Хімік» - по лівому березі;
• від П’ятничанського мосту 200 метрів вверх - по правому березі;
• в районі «Бригантини» - по бетонній набережній;
• від спортбази «Спартак» до вулиці Радіона Скалецького - по правому березі.

Ладижинське водосховище:

• 500 метрів вище греблі Ладижинської ГЕС до Харпачської затоки Гайсинського району - по лівому березі;
• від села Новоселівка Немирівського району до села Маньківка Тульчинського району - по правому березі;
• від початку села Зяньківці Немирівського району до острова в Сокільці, Гайсинського району - по правому березі.

Глибочокське водосховище:

• в межах села Глибочок Тростянецького району - по лівому березі;
• в межах села Митківка Тростянецького району - по правому березі.

Дмитренківське водосховище:

• по правому березі між селами Бубнівка та Дмитренки Гайсинського району.

Дністровське водосховище:

• від затоки села Наддністрянське до затоки села Жван Муровано-Куриловецького району - по лівому березі.

Супрунівське водосховище:

• від соснового лісу до греблі села. Супрунів Літинського району - по правому березі.

Сутиське водосховище:

• від залізничного мосту в місті Гнівань до вагової Гніванського гранітного кар’єру - по лівому березі.

Клекотинське водосховище (Шаргородський район):

• по греблі.

Мартинівське водосховище (Жмеринський район):

• по греблі.

Антонівське водосховище (Барський район):

• по греблі між селами Антонівка та Глинянка Барського району.

Медведівське водосховище (Козятинський район):

• по греблі автомобільного шляху Вінниця-Житомир - по обидві сторони.

Скалопільське водосховище (Чернівецький район):

• 200 метрів від греблі вверх - по лівому березі.

Кривошиївське водосховище (Хмільницький район):

• 300 метрів від греблі - по обидва береги.

Турбівське водосховище (Липовецький район):

• 300 метрів від греблі по правому березі та по греблі.

Барське водосховище:

• по греблі.

Водосховище «Петрик» (Літинський район):

• під греблі до острова по відкритій воді з плавзасобів та по греблі з берега.

Бруслинівське водосховище (Літинський район):

• від соснової посадки до закінчення березових лісонасаджень - по правому березі.

Водосховище «Бершадське верхнє»:

• від мосту до меблевої фабрики - по лівому березі.

Водосховище «Піски Бершадські»:

• від греблі цукрозаводу вверх до будівель міста Бершадь - по лівому березі.    

Водосховище «Іллінецьке»:

• 300 метрів від греблі - по правому березі, 1 км від греблі - по лівому березі.

Водосховище «Кирнасівське» (Тульчинський район):

• від курятника до греблі - по лівому березі.

На стравках

• став «Флорине» Бершадського району від греблі вверх до території парку - по правому березі;
• став «Французький» Тростянецького району - по правому березі;
• став «Качурів» Гайсинського району 200 метрів від греблі - по лівому березі;
• став «Поділля» міста Вінниці від автодорожного мосту в села Пирогово вниз до греблі - по лівому березі;
• став «Липовецький» від греблі до повороту - по правому березі;
• став «Немирівський» по греблі вздовж автомобільного шляху Вінниця-Гайсин та 300 метрів вверх від греблі - по правому березі;
• став «Вали-4» Немирівського району 200 метрів від греблі - по обидва береги;
• став «Вали-6» Немирівського району 200 метрів від греблі - по обидва береги;
• став «Корделівський» Калинівського району по греблі вздовж автомобільного шляху Вінниця-Житомир;
• став «Погребище» 200 метрів від греблі - по правому березі;
• став «Центральний» селища Тростянець 200 метрів від греблі - по правому березі;
• став «Мовчани» Жмеринського району від кар’єру до греблі - по правому березі;
• став селища Браїлів Жмеринського району 200 метрів від греблі - по правому  березі;
• став «Томашпільський» по греблі;
• став «Водокачка» міста Козятин 100 метрів від містка, що веде до стадіону вправо до греблі;
• став «Цукрозаводський» селища Чечельник від пляжу до греблі і до містка, по лівому березі;
• став «Слобода-Межирівська» Жмеринського району 300 метрів від греблі - по лівому березі;    
• став в селі Красне Тиврівського району по греблі;
• став «Хижинецький» села Хижинці Вінницького району 300 метрів від греблі - по обидва береги.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.