Як проїхатися на паровозі? Вінниця не орендує ретро-поїзд, але туристи їздять ним по області

Паровозний тур з Гайворона до Бершаді оплатив один з підприємців

Недавно до Бершаді приїжджав паровоз. Сотні людей зібралися, аби подивитися на раритет. Це був екскурсійний тур. У єдиному вагоні, причепленому до локомотива, перебували активісти, які відстоюють збереження вузькоколійки. Поїздкою, яку назвали «Паровозний тур», привернули увагу до туристичної привабливості вузької колії, а також її збереження.

Раритетний паротяг «ГР-280» 1950 року випуску зберігається у локомотивному депо міста Гайворон сусідньої Кіровоградської області. Саме звідти він прибув до Бершаді, по залізниці це 25 кілометрів 

Журналіст RIA спілкувався з машиністом Омеляном Свідруком. Він же є начальником згаданого депо. На час поїздки пан Омелян змінив посаду.

Спалили 2,5 тонни вугілля

Найперше запитав у машиніста, який документ потрібен на те, щоб управляти таким локомотивом.

— Документ обов’язково потрібен, — каже Омелян Свідрук. — Я його отримував в Одеській залізниці. Коли ми придбали паровоз, постало питання, хто буде ним керувати. В Одесі організували курси. Я після навчання отримав посвідчення машиніста-інструктора паровоза. Крім мене, у депо ще 12 працівників теж навчалися і мають право управляти таким транспортом,  сідати у… будку.

— Будку?

— Так у паровозі називається кабіна для машиніста, — пояснює співрозмовник. — У тепловозах і електровозах це кабіна, а у паровозах — будка.

— Скільки вугілля спалили під час поїздки?

— В обидва кінці, тобто на 50 кілометрів відстані, пішло 2,5 тонни вугілля. Можна палити також дровами. Вугілля зверху, вода внизу, води 200 літрів. Котел знаходиться в іншому кінці паровоза, у тій його частині, де спереду зірка намальована. Котел має об’єм три кубічних метри. Принцип роботи простий: вода нагрівається до кипіння, утворюється пара, яка подається на парову машину і  крутить колеса. Що більше пари, то швидше паровоз біжить по рейках. У ньому нараховується 64 так званих димогарних і дев’ять жарових труб.

Збирали підписи до начальства Укрзалізниці

— З якою швидкістю їхали? — перепитує співрозмовник. — 15-20 кілометрів за годину, може бігти і 25 кілометрів. 

Через п’ять кілометрів після Гайворона починається Бершадський район. Це була зупинка біля села Осіївка, далі зупинялися в селах Устя, мала і Велика Киріївка. За словами співрозмовника, на кожній зупинці збиралося багато людей. Вони не тільки фотографувалися, розглядали диво-техніку. Залишали підписи під зверненням до Одеської залізниці й Укрзалізниці з проханням не знищувати вузькоколійку, а також відновити рух потяга по цій залізниці «Гайворон-Рудниця-Гайворон».  Його відмінили рік тому після оголошення карантину. Дотепер не відновили.Уточню: мова йде про поїзд з тепловозом, а не паровозом. 

— Цей поїзд проходить по деяких селах, куди не доїжджає жоден транспорт, — розповідає Омелян  Свідрук. — У їхніх мешканців це єдина можливість доїхати до Бершаді, наприклад, а в Рудниці можна пересісти на потяги у напрямку до Одеси, Києва, чи Львова, там уже є широка колія.

До речі, в акції «Паровозний тур» брали участь міський голова Гайворона, а також його заступник і секретар, заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації. Всі вони їхали у вагоні. Серед них був підприємець Дмитро Бабарика. Він називає себе фанатом вузькоколійки. Це пан Дмитро організував такий тур. Закупив вугілля. Оплатив оренду паровоза.

У зворотньому напрямку паровоз справляв ще більше  враження. Попереду була велика біла зірка на чорному фоні заокругленої форми. Щоб уявити, яка вона, подаємо фото однієї з осінніх поїздок паровоза з минулого.Вражає! Це саме той випадок, коли до вугілля у топку додали шини. Деяким туристам подобається така картина для фото.

У Бершаді нема можливості для розвороту, тому довелося їхати саме у такий спосіб. Так пояснив співрозмовник.

Якби не «корона», він не вистигав би

— Якби не корона, цей паровоз не вистигав би, — говорить Омелян Свідрук. — Іноземні туристи готові їхати хтозна-звідки, аби побачити цей раритет, сфотографуватися на його фоні, і, звичайно, проїхатися у вагоні, причепленому до паровоза.

За словами співрозмовника, навіть з далекої Японії були туристи. Найчастіше приїжджали німці й австрійці. Зустрічали і чехів, і поляків, і французів. Співрозмовник, який давно працює на залізниці, зізнається, що ніколи не думав, що паровоз може викликати таку зацікавленість у людей. Особисто переконався в цьому, коли приймав туристів.

— Деякі з них замовляли паровоз з Гайворона аж до кінцевої станції Рудниця Піщанського району, де закінчується вузькоколійка, — говорить пан Омелян. — Це 70 кілометрів відстані. Майже вся вона проходить по Вінницькій області. Традиційно першу зупинку робимо біля моста через Південний Буг. Зупинка називається «Сьомий кілометр». Там гарне місце для фотографування. Високий насип. Паровоз внизу і його видно з насипу.

Буває, вугілля не дає чорного диму. А туристи хочуть бачити саме такий колір.

— Знайшли вихід із ситуації, — розповідає співрозмовник. — Кидаємо у топку автомобільні шини. Дим йде такий чорний, якого не дає вугілля жодної марки!

Крім туристів, ретро техніку орендують кіношники. Паротяг «ГР-280» можна бачити у багатьох фільмах. Один з них має назву «Дев’ять життів Нестора Махна». Знімали картину, зокрема, і в Бершаді.

Де взяли паротяг?

Все почалося із знайомства керівника депо з однією з туристичних компаній. Ті орендували в «Укрзалізниці» ширококолійні вагони для туристичних турів. Омелян Свідрук розповів їм про вузькоколійний паротяг, якого у них… не було. Але він знав, що такий знаходиться на одній зі станцій у Миколаївській області. Сказав, що готові його експлуатувати. Тільки спершу треба поставити його на ноги.

Туристичну компанію такий варіант зацікавив. Згодом у Гайворонському депо з’явилося диво залізниці. Місцеві постійно приходили подивитися на паровоз. Раніше таке могли бачити хіба що у старих фільмах.

Якщо один підприємець замовив тур, то невже тур фірмі це не по кишені?

Туристів до Гайворона привозять київські фірми. Точніше, привозили, бо все змінила ситуація з коронавірусом.  Колись же вона має закінчитися.

— Їздимо територією Вінницької області, але я не пригадую, щоб паровоз для туристів замовляли туристичні фірми з Вінниці, — розповідає Омелян Свідрук. — Закарпатці робили це. У них теж є вузька колія. Як ми добиралися туди? Перевозили паровоз на залізничній платформі по широкій колії. Важить 32 тонни. Вантажили двома кранами. Уявляєте, які це витрати! Але в Ужгороді зробили це. Колишній голова їхньої адміністрації пан Москаль теж оглядав наш паровоз. І у вагоні проїхався.

Паровоз повернувся в Гайворон

Вінниця, як мовиться, під боком. Відповідно витрати будуть значно менш

Якщо один підприємець може орендувати паровоз, то невже туристичній компанії це не по кишені? Співрозмовник мав на увазі Дмитра Бабарику, який проплатив «Паровозний тур» з Гайворона до Бершаді. Конкретну суму співрозмовник не назвав. Про неї може говорити з тими, кого зацікавить оренда поїзда з минулого. 

Фото надано Тетяною Бондар, а також з відкритих джерел

Читайте також:

Вирушаймо Дністер фотографувати! У фотоконкурсі двох країн буде тільки один переможець?

Інша сторона медалі. Водій, що збив студентку на «Урожаї», розповів свою версію подій

У Вінниці почав працювати муніципальний евакуатор. За що забирають авто і як його повернути?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.