Ще до того, як на вулиці Мури, 7 вирили котлован, у серпні 2020-го, дослідники спільноти «Тіні. Вінниця» виявили там підземний хід.
— У котловані ми знайшли широку муровану арку та тунель, — розповідає учасник Facebook-спільноти «Тіні. Вінниця» Владислав Сушинський. — Зараз цей підземний хід забудовник просто засипав піском і ніяких додаткових розкопок не замовляв. Тобто просто вирили котлован та присипали підземелля.
Додамо, проекту, що там планують збудувати, не оприлюднювали. Як раніше писали журналісти 20minut.ua, старожили стверджують, що глиняний будинок був побудований у 19 столітті. У радянські часи будинок займали спортивні секції, а останнім приміщення займала майстерня ЖЕКу №3. Тоді, як одним з перших власників будинку був вінницький лікар Михайло Штерн.
За словами місцевих жителів, забудовник планує побудувати багатоповерхівку з паркінгом. Місцева активістка Таїсія Гайда теж обурюється такому будівництву.
«Я можу зрозуміти все. Але коли в історичному центрі міста риють котлован, не проводячи археологічних досліджень, поряд з найстарішою пам'яткою Мури. І не вивчивши, як це вплине на Мури, знищують взагалі всю історію — то я цього не здатна зрозуміти. Бо то, що зробили й роблять зараз з Мурами — це тупо руйнування», — пише активістка.
Ми зателефонували у сектор охорони культурної спадщини, щоб дізнатися, чи відомо їм про ймовірну забудову в історичному ареалі та чи надавали вони погодження на роботи.
— До нас надходила документація від забудовника, а саме історико-містобудівне обґрунтування щодо реконструкції житлового будинку з надбудовою та прибудовою на вулиці Мури, 7, — коментує завідувач сектора культурної спадщини Вінницької облдержадміністрації Михайло Потупчик. — Забудовник Адамчук Володимир. Ми їм надали висновок, що ця територія знаходиться в історичному ареалі, у зоні регулювання забудов пам'яток національного значення. Тому повноваження щодо погодження проектної документації та надання дозволу для робіт належить Міністерству культури.
За словами Потупчика, забудовник мав звернутися до Міністерства за цим погодженням. Також, каже, такі ситуації має контролювати виконком міської ради та архітектурно-будівельний контроль.
— Без дозволу Міністерства вони не мають право починати роботи, — каже Михайло Потупчик. — У нас немає інформації щодо проведення там археологічних досліджень. Але вони обов'язково потрібні перед земляними роботами. Вони могли їх не замовляти, бо в них по проекту було не будівництво, а реконструкція забудови. Наскільки я пам'ятаю, там був глиняний будинок навряд чи там таке буде. Це, щоб в обхід вимог піти.
Проте, за словами Потупчика, якщо Міністерство надало дозвіл, то там цю вимогу пропишуть. Ми надіслали офіційний запит у Міністерство культури України. Очікуємо на відповідь, згодом її опублікуємо.
Ми зателефонували також до головного архітектора Вінниці Євгена Совінського. Він відповів, що нічого не може сказати про ситуацію на Мури, 7. Адже це контролює департамент архітектурно-будівельного контролю.
Ми зателефонували у департамент вперше вранці 5 травня. Нам повідомили, що директор весь день на нарадах після травневих свят. Але ми залишили наші контакти. Секретарка на це сказала так: «обов’язково передамо керівництву».
У той день ніхто з нами не зв'язався, і 6 травня ми знову додзвонювалися у департамент. Працівниця, яка відповідає на дзвінки, сказала, що про мету нашого дзвінку вона розповіла керівництву. Проте, ймовірно, нас вирішили просто проігнорувати, адже впродовж двох днів з нами так і не зв'язалися.
Як нам сказав Потупчик, забудовником є Володимир Адамчук. Ми знайшли його контактний номер, але на дзвінки забудовник не відповідає. Також ми зв'язалися із його дружиною, яка відповіла, що передасть телефон журналіста Володимиру і, якщо йому буде це цікаво, то він нам зателефонує. Ми готові опублікувати його позицію, якщо він зв’яжеться з редакцією.
Як читаємо на туристичному сайті Вінниці, архітектурно-історичний комплекс Мури — ансамбль XVII–XVIII ст., що складався з будівель і стін єзуїтського та домініканського монастирів із костелами.
Будівлі були оточені потужними кріпосними стінами з контрфорсами, бійницями і бойовими вежами. Мури стали головною оборонною спорудою міста, за що й отримали таку назву: від лат. murus — стіна.
До наших часів збереглася частина мурів із вежею (баштою). Зараз у будівлях комплексу розташовані два музеї, державний архів області, кафедральний собор Преображення Господнього та технічний ліцей.
Читайте також:
Повітряна куля, катер, автобус-кабріолет. ТОП-10 видів транспорту для дослідження Вінниці
Розслідування катастрофи військового літака Ан-26 не завершили, а додали трьох підозрюваних
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер