Тринадцять працівників залізобетонного заводу госпіталізували через півгодини роботи із щойнозавезеною речовиною для змащування форм

У шпальний цех ВАТ “Гніванський залізобетонний завод” зранку 24 лютого надійшла нова партія емульсолу — речовини для змащування форм для шпал. — Емульсол здався мені дивним через болотяний колір та запах нафталіну, — розповіла робітниця цеху Олена. — Зазвичай він темно-коричневий та прозорий. А цей був каламутний. Незважаючи на нудоту, викликану неприємним запахом продукту, працівники, що змащували форми, продовжили працювати. А за чверть години дві жінки змушені були піди до медпункту заводу. — Серце калатало, сльози лились з очей, двоїлось, язик “втягувало”, — каже Олена. — Коли ми йшли до медпункту, інші дівчата, що працюють на лінії, попросили, щоб ми їм чогось принесли від головного болю. У медпункті нам надали першу допомогу. З цеху — до лікарні — Люди почали звертатись зі скаргами на головний біль, нудоту та загальну слабкість, — розповів завідуючий медпунктом заводу Руслан Скрипник. — Згодом вони почали приходити партіями: спочатку п’ять чоловік, потім двоє і ще двоє. П’ять із дев’яти робітників заводу, за його словами, отримали легке отруєння, у решти — отруєння середньої важкості: почалась задишка, розпухла шия, жінки втрачали свідомість. Фельдшер визначив, що у робітників токсичне отруєння. Як розповіли потерпілі, одразу після погіршення стану працюючих на лінії емульсол вилили назад у бочку та винесли надвір. — До лікарні хворих доставили з діагнозом “отруєння парами невідомої токсичної речовини”, — повідомив головний лікар гніванської міської лікарні Іван Сімашко і додав, що одразу після госпіталізації хворим провели дезінтоксикацію організму. Невідома токсична речовина — Я питала у директора: чому ви приймали емульсол і його не перевірили? — розповідає одна із потерпілих Марина. — А він відповів, що на заводі відповідної лабораторії немає. А сертифікат є, значить мастило хороше — можна працювати. За словами головного технолога заводу Едуарда Зубицького, на підприємстві емульсол перевіряють лише на в’язкість та розшарування, а експертизу його хімічного складу не проводять, бо із партією емульсолу приходить документація, що дозволяє використовувати його без додаткових аналізів. — Емульсол на заводі проходить додаткову обробку, ми його розбавляємо до 10%, додаємо воду та соду, — розповів Едуард Зубрицький. — А щодо кольору, то емульсол — продукт переробки мастил, а вони бувають різні. Можливо якесь темніше мастило було... За словами голови правління ВАТ “Гніванський завод спецзалізобетону” Ярослава Пирога, з організацією, що забезпечує завод емульсолом, вони співпрацюють уже чотири роки. НВО “Нікос”, яке є постачальником емульсолу на завод, знаходиться у Запоріжжі, а завод-виробник у Новомосковську, Дніпропетровської області. Шукають санітари і прокурори У день отруєння на завод приїжджали експерти із обласної СЕС, взяли на експертизу пари емульсолу. Але дослідження, за документами, наданими директором заводу, не виявили в парах шкідливих речовин. — За результатами нашого внутрішнього розслідування, причина отруєння — емульсол, але, поки не буде висновків компетентних служб, говорити зарано, — запевняє Ярослав Пиріг. Що стало причиною масового отруєння на підприємстві, з’ясовують спеціалісти обласної прокуратури, МНС та слідчі залізничної прокуратури (власником пакету акцій ВАТ “Гніванський завод спецзалізобетону” є “Укрзалізниця”). За повідомленням головного лікаря гніванської міської лікарні, проведені усі лабораторні обстеження, аналізи направлені до криміналістичної лабораторії на виявлення вмісту отрути. — У отруєнні заводської вини немає, — преконаний директор заводу Ярослав Пиріг. — Якщо причина в емульсолі, то відшкодовувати збитки буде виробник. Але в емульсол могли щось і підмішати на заводі: вкинути ампулку. Це може бути провокація, і ми такого варіанту не виключаємо. До спецрозпорядження — На заводі нас звинуватили у тому, що ми отруїлися спиртним, адже напередодні був День захисника вітчизни, — розповідає заводчанка Олена. — Лише фельдшер нас підтримав, сказав, що ми нічого не вживали. Ми отримуємо по 300 гривень зарплатні, ледве з боргами розраховуємось, які святкування? Працівники заводу застраховані лише у соцстраху, але допоки не буде результатів експертиз, він нічим допомогти не в змозі. Ліки заводчанам купує завод, міська влада Гнівані виділила майже сім тисяч гривень, внесли дві тисячі і рятувальники. Як розповіла завідувач терапевтичного відділення гніванської лікарні Надія Омельченко, зараз стан пацієнтів стабільний. Здебільшого люди скаржаться на те, що у них дере у горлі, болі у піднебінні, печінці, серці. А завод продовжує працювати, і цех, у якому потруїлись люди, теж. — Цех не зупинявся, адже нам ніхто не забороняв продовжувати виробництво, — розповів Ярослав Пиріг. — Рішення СЄС лише заборонило до спеціального розпорядження використовувати той емульсол. Він повідомив, що зараз форми для шпал змащують старими запасами, їх вистачить на два тижні. А коли вони закінчаться, змащуватимуть милом, його вже замовили.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google