«Дитину можна було врятувати»: батьки звинувачують лікарів у смерті сина. А що кажуть медики?

• Через смерть дитини в Хмільницькій лікарні відкрили кримінальне провадження та призначили експертизи.

• Батьки хлопчика прагнуть розголосу, бо вважають, що медики діяли некваліфіковано і не врятували їхнього сина.

• У медичному закладі наполягають на дотриманні протоколів та вказують на супутні причини.

Андрійкові було всього шість. Він закінчував дитячий садок і готувався у вересні піти до першого класу Воронівської гімназії. Натомість у травні батьки його поховали. Поки правоохоронці та судмедексперти з'ясовують причини трагедії у межах кримінального провадження, родина звернулася до редакції з проханням про розголос. Батьки переконані, що сина можна було врятувати, якби допомогу надали кваліфіковано.

З чого все почалося?

Трагедія сталася 7 травня. Мати хлопчика, Оксана Сидорук, на той момент перебувала на заробітках у Польщі. Вдома з дитиною залишався батько Вадим, який має другу групу інвалідності.

— Зранку все було як звичайно, дитина почувалася добре. Чоловік завів його в садочок, бо в Андрійка мала бути випускна фотосесія, — пригадує Оксана Сидорук.

Близько 10-ї ранку батькові зателефонувала вихователька і повідомила, що хлопчика знудило. Чоловік забрав сина додому. По дорозі зустрів місцеву фельдшерку, яка припустила побутове отруєння і порадила дати дитині «Но-шпу» та «Кока-колу». Однак вдома хлопчику ставало гірше, і згодом батько викликав швидку допомогу, яка доставила Андрійка до Хмільницької ЦРЛ.

Що відбувалося за стінами Хмільницької лікарні?

У лікарні хлопчику взяли аналіз крові з пальця та поставили крапельницю. Жодних додаткових обстежень, ні УЗД, ні розширених аналізів, за словами матері, проведено не було. При огляді дитини один із лікарів констатував сильне здуття живота.

На чергуванні того дня перебувала лікарка-педіатр. Журналістці «20 хвилин» вдалося поспілкуватися з нею телефоном. Жінка попросила не висвітлювати її прізвище, проте детально та послідовно виклала свою версію того, як рятували дитину (до цього ми повернемося трохи згодом).

Натомість батьки Андрійка розповідають наступне:

— Андрійка прокапали, він навіть встав, походив, сходив у туалет. А потім прийшла медична сестра і зробила йому якийсь укол.

Уже за 3–4 хвилини після ін'єкції хлопчик почав стрімко синіти. Чоловік вибіг у коридор із криками про допомогу. Як з'ясувалося згодом, перед введенням препарату в батька запитали про наявність алергічних реакцій у дитини. Чоловік відповів, що не знає, проте жодних обов'язкових у таких випадках алергопроб медики не зробили — ввели речовину одразу. При цьому, наскільки відомо матері, раніше в дитини ніколи не виявлялося алергії на ліки.

Чому «швидка» розвернулася назад до лікарні?

Андрійка терміново перевели до реанімації, де він, за словами батька, провів близько двох годин. Потім лікарі у Хмільнику вирішили евакуювати хлопчика до Вінницької обласної лікарні.

— Мене посадили спереду, в кабіну швидкої. Дитина з двома лікарями була ззаду в салоні, тому маніпуляцій я не бачив. Ми від'їхали від лікарні недалеко, може з кілометр, як один із медиків крикнув: «У дитини пропав пульс!», — розповідає батько Вадим Сидорук.

Реанімобіль розвернувся і поїхав назад до Хмільницької центральної лікарні. У реанімації над хлопчиком схилилися десятки лікарів, але було запізно. За 15 хвилин до батька вийшла медсестра і сказала: «Дитини вже немає».

Про те, що сина можна було вилікувати, батьки дізналися вже після розтину. Оксана Сидорук каже, що патологоанатом у приватній розмові підтвердив їхні найгірші здогадки:

— Він повідомив, що дитину можна було врятувати. Коли сину було чотири роки, — пригадує жінка, — я з ним лежала в лікарні. Тоді йому і УЗД робили, і інші обстеження, але нам не сказали, що в нього є вроджена патологія кишківника. Про цей діагноз ми дізналися тільки від патологоанатома після розтину. Стан тоді, у Хмільнику, коли було здуття живота, був такий, що достатньо було хоча б клізму поставити. Але вони цього не зробили, — каже жінка.

Наразі родина чекає на результати судово-медичної експертизи. Мати регулярно контактує зі слідчим, аби дізнатися, який саме препарат ввели її синові та що стало причиною смерті хлопчика. Проте відповіді від правоохоронців поки немає.

Що розповіла лікарка про стан пацієнта?

За словами чергової лікарки-педіатра, Андрійко поступив до медичного закладу в запущеному стані.

— Я дивуюсь, як цей хлопчик при таких страшних болях сам зайшов до лікарні і ще й спокійно розмовляв з нами. Він терпів і мав страшний біль. Тоді ми терміново взяли аналізи, які роблять при гострих патологіях травлення, і результати виявилися критичними, адже рівень цукру в крові становив 16 ммоль/л, коли норма натщесерце — до 5,6 ммоль/л, а після їди — до 7,8 ммоль/л. Одразу постало питання про те, що у дитини може бути ще й цукровий діабет. Ми зв’язалися з лікарнею у Вінниці, узгодили транспортування з начмедом і почали готувати хлопчика до виїзду, — розповідає лікарка.

Поки готували документи, пацієнту за медичним протоколом капали фізрозчин та підшкірно ввели інсулін, аби збити високий рівень цукру. Медик категорично заперечує, що стан дитини погіршився через ін'єкцію:

— Препарат діяв поступово, від нього точно не могло стати зле. Ми робили все чітко за інструкцією.

Не зробили УЗД, бо лікар був у відпустці

Педіатр пояснює, що в реанімаційному відділенні Хмільницької лікарні хлопчик перебував близько чотирьох годин. Медики довго не могли стабілізувати його стан, а везти пацієнта в дорогу нестабільним не можна було. Також вона спростовує звинувачення батьків щодо відсутності необхідної допомоги.

— Батьки закидають нам, ніби ми не поставили клізму. Це неправда, клізму ми зробили. Дитина не ходила в туалет невідомо скільки днів до цього. Весь кишківник, і тонкий, і товстий, був буквально забитий калом. До того ж батько сам зізнався, що напередодні ввечері дитину нагодували варениками. Ніхто не поцікавився, що у хлопчика повністю переповнений шлунково-кишковий тракт.

На запитання, чому дитині з гострим болем не провели ультразвукове дослідження, лікарка відповіла так:

— Саме в той день єдиний спеціаліст УЗД у лікарні перебував у відпустці, а заміни він не має. Оскільки все відбувалося ввечері, звернутися до приватних клінік Хмільника також було неможливо.

Медик зазначає, що звинувачення мами у соцмережах про те, що дитина раптово посиніла від «невідомого уколу», викривляють реальність. За її словами, хвороба розвивалася не один день.

— Я працюю майже 10 років, і це вперше у моїй практиці, щоб дитина так швидко згасала. Але чому батько, який забрав сина з садочка ще в обід, не привів його до нас одразу? Йшов дорогоцінний час, а він чомусь відпоював хлопчика «Кока-Колою». Як з'ясувалося під час розмови, батько навіть не знає свого сімейного лікаря. Коли я запитувала, коли син востаннє ходив у туалет, він теж не знав: мовляв, у садочку не слідкує, а вдома за молодшим наглядають старші діти. Чоловік бачив, що хлопчик млявий, але все одно повів його в садок, замість того, щоб бігти до лікарні, — обурюється медик.

Про патологію казали ще два роки тому?

Лікарка стверджує, що родина знала про проблеми зі здоров'ям сина, але «махнула на це рукою».

— Два роки тому вони вже лікувалися в нашій лікарні, і тоді їм повідомили про вроджену ваду кишківника. Організм росте, органи збільшуються, і якщо це відбувається непропорційно — настає момент критичного збою. Ми підняли історію хвороби Андрійка. Сімейний лікар також наголошував, що дитину треба дообстежити у спеціалізованих хірургів, адже було зафіксовано збільшення кишківника. Такі вроджені патології лікуються оперативно. Цукор 16 теж не підскочив за один день від пляшки «Коли». Цей механізм запустився задовго до госпіталізації.

«Це точно не реакція на укол»

Коли евакуаційна «швидка» повернулася до Хмільника через зупинку серця, над порятунком хлопчика працювала вся чергова зміна, включаючи начмеда та реаніматолога. Самого моменту повернення чергова педіатр не бачила, бо приймала іншого пацієнта.

— Він поступив із блідою шкірою, синцями під очима, у нього вже були холодні руки і ноги — почався генералізований спазм судин. Організм просто здавав. Окрім іншого, у дитини йшов блювотний рефлекс. Коли я забігла в палату, медсестра якраз підняла хлопчика. Коли я потім аналізувала цю ситуацію, то подумала: можливо, через те, що він лежав під час блювоти, він міг просто поперхнутися блювотними масами. Саме це могло стати поштовхом до раптового посиніння і цієї страшної трагедії. Але це точно не реакція на укол, — підсумувала лікарка.

Журналістка також мала розмову з в.о. генерального директора КНП «Хмільницька ЦЛ», лікарем вищої категорії Олександром Гуцуком. Очільник закладу зауважив, що родина звернулася за допомогою близько 20-ї години вечора — тобто не одразу, як хлопчику стало гірше ще в дитячому садку.

Ми зробили все можливе, щоб врятувати дитину, але, на жаль, сталася трагедія. Цьому передувало багато інших факторів. Чому, наприклад, у родині не стежили за харчуванням дитини, за її скаргами, чому не звернулися до нас одразу? Ми співчуваємо батькам, це страшна втрата, але ми дійсно зробили все від нас залежне, — підсумовує Олександр Гуцук.

У лікарському свідоцтві про смерть дитини причиною вказали динамічну кишкову непрохідність на тлі мегаколону.

Речниця поліції Вінницької області Заріна Маєвська підтвердила, що за цим фактом відкрито кримінальне провадження за пунктом другим частини другої статті 115 Кримінального кодексу України. Наразі призначено проведення судово-медичної експертизи, слідство триває.

 

Читайте також:

Відео про «жахливі умови» утримання військовозобов'язаних у Вінницькому обласному ТЦК назвали фейковим

«Добре хоч поїсти винесли»: жінці з першою групою інвалідності не дали зустрітися з сином у ВСП

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.