У минулому році в Києві кілька дорослих під час уроку фізкультури наполегливо запрошували двох дівчаток сісти до них в машину, а побачивши вчителів поїхали. У батьків по всьому місту почалася паніка, вони пересилали один одному повідомлення з попередженнями. Тоді в поліції міста цей випадок підтвердили, а в Міносвіти закликали батьків зупинити паніку.

Чиновники з Міносвіти визнали, що за безпеку дітей в школі повну відповідальність ніхто не несе, розповідає журналіст програми «Ранок з Інтером з 7.00 до 10.30» Ян Іванишин.

— Держава сьогодні не фінансує таку окрему посаду, як охоронець, який безпосередньо стежив би за безпекою життя і здоров'ям дітей, — розповів в інтерв'ю програмі Олександр Сич, керівник експертної групи директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти України. — Типові штатні нормативи закладів середньої освіти передбачають тільки посаду сторожа. І, якщо подивитися, що написано в інструкції, то сторож – це, фактично, людина, яка більше відповідає за охорону приміщень школи та обладнання.

За безпеку дітей більше відповідають вчителі.

— Це більше компетенція директора школи, вчителів – за новим законом про освіту, саме на вчителів покладено обов'язок турбуватися про фізичному і моральному здоров'ї дітей в школі. Звичайно, вчителі так само можуть дивитися, хто заходить в школу – це знайомі дорослі чи ні, – пояснив Сич.

Які можуть бути варіанти

Так може бути в теорії. Але на практиці вчитель фізично не може контролювати і навчальний процес, і дисципліну в класі, і позаурочне навантаження, і ще й безпеку в школі під час перерв. За логікою, питанням безпеки повинні займатися спеціально найняті люди. У Міносвіти не заперечують, щоб кошти на охорону збирали батьки.

— Яких-небудь законодавчих обмежень немає. Головне, щоб не було примусовості в цих питаннях. Батьки можуть вийти з ініціативою до директора школи і тоді можуть звертатися до професійних служб, – розповів Сич.

Другий варіант – звернутися до місцевої влади і вимагати, щоб депутати внесли питання безпеки шкіл в місцевий бюджет. Наприклад, саме так за останні кілька років в Києві забезпечили відеоспостереження у всіх дитячих садках і школах. Інформація передається в базу розшуку поліції і спецслужб з розпізнавання осіб і номерів машин.

— Якщо на території школи з'являється людина, яка знаходиться в розшуку, інформація надходить в центр обробки даних, сіихронізується з базою даних правоохоронних органів, — пояснив Віктор Веклич, заступник начальника управління поліції охорони в Києві. — Якщо в базі це особа перебуває, система видає сигнал тривоги, щоб поліція могла відреагувати. 

У деяких школах Києва батьки оплатили встановлення турнікетів, а дітям видали картки ідентифікації. Дитина зайшла або вийшла – батьки отримали смс з повідомленням.

Висновок один: як уберегти дітей від зовнішніх загроз – вибирати батькам, каже журналіст «Інтера» Ян Іванишин.