Вінниця першою в Україні встановила кассельський бордюр. Що це за технологія і кому вона допомагає

Вінниця першою в Україні встановила кассельський бордюр. Що це за технологія і кому вона допомагає
  • Для когось проміжок між автобусом і тротуаром — дрібниця. Для людини на кріслі колісному він може стати причиною, через яку неможливо самостійно потрапити до салону.
  • У Вінниці цю проблему почали вирішувати ще у 2019 році, встановивши перший в Україні кассельський бордюр.
  • Розповідаємо, як працює ця конструкція, чому її впровадження було непростим і що досі заважає зробити громадський транспорт доступним.

У 2019 році на зупинці громадського транспорту біля Вінницького драматичного театру з’явився незвичний бордюр. Зовні він майже не відрізнявся від звичайного, однак мав особливу форму. Завдяки цьому автобуси й тролейбуси могли під’їжджати впритул до посадкової платформи, залишаючи значно менший проміжок між дверима транспорту та тротуаром.

Це був перший в Україні кассельський бордюр — рішення, яке розробили в німецькому місті Кассель спеціально для зупинок громадського транспорту. Його головне завдання — зробити посадку та висадку зручнішими й доступнішими для всіх пасажирів.

Насамперед така конструкція полегшує користування громадським транспортом людям на кріслах колісних, батькам із дитячими візками, літнім пасажирам та людям, яким складно долати сходинки. Поява першого такого бордюру у Вінниці стала результатом співпраці громадських організацій, міської влади та фахівців, які працюють над доступністю міського простору.

Що особливого в кассельському бордюрі

На звичайних зупинках проблема не лише у висоті бордюру. Навіть якщо автобус або тролейбус має низьку підлогу, між його дверима та платформою часто залишається проміжок. Для більшості пасажирів це незначна незручність, але для людини на кріслі колісному така відстань може стати серйозною перешкодою.

Водій не завжди може просто під’їхати ближче до звичайного високого бордюру. Під час маневрування є ризик пошкодити шини чи інші елементи транспорту.

Кассельський бордюр має спеціальний профіль, який допомагає транспортному засобу точніше наблизитися до платформи. Завдяки цьому зменшується відстань між зупинкою та дверима, а пасажирам легше потрапити до салону без зайвих перешкод.

Цю проблему вирішує кассельський бордюр. Завдяки спеціальному заокругленому профілю він спрямовує колесо транспорту вздовж краю платформи. Так водій може зупинитися ближче до тротуару без надмірного тертя шини об бордюр.

У поєднанні з низькопідлоговим транспортом це зменшує горизонтальний проміжок і перепад висоти під час посадки. Відтак людина може потрапити до салону самостійно. В інших випадках додатковий пандус усе ще може знадобитися, проте процес посадки стає простішим і безпечнішим.

Як німецьку технологію адаптували у Вінниці

Кассельський бордюр не був готовою ідеєю від самого початку. Про це розповідає Людмила Нецкіна, експертка з інклюзивності та безбар’єрності, тренерка курсів від Програми розвитку ООН, заступниця голови Ради безбар’єрності Вінниці та області. За її словами, у Вінниці створили робочу групу. Учасники регулярно зустрічалися й шукали спосіб, як мінімізувати сторонню допомогу під час посадки в транспорт. Розглядали різні варіанти, зокрема висувну підніжку, яка виїжджала б автоматично, без участі водія.

«Максим Кравчук, провідний архітектор Агенції просторового розвитку, почав вивчати європейський досвід. З усіх варіантів, які він розглядав і нам пропонував, ми зрозуміли, що кассельський бордюр буде найоптимальнішим», — розповідає Людмила Нецкіна.

Впровадження кассельського бордюра потребувало не лише рішення міської влади, а й виготовлення конструкції, яку раніше в Україні не використовували. Вінниця стала першим українським містом, яке замовило такі бордюри.

«Виявилося, що в Україні жодна компанія, яка робить бетонні елементи, не виготовляла кассельських бордюрів. Тому кошторис був трохи більший: довелося робити спеціальні форми, щоб їх виливати. Міський голова одразу погодив нашу ідею, йому сподобалося, що ми хочемо зробити для містян зручнішу посадку в транспорт», — згадує вона.

Однак перша зупинка викликала хвилю критики. Окрім бордюру, там встановили новий павільйон і електронне табло, а також облаштували простір довкола. Загалом це коштувало близько 2 млн грн. Невдовзі почалася передвиборча кампанія, а зупинку стали наводити як приклад марнотратства.

«Казали: як можна 2 мільйони закатати в бетон. Ми виходили в публічний простір пояснювати, чому ця зупинка трохи дорожча, щоб вінничани не думали, що це просто закопані гроші. На щастя, розуміння того, що потрібно робити зручно, перемогло негативні коментарі», — каже Людмила Нецкіна.

Пілотний проєкт дозволив випробувати нове рішення в реальних умовах міського транспорту. Після першого досвіду кассельські бордюри почали використовувати й на інших вулицях Вінниці. Сьогодні вони працюють разом із низькопідлоговими автобусами та тролейбусами, тактильною навігацією та іншими елементами доступної зупинки.

Водіям також довелося звикати до нової конструкції. Спочатку вони остерігалися під'їжджати максимально близько до платформи, побоюючись пошкодити кузов транспорту. Тому громадська організація окремо проводила роз’яснювальну роботу з перевізником.

«Зараз, я думаю, посадка людей на кріслах колісних, батьків із візками та людей старшого віку змінилася набагато. Людині не потрібно робити крок, підніматися сходами — вона просто з рівної площини заходить у салон», — каже експертка.

За її словами, під час опитувань пасажири також відзначали, що завдяки такій конструкції менше ризику перечепитися чи впасти. Особливо відчутна ця перевага в негоду, коли на зупинках може бути сніг або ожеледиця.

Втім, сам по собі кассельський бордюр не робить увесь маршрут доступним. Якщо дорогою до зупинки людина стикається з високими бордюрами, нерівним тротуаром чи іншими перешкодами, скористатися зручною посадковою платформою їй усе одно буде складно.

Однією з найбільших проблем Людмила Нецкіна вважає байдуже ставлення до спільного міського простору.

«Досі можна побачити запаркований приватний автомобіль поруч із зупинкою. Хтось вирішив зупинитися "на п’ять хвилин" або просто покинути своє авто там, де йому заманеться. І тоді ніхто не може скористатися доступною зупинкою», — говорить вона.

Водночас експертка позитивно оцінює зміни, які відбулися у Вінниці з облаштуванням пішохідної інфраструктури. За її словами, у місті вже зробили чимало понижень бордюрів. Вона навіть не пригадує, коли востаннє переходила дорогу, де не було б такого пониження.
Від кассельських бордюрів до доступніших трамвайних зупинок
Поки у Вінниці вдосконалювали зупинки для автобусів і тролейбусів, місто почало впроваджувати нові рішення й для трамвайного транспорту.

У 2018–2019 роках під час реконструкції вулиці Замостянської облаштували перші шість так званих віденських зупинок. Ще дві згодом з’явилися на вулиці Батозькій.

Їхня особливість — підняття рівня проїзної частини біля трамвайних колій до висоти тротуару. Завдяки цьому перепад між поверхнею зупинки та першою сходинкою вагона зменшився з 36 до 18 сантиметрів.

Таке рішення зробило посадку зручнішою для багатьох пасажирів, зокрема літніх людей і батьків із дитячими візками. Однак повністю безбар’єрною вона все ще не стала: для людей на кріслах колісних перепад висоти залишається перешкодою. Тому місто продовжило шукати способи зробити трамвайні зупинки доступнішими.

 

Вас може зацікавити:

На Вінниччині внаслідок нічної атаки постраждала жінка: пошкоджені будинки, підприємство та сім автомобілів

На кордоні з Молдовою будують міст і новий пункт пропуску. Що вже зробили

Як війна впливає на здоров’я українців і що допоможе впоратися зі стресом

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google

keyboard_arrow_up