Два роки у сім’ї «айдарівців», викладачів Вінницького технічного університету – Світлани Бевз і Сергія Бурбели живе німецька вівчарка по кличці Баді. Влітку 2014-го подружжя служило в батальйоні «Айдар» зенітниками. На базі підрозділу до пані Світлани «прив’язалася» вівчарка Баді. Навіть коли йшла на пост, чотирилапа «подруга» прямувала слідом. На дах приміщення, де чергувала, треба було підніматися по металевій драбині. Чотири години варти – чотири години собака терпляче чекала внизу.
- А ти не боїшся, що може спіткати така само доля, як попередніх господарів собаки? – запитували бійці пані Світлану. На це жінка відповідала, що будуть ламати погану традицію. Коли демобілізувалися, не могла залишити вівчарку. Каже, це було б травмою для обох. Так чотириногий «айдарівець» опинився у Вінниці.
— У нас одна кімната в університетському гуртожитку, але місця вистачає і для Баді, – каже пані Світлана. – Скоро стане «зіркою» екрану, про Баді кіно знімають.
Перший господар – перший 200-й «айдарівець»
— Кінематографісти з Києва звернулися до мене з пропозицією дозволити зняти Баді у фільмі, —- розповідає пані Світлана. – Попередили, щоб деталі не розголошувала. Невдовзі поїдуть в АТО шукати тих, хто пам’ятає перші дні Баді на війні.
У батальйон вівчарку привів Рустам Хамраєв. Узбек за національністю, він проживав у Луцьку. За словами пані Світлани, 39-річний Рустам перший 200-й в «Айдарі», Загинув 17 червня 2014-го у той день, коли взяли в полон Надію Савченко. Був одним з тих, хто йшов їй на допомогу.
— Ми прибули у підрозділ рівно через місяць після загибелі Рустама, — говорить Світлана Бевз. – Розповідали, що Рустам тренував собаку на порох, вибухівку. Брав з собою на завдання. Після нього ще двоє господарів спіткала така само доля. А четвертий потрапив у полон до бойовиків.
Пані Світлана не може зрозуміти, чому Баді так прикипіла до неї. Деякі бійці через це дивилися на неї скоса.
— Одного разу зупиняє мене «айдарівець» і каже: «А ти знаєш, це моя собака? Я ж раніше приїхав, ніж ти», - розповідає пані Світлана. – Я відповідаю: «Давай визначимося таким чином. Йдемо у протилежні сторони. Тільки мовчки. За ким піде вівчарка, з тим і залишиться». Вона пішла за мною. Хоч як боєць кликав, собака залишилася поруч. Оглядалася до нього, але не пішла.
Тоді Світлана вкотре почула навздогін: «А ти не боїшся фатуму?» Звичайно, вона боялася – холодок пробігав по спині, коли згадувала загиблих. Подумки молила долю, щоб зберегла їх обох з такою розумною і надзвичайно вірною «подругою».
Перепустка у медичний центр
Пані Світлана зізнається, що Баді не залишає її вдома ні на хвилину. Облюбувала для себе місце біля дверей. Так завжди робить. Бувало, в АТО доводилося ночувати у приміщенні, де не було дверей. Якщо Баді поруч, можна спати спокійно.
— Куди б я не пішла – на кухню, у ванну, вона слідом, — каже співрозмовниця. – Ніколи без дозволу нічого не візьме зі столу. Так було і в АТО. У наметі інколи залишали відкриту банку тушонки, ковбасу, чи інші наїдки, Баді до них не торкнеться. Так само не дозволить собі застрибнути на ліжко до господаря.
Коли господар йде до поранених бійців у Військово-медичний центр, вівчарку бере з собою. Один з бійців назвав її дуже влучно, сказав, що це інтелігентна собака.
— Під час таких відвідин щоразу доводилося просити, щоб начальник дозволив зайти з собакою, — каже пані Світлана. – Зрештою, полковник Петрук жартома сказав, що йому простіше виписати вівчарці перепустку. Насправді зробили запис для чергових. Вони тепер знають, що Баді можна пропускати на територію.
У Одесі зустріли сепаратистів
Влітку Світлана з чоловіком Сергієм їздили в Одесу у волонтерських справах. На автовокзалі нарвалися на сепаратистів. Їм не сподобалося, що на ошийнику у Баді стрічка у національних кольорах. Там ще є медальйон, подарунок від «айдарівців». З вигравіруваними словами: «Рабів до раю не пускають». Словесна перепалка переросла у бійку. Баді рвалася захистити Сергія, на якого з кулаками накинулися невідомі. Однак Світлана не відпустила поводок.
— Не знала, які можуть бути наслідки, — каже вона. – А раптом би перегризла кому-небудь шию. Більше вразило, що присутні не стали на захист, мовчки спостерігали. Аж поки не прибігли працівники вокзалу. Начальник довго вибачався.
Після інциденту вінничани поїхали на прийом до губернатора Саакашвілі. Їх прийняла заступник голови ОДА. Теж вибачалася за те, що сталося.
Це буде документальна повнометражна картина
Автор сценарію розповів Світлані Бевз, що це буде документальний повнометражний фільм. Через долю собаки покажуть долі бійців в умовах війни. Точніше, господарів Баді. Тих, які один за одним загинули у боях. Автори шукатимуть відповідь, чому їх переслідував фатум? Частину матеріалу вже відзняли у Вінниці, зокрема, у Військово-медичному центрі. Там спілкувалися з бійцями «Айдару», які на лікуванні. Їздили у Стрижавку, де «айдарівці» створили підприємство для колишніх бійців батальйону. Возили Баді у Київ. Там трохи знімали. Тепер поїдуть в АТО.
— Собака настільки розумна, що змінює поведінку у мирному житті і на фронті, — зазначає Світлана Бевз. – Не сумніваюся, що це буде дуже чуттєва картина про добру собаку, якої жоден господар не тренував на агресію.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 1 квітня 2026
Читати номер