Громада на колінах та море квітів: як проводжали в останню дорогу Михайла Безскурського
- Живий коридор, квіти на холодному асфальті та сотні людей, які прийшли віддати останню шану воїну, що тримав небо над нами ціною власного життя.
Старший солдат Михайло Безскурський повернувся додому «на щиті». Чоловік 1981 року народження, він був стрільцем-вогнеметником у складі третього механізованого батальйону військової частини А4955. Його життя обірвалося 20 березня 2026 року під час запеклого бою поблизу села Щербаки на Запоріжжі.
Прощання було сповнене болю та військових почестей. Під звуки оркестру та прощальний салют Михайло знайшов вічний спокій у рідній землі.

Рідні, побратими та мешканці громади не стримували сліз: війна забрала не просто солдата, а люблячого сина, чоловіка та батька.
Михайло Безскурський гідно виконував свій обов’язок до останнього подиху. Тепер він назавжди в строю небесного воїнства, а його ім’я закарбоване в історії нашої визвольної боротьби.
Щирі співчуття родині. Ми не маємо права забути ціну нашого спокою. Нехай світла пам’ять про Михайла Безскурського стане частиною нашої спільної сили.
Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо. Спи спокійно, воїне. Дякуємо за захист!
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
«Відрядження» в один бік: аграрний директор вивозив ухилянтів під виглядом робітників
Закопали немовля на смітнику. На Вінниччині судитимуть батька-тирана та його дружину
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.