Нестерпно, коли вас торкаються чужі люди, або чого бояться гаптофоби

Вас дратує, коли чужі або малознайомі люди під час розмови хапають вас руками, похлопують по плечах, торкаються вашого одягу? А в транспорті чи у черзі в магазині вам перехоплює подих від того, що доводиться відчувати на собі чужі лікті-руки-ноги? Якщо вам це не просто не подобається, а бісить і надовго вибиває з колії, то ви, певно, гаптофоб.

- Коли в трамваї чи тролейбусі мені доводиться стояти пліч-о-пліч з незнайомими людьми, які торкаються мене чи дихають в мій бік, я просто шаленію. Мовчки. На рідних і близьких реагую нормально, але коли це робить малознайома людина, я здатна надавати по руках, - розповідає вінничанка Олена Голіньска.

Дотримуйтеся дистанції і не чіпайте мої речі

Пані Олена (35) не витримує, коли її навмисне чи випадково торкаються чужі люди. Каже, що це не просто дратує, а й викликає стійку неприязнь до таких осіб.

Відео дня

Пояснює це Олена просто: вона чітко ділить людей на “своїх” і “чужих”. І те, що дозволяється близьким, неприпустимо для незнайомців. А ще справа у особистому просторі, який є різний для кожної людини. Олена, наприклад, при розмові з чужими зручно себе почуває на дистанції в 50 см. Втручання за межі цієї зони вона розцінює як особисту загрозу. Каже, що не любить, коли людина “підсовується” все ближче і ближче і мало не на голову сідає.

Вона також не любить, коли малознайомі або зовсім чужі люди торкаються без дозволу її речей, і, роздивляючись, мацають їх.

- Я розцінюю це, по-перше, як відсутність культури. По-друге, якщо людина навіть запитає дозволу, але починає мацати мою річ, крутити нею, як циган сонцем, я повільно “закипаю”. Люблю, аби речі завжди стояли на своїх місцях. Чужого не візьму, то ж не чіпайте і ви моє. От як це пояснити людям?

Не всі ті гаптофоби, що здаються

Вінницький психолог Ольга Мородецька розповідає, що потрібно розуміти різницю між людьми, які просто не люблять втручання в зону їхнього особистого комфорту, і тими, які й справді страждають на гаптофобію.

- Більшість людей (не гаптофоби), хоча й оберігають свою приватну зону комфорту, але легко допускають до неї, наприклад, перукаря, візажиста, масажиста чи лікаря. Вони абсолютно нормально реагують на їхні дотики і всі маніпуляції. Що стосується гаптофобів, то вони дуже болісно сприймають навіть думку про те, що їх торкатиметься чужа людина. Коли ж таке стається, у них підвищується тиск, з’являється тахікардія, накочують приступи панічної атаки. Ці чіткі симптоми вкупі з небажанням взагалі зближуватися з людьми свідчать про те, що перед вами - гаптофоб.

Одна з найбільш поширених причин гаптофобії - пережите насилля, в тому числі сексуальне. Особливо це стосується жінок, в результаті у них формується ще одна фобія - страх перед чоловіками або андрофобія. Можливо, що будь-які емоційно неприємні контакти з дитинства унеможливлюють в майбутньому зближення з людьми. Розрізняють і причини виключно фізіологічного характеру - серйозні порушення гормонального фону теж сприяють виникненню гаптофобії.

Чи можливо лікувати страх перед доторками чужих людей, і як це робити? Я б сказала, не тільки можливо, а й необхідно. Адже гаптофобам дуже складно соціально пристосовуватися та налагоджувати особистісні стосунки. І від цього вони теж страждають. Тут однозначно потрібна допомога психолога чи психотерапевта. Можна використовувати метод “конфронтації” (піти від протилежного), гіпноз, індивідуальні чи групові форми роботи. Фахівцеві буде зрозуміло, як краще діяти в цьому конкретному випадку. Адже спосіб “клин клином” теж підходить далеко не всім.

“Інтимні зони” різних народів

Для більшості європейців інтимна зона складає приблизно 25-35 см. Ця відстань може різнитися індивідуально - залежить від статі співрозмовника та ставлення до нього.

Азіатам, наприклад, некомфортно розмовляти один з одним на відстані метра. Збільшення відстані під час розмови китаєць розцінить як байдужість, холод і  надмірний офіціоз. У той час, як для американців зменшення відстані вказує на зайву фамільярність і порушення особистого простору.

Цікаво, як японець спілкується з американцем. Японська “інтимна зона” складає 25 см. Це  змушує її володаря постійно робити крок вперед при спілкуванні з американцем. Останній же весь час задкує, щоб збільшити свій персональний простір.

Науковці довели, що порушення особистого простору людини сторонніми викликає викид адреналіну в кров, прискорення пульсу (симптоми схожі на ті, які людина відчуває при виникненні злості і гніву). Організм мобілізується у стан бойової готовності, а це  викликає відповідну захисну реакцію. Стає зрозумілим, чому американці й азіати підозріливо поводяться на переговорах: азіатів вважають занадто фамільярними, а американців - холодними та офіційними.

{photo_gallery id=698|}

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.