За ДТП на Київській, скоєне «під кайфом», має відсидіти «десятку». Остаточний вирок

Тільки зараз вирок про покарання винуватця набув законної сили, хоча від часу аварії минуло без малого 4 роки. В понеділок, 27 травня, в апеляційному суді прийняли рішення за апеляційними скаргами обвинуваченого та двох його адвокатів. Захист програв справу.

Двоє пасажирів «Опеля», Євген Патлатий і Максим Галун, загинули в червні 2015-го в аварії поблизу перехрестя Київської та Академіка Янгеля (на той час Фрунзе). Як встановило досудове слідство, а потім і Вінницький міський суд, водій порушив правила, перевищив швидкість і був в стані наркотичного сп’яніння, тому вбив двох своїх товаришів — пасажирів машини.

Під час розгляду цього кримінального провадження, який затягнувся на роки, на лаві підсудних був Олександр Заболотний. Він не погодився з вироком Вінницького міського суду про свою винуватість і 10 років тюрми в покарання. Подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції.

Сидячи в СІЗО, обвинувачений періодично подавав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Йому відмовляли. В апеляції він і його адвокати просили повторно дослідити всі докази і ще раз допитати експертів, які своїми висновками підтвердили: за кермом був не хтось інший, а Заболотний. Суд вирішив докази дослідити, але експертів не допитувати повторно. Дані ними пояснення під час першого розгляду прослухали на записах. 

Єдиного, хто вижив в цій страшній аварії, вберегла від серйозних травм подушка безпеки. Про це казали спеціалісти. Але захист вперто доводив свою позицію. Чіплявся до дрібниць. Ставив під сумнів пояснення експертів, які говорили протилежне їхній логіці. На кінець, просто демонстрував своє зверхнє ставлення до представника державного звинувачення, який під час повторного дослідження доказів на раз-два «розвалював» їхні доводи.

Місце за кермом

Автомобіль «Опель» врізався на швидкості в бетонний парапет тротуару на підвищенні дороги. Він обертався в польоті, вдарявся в інші перешкоди, і врешті впав на подвір’ї приватного житлового дому обабіч дороги.

В якийсь момент тіла пасажирів повилітали з авто. Хлопці ще були живими, коли їх привезли в лікарню. Після того, як третьому пацієнту-учаснику цього ДТП, стало відомо, що обидва пасажири померли від несумісних з життям травм, він дав свідчення: не сидів за кермом. А на місці аварії всі свідки, яких задокументувало слідство, і співробітники чули від Заболотного, що він керував машиною.

— Я не пам’ятаю цього, — казав Олександр в апеляційному суді. — Пам’ятаю тільки, що було до аварії. Ми помінялися місцями з Галуном, я вхопився за ручку дверцят і тримався. Що потім було, не можу сказати. Я прийшов до тями через якийсь час, вже коли був в лікарні…       

Про дверну ручку, яку нібито вирвав під час аварії їхній клієнт, без кінця говорили адвокати Заболотного. Також вони доводили: висновки експертів хибні в частині, що стосується подушки безпеки, бо на ній не знайшли слідів їхнього підзахисного, а це значить — він з нею не контактував. Кров на частині подушки, яку досліджували, ідентифікували з кров’ю Максима Галуна.

— Його кров була по всьому салону, а не тільки не подушці, — апелював представник потерпілих, батьків загиблого хлопця.

Пояснювали також експерти: тіла обох пасажирів кидало по машині внаслідок інерції від ударів. Через це у хлопців численні травми, а у водія, врятованого подушкою, легкі ушкодження.

Хотіли закрити справу

«Суд не надав належної оцінки», «не дав відповіді на питання», «не вдавався до оцінки експертиз», «не пояснив», «не проаналізував», «не аргументував»… Такими фразами користувалися під час виступу в дебатах адвокати Олександра Заболотного, говорячи про вирок міського суду. Вони просили скасувати рішення, винесене минулого року в суді першої інстанції, та закрити справу ДТП за недоведеністю вини свого клієнта.

— Заболотний не міг сидіти за кермом з врахуванням тих фактичних даних, які є, — говорив адвокат Дідиченко.

Він цитував, як потім сказав представник потерпілих, вирвані з контексту фрази й навмисно упускав чіткі поясненні експертів. Ті стверджуали однозначно: саме Заболотний був на водійському сидінні.    

— Експерт Короткевич говорив про те, під час ДТП найменше тілесних ушкоджень в людини, яка знаходилася за кермом і в якої спрацювала подушка безпеки. Подушка створена для того, щоб водій уникнув травм в момент удару. Експерт зазначав, що за кермом знаходився Заболотний, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає, прошу вирок місцевого суду залишити без змін, — сказав в дебатах представник потерпілих.

Так само просив суд, залишити без змін вирок Заболотному про 10 років тюрми, і представник державного звинувачення. Прокурор Вознюк не читав з листка, а по пам’яті відповідав на аргументи захисту. Не зважав на реакцію адвоката Дідиченка навпроти, який демонстрував йому зневагу посмішкою.

«Батькам не стидно»

— До свідчень Заболотного треба ставитися критично, бо він то пам’ятає, то не пам’ятає обставини, — сказав в дебатах прокурор. — Водночас пояснення обвинуваченого не підтверджені доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а також вони не підтверджені під час розгляду в першій інстанції. Будь-яких об’єктивний доказів того, що саме ним, Заболотним, була зламана ручка дверей, за яку він нібито тримався, немає. Навпаки, наявні в матеріалах справи і досліджені в суді докази кажуть про знаходження його на місці водія.

Представник державного звинувачення теж просив залишити вирок Вінницького міського суду без змін:

— Суд першої інстанції зробив правильний висновок про винуватість Заболотного у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до даного ДТП і в наслідок якого загинули пасажири Галун і Патлатий.

Що говорив в дебатах та в останньому слові сам Заболотний? Почав звернення до суддів спокійно, а закінчив у сльозах.

— Ваша честь, я єдиний живий свідок, який пам’ятає всі обставини. І я говорив, що до моменту ДТП ми помінялися місцями, — сказав Олександр Заболотний на фінальному засіданні. — За ці 4 роки, які мене судили, в мене просто серце кров’ю обливається. Я знаю, Ваша честь, що я не винуватий в цьому ДТП. Батькам загиблих не стидно приходити сюди і обвинувачувати мене в цьому всьому, писати в газеті всі ці статті про мене. Я хочу, Ваша честь, щоб ви задовольнили скарги, мою і моїх захисників, і надали всьому цьому належну оцінку.

Оцінку суд озвучить під час проголошення повного тексту вироку, 31 травня. А в понеділок зачитали тільки резолютивну частину ухвали:

«Апеляційні скарги обвинуваченого Заболотного та захисників Дідиченка і Якименка залишити без задоволення, вирок Вінницького міського суду від 5.11.2018 залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду на протязі 3-х місяців».

Більше подробиць справи ДТП на Киїівській знайдете в цих публікаціях:  

• Арештований за аварію з двома смертями, скоєну під кайфом: «Веду себе нормально, в церкву ходжу»
• Проголошення вироку по ДТП на Київській відклали, але арешт Заболотному продовжують
• Батьки загиблих в ДТП на Київській про водія: «Його брехню слухаємо три з половиною роки»
• Захисник засудженого за ДТП на Київській хлопця сказав: посадили невинуватого
• Їхав під кайфом, а вину перекладав на загиблого друга. Вирок за ДТП на Київській

Читайте також:

Колишній директор банку вбивав валютника за 80 тисяч гривень. На суді не зізнався

Дурна афера на «Новій пошті». Намудрував з посилкою — влетів на гроші з судимістю

Розказав співкамернику про вбивство Сергія Чмири. Розсекретили таємно здобутий доказ

Задушив батька ременем від гітари. Вирок за умисне вбивство сімейного кривдника

Помилка в справі хабара. За що скасували виправдувальний вирок зразкової судді
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.