Сидів він якось і пив зі своїми друзями у них вдома. Пили-пили, і незчулися, як настала ніч. Ну не виганяти ж гостя дорогого з хмільною головою світ за очі. Поклали його спати у літній кухні. І спав він солодко і спокійно, поки організм не почав вимагати живильної рідини. Нестерпні муки безводдя чолов’яга витримати не зміг і відправився шукати порятунку.
«Уночі, близько четвертої години, пробудився, в пошуках питної води зайшов у комору. Виявив мішок із борошном, і, підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мішок борошна вагою 40 кг вартістю 320 гривень».
Тобто, людина не мішок кокаїну прихопила, не кейс із баксами і навіть не бочку нафти (і правильно, нині на нафті не збагатишся). Предмет крадіжки похмільного шаргородця – звичайнісінький мішок борошна. До цього вчинку є одразу декілька запитань. Перше – як цьому алко-важкоатлету вистачило наснаги у такому стані перетягнути 40 кілограм до себе додому? Друге – куди дивилося журі «Майстер Шефа», адже по селі Лозовій Шаргородського району ночами гуляє такий пекар-ентузіаст. Ну ясно ж, що пекар! Зробив такий запас борошна, що всій родині на пиріжки вистачить. І третє – як відреагувала на здобутий ресурс його дружина? Сварила, що приперся п’яний о четвертій ранку з якимось мішком? Хвалила, що забезпечив цінним продуктом? Дивувалася, що в неї такий турботливий чоловік?
Так чи інакше, усі ці емоції тривали недовго і залишаться для нас таємницею назавжди. Адже борошняний злодій «в цей же день повернув потерпілій на її вимогу» все, нажите непосильною працею. Зрозумівши, що фізична форма у крадія – хоч куди, суд призначив йому покарання у вигляді двохсот годин громадських робіт.
Мораль: не в борошні щастя. А може й в борошні… Хто його зна.
Вирок у судовому реєстрі http://goo.gl/gvQqmB
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 26 березня 2025
Читати номер
Vasyl
Коменчук Таня
дякую авторе, "Ви зробили мій день"!