«Смішки смішками, але асфальту немає». Калинівчанин зробив місцеву калюжу зіркою Інстаграму

«На вулиці Машинобудівників стояла велика калюжа і люди обходили її. Одного вечора я йшла з репетиції в Будинку культури. Був вечір, зовсім темно, місяць листопад. Накрапав дощик, на вулиці ліхтарів не було, світились тільки вікна. Калюжа стояла напроти нашого будинку і була досить глибока. Я була в гумових чоботах і прямувала посеред калюжі, бо там був асфальт. За мною йшов на відстані десяти метрів якийсь чоловік і орієнтувався на мене, напевне був там вперше. Я перейшла калюжу і повертаю до свого дому. Позаду чолов’яга стоїть посеред калюжі і каже:  «Вот чертовка! Завела, как Сусанин, и бросила. А у меня ботинки полные воды!», — згадує калинівчанка Віліна Копецька про славнозвісну калюжу на вулиці Машинобудівників у Калинівці.

Ідея створити профіль калюжі в Інстаграм з’явилася у Ярослава, коли він тричі за три дні промочив в ній взуття.

— Все почалося з того, що я переїхав у нову квартиру в цьому районі. Були дощі, початок літа, я часто прогулювався і примудрився промочити в ній ноги тричі за три дні. Історія, звісно, така собі, — сміється Ярік, — Але в мене виникла ідея розкрутити цю тему, хтозна, може, колись ці ями заасфальтують.

20-річний хлопець розповідає, що соцмережі нині стали ледь не основним засобом привернення уваги людей. І справді, завдяки інстаграму про калюжу знають тепер всі. Окрім комунальників.

— Комунальники мовчать, обрізали всі контакти і способи з ними зв’язатися. Говорив з сусідами, які довго живуть в цьому домі, вони казали, що ці калюжі були тут відтоді, як збудували будинок, — всміхається блогер. — Тобто, років 30-40 вони точно тут існують. Насправді, це не лише в нашому дворі так.

Ярослав зізнається, що друзі навіть не здивувалися, коли він створив профіль калюжі. Допомагали розкручувати сторінку та записувати сторіз.

— Підписників зараз не дуже багато, близько 300. Дописи під фотографіями пишу сам, маю хист до цього і навіть отримую задоволення, — каже він. — Та тим не менш, увагу громадськості до проблеми мені привернути вдалося.  Щиро хочу вірити в те, що це якось спрацює і нам залатають ями. Як не крути, а податки та комуналку платимо, і жити в таких умовах — це не нормально.

Ярослав зауважує, що через калюжу багато машин псують собі підвіску, а діти не мають місця для ігор — калюжі настільки глибокі, що можуть не висихати впродовж кількох тижнів навіть за умови сонячної погоди.

— Хочеться людського відношення зі сторони влади, — каже він.

В більшості випадків, коли люди чимось обурені, вони пишуть гнівні пости у мережі або напряму звертаються до влади. Хлопець каже, що проблему з невисихаючими калюжами вирішив подавати з гумором, бо негативу всюди й без того вистачає. 

—  Смішки смішками, але асфальту немає. Я думаю, що згодом можна буде розповідати й про інші проблеми в Калинівці. Принаймні, мені вже пропонували прийти і «познайомитися» з калюжами в інших дворах міста, — зазначає він.

Читайте також:

Традиції Поділля. Як молодь у давнину фліртувала за допомогою писанок на Великдень

З біофізики в… бодібілдинг. Вінничанка стала срібною призеркою України на змаганнях
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google