Біопальне пішло в "підпілля"?

Бензинові цінники на АЗС в 6,30 грн\л нижчими вже не стануть. Це зрозуміло мабуть уже й останньому трактористу. А років через 40, за прогнозами експертів, нафта закінчиться і не буде ні бензину, ні солярки взагалі.
Втім, цивілізація не помре. Світ пересяде на біопаливо - ріпакове, спиртове...
І новими паливними Еміратами може стати саме Україна з її родючими землями.
Вже зараз уздовж трас замість буряків все жовто-жовто засіяно "соляркою" та "ковбасою", як сельчани називають ріпак і сою.
Днями в Чернівцях відкрилась перша в Україні біопаливна АЗС, а прем'єр Юля Тимошенко  взагалі пообіцяла бензин і солярку по дві гривні. Біологічні, з водоростей...
Наскільки це серйозно, розмова з експертом "RIA", головою Української асоціації виробників біопалива "Укрбіоенерго" Григорієм Калетником. Який, до речі, встигає читати курс лекцій у Вінницькому аграрному університеті "Альтернативні джерела енергії".

- Щодо пального з водоростей, це треба питати Юлію Володимирівну. Реально нічого такого немає, наскільки мені відомо. Це лише теоретичні розробки. Так само з першою в Східній Європі біозаправкою. Насправді біобензин "БІО-100" продавався на АЗС шести областей, зокрема "лукойловських", ще в 2006 році. Але через "конфлікт інтересів" його виробництво на Лохвицькому спиртозаводі припинили та перенесли до Молдови. Це був реальний біобезин на основі спирту. А я їздив на такому біобензині ще в 1997 році...
- ????
-  Біоетанол перше в Україні був вироблений у промислових обсягах на Барському спиртозаводі саме в 1997 році. У червні там проходила конференція за участі багатьох міністрів і тодішнього прем'єра Пустовойтенка. І я, виступаючи, сказав тоді з трибуни, що моя службова машина (генерального директора обласного спиртоб'єднання - авт.) вже працює на сумішевому бензині, зробленому з додаванням біоетанолу. Перед цим я зо два тижні так заправлявся і коли всі підходили дивитись, то дивувались, що вихлопна труба аж біла була. Ефект повного згорання, ніякого чорного дьогтю, як від бензинів. Після того я заправлявся біобензином епізодично, бо не всюди це можливо. Причому, заправляв не "Волгу" й не "Москвич", а службовий "Паджеро" та свій "Ніссан". Нормально.
- Та установка досі працює?
- Чесно, не знаю. Ми орендували для неї кілька цистерн на місцевій нафтобазі. Політичні події 98-99 рр. багато що змінили і нас вижили звідти. Шкода, бо перспективи були. Так, в 1999 році, здається, Барський завод продав Дрогобицькому НПЗ біля 500-600 тонн біоетанолу. Справа в тому, що для виготовлення високооктанового бензину використовується метилтретбутиловий ефір, дуже токсична добавка, - один пролитий літр забруднює до 40 мільйонів літрів води. У них були саме проблеми з поставками із Росії і як замінник купили біоетанол. Потім питання знялось, хоча використання метилтретбутилу вже заборонене в багатьох країнах. Наш нафтобізнес цьому опирається. В результаті у світі десь 10% спирту йде на виготовлення спиртних напоїв, ще 10% використовується в промисловості, а решта  80% застосовують як добавку до бензину. В Україні, навпаки, більше 70% йде на виробництво спиртного...
  Слід зазначити, що до цього однак все йде. Весь біоетанол із нового заводу, який зараз будується в Іллінецькому районі за арабсько-швейцарські кошти, піде в Емірати. Там, у Дубаї, зводиться гігантський нафтопереробний завод, із запуском якого Емірати вже не торгуватимуть сирою нафтою, лише готовими бензином. А світові стандарти вимагають, щоб у бензині було не менше 10% біоетанолу.
 Так у них, а для  наших водіїв, "біопаливо" тим часом здебільшого ще теоретичне поняття. Це вам не Європа, де біодизель давно продаєтся на звичайних заправках під трендом  B-20 (20% біодизеля, 80% - звичайної солярки).
  Для нас це лише питання часу. Навіть не технологій, бо, як сказав один з вінницьких фермерів, біопаливо робити легше, ніж самогон.

Україні сам бог велів узятися за виробництво паливного спирту, вважає Калетник. Є сировина, технологія. Є повне порозуміння з боку керівництва області - і голови облради Заболотного, і губернатор Домбровського. Є  розуміння, що можливо  знизити вартість бензину й підвищити його екологічність, зменшити енергозалежність, підвищити рентабельність сільського господарства. Тільки  можливості ці не реалізовані. Потрібний ще закон про обов'язкове використання того ж етанолу  добавкою до бензину, як це зроблено в Європі. За нинішніх правил гри етанол може споживатися лише нафтоперобними підприємствами які є конкурентами і не зацікавлені у виробництві пального  з використанням біопалива.
Калетник каже, що мав відношення до обох указів президента Кучми  по розвитку виробництва біопалива  для "зменшення залежності національної економіки від імпорту нафтопродуктів". Як депутат Верховної Ради вніс два законопроекти, зокрема про переведення на біопаливо громадського транспорту в містах до 2011 року, який підтримали всі парламентські фракції. Але вже вступив в силу указ про дострокові вибори, після чого президент принципово не підписував жодного закону...
Відтак, ініціативи залишились фактично на папері. Як і обіцяні заводи в Тульчині, Калинівці та Хмільнику. А ріпаки зі збільшених посівних площ поїхали  під переробку на заводи в Європу.
 - Якщо вже  фермери самотужки роблять для себе  біодизель, щоб не платити самасшедші гроші за солярку, то зрозуміла актуальність проблеми, - каже Григорій Калетник. - І вона підтримується  всюди - наукою, бізнесом, знизу. Немає лише політичного рішення. Залишаються непублічними  домовленості урядових чиновників із Заходом. Наприклад, на переговорах по вступу в СОТ Україні ставились певні умови. Але 50 мільйонів українських громадян, як і я з вами, не приймали участі в цих домовленостях і не можуть їх знати. Я можу лише спрогнозувати, що коли така політична воля буде, самі побачите, як швиденько виростуть у нас ті заводи по виробництву біопалива. Єдине, за що переживаю -  буде це все не українське. Якби деякі чиновники дійсно переймались національними  інтересами, то все уже б давно працювало...
Наші друзі з Євросоюзу так регулюють ринок, щоб ми поставляли їм лише рапс, залишаючись сировинним придатком. Як? На ввезення  етанолу ввізне мито підняли, а на рапс  навіть послабляють. Об'єктивно створють умови, щоб готовий біоетанол було невигідно експортувати. А значить і невигідно виробляти його в Україні. А ціни ж то на готове пальне і сировину - дуже різні...
- Є думки, що надмірне збільшення площ під рапс виснажує наші родючі грунти. Днями активісти Союзу рятування села навіть пікетували Кабмін з цього приводу. Мовляв, в Україні зараз хаотично намагаються отримувати швидкий прибуток, масово засіваючи поля під біопаливо. І що такі напівграмотні бізнесмени-аграрії  можуть знищити структуру землі...
- Кожен думае в силу своєї обізнаності. Можливо,  категоріями 20-30- річної давності. Я теж  працював  керівником немаленького господарства  і знаю, наскільки суворо контролювалася раніше сівозміна. Наприклад, що соняшник може бути на одному полі не частіше одного разу в сім років і т.д. А в  Європі зараз сіють вже на 3-4-й рік. Все залежить від технологій, які вдосконалюються.
І біодизель можна робити не лише з рапсу, а з будь-якої олієвмісної сировини. Із  соняшникової олії, соєвої, пальмової, касторової, з гірчиці, риб'ячого жиру, сала,  на Заході збирають навіть фрітюрну олію Макдональдсу. Просто ріпак найвигідніший по собівартості. І при наявності в Україні 32 млн га ріллі, можна засівати до 6 млн.  А ми ледве 3 млн витягуємо. Про яку шкоду землям можна говорити.  Хіба що  десь в окремих господарствах хтось від "недопонимания" сіє рапс  по рапсу. В  крайнощі впадати не можна, але при дотриманні технологічних  норм ріпак навпаки збагачує  грунт. І навіть очищає його від радіонуклідів. Тому я вже не раз, як голова  "Укрбіоенерго" пропонував рекультивувати таким чином землі, забруднені Чорнобилем.  Тобто, вже зараз  отримуючи  технічну сировину, можна оздоровити такі землі, після чого вирощувати на них і продукти. 
- До речі, щодо продуктів. Наші люди на біопаливі ще не їздять, а от хліб та крупи купувати доводиться. І їх ціни  постійно ростуть замість того, щоб зростали посівні площі, які натомість займає ріпак з соєю.  Експерти стверджують, що весь світ незабаром чекає серйозна продуктова криза в зв"язку з тим, що  фермери замість зерна стали вирощувати  рапс та інші культури для виробництва біопалива. Доповідач ООН по правах на продукти Жан Зіглер заявляє, що через  популярність біопалива в світі з'явиться ще більше голодних і закликав до 5-річного мораторію на переорієнтацію ріллі під вирощування "пального". Він навів приклад, що зерна, потрібного для разової заправки повнопривідного авто, вистачило б для того, щоб годувати одну людину  протягом цілого року...
- Потрібно розуміти, що йдеться не про якесь епізодичне виробництво. Мова про народження нової стратегічної галузі, серйозного конкурента для нафтового бізнесу. Виходячи з цього, й мусимо оцінювати ситуацію. А  проти  стратегічного конкурента всі "средства хороши"...
Те що паливо дійсно починає конкурувати з продуктами - це факт. Наприклад, цукор зав"язаний з нафтою: дорожчає нафта -  дорожчає цукор. Це неминуче, і якщо зараз вигідніше виробляти  біоетанол, а не цукор, то заборонами нічого не зробити. От дивіться, голодуючих стало менше чи  вони стали пити більше чаю від того, що Бразилія не може продати  тростинний цукор,  що перевиробництво цукру в Україні? Чи може подешевшали цукерки "Рошена", морозиво? Ні.
От і подібні заяви  прив'язуються до голодуючого мільярду землян,  як відсутність сідла на слоні через те, що його начепили на коня. Це зовсім різні сідла.
Найбільше біопалива виробляють сьогодні США. На це пішла велетенська кількість кукурудзи, яка раніше використовувалась для "ніжок  Буша". Але американці чомусь не переживають за голод. На третє місце в світі по виробництву біоетанолу вийшов Китай, який  має 1,5 мільярди ротів. І тільки  ми завжди чимось журимось.
Від таких дослідників взагалі слід закрити вуха і дивитись своїми очима на національні потреби України, як держави. Якщо когось бог нагородив нафтою, чим вони вирішують свої проблеми, так само Україна в ситуації вичерпання світових ресурсів нафти і  зростаючої потреби в енергоносіях, входить в "новоукраїнську еру". Ми  можемо стати енергопостальною державою нового виду палива. Та ще й забрати собі  кошти світових організацій на боротьбу  з парниковим ефектом, зменшенням викидів і переведенням споживачів на біопаливо, - підсумував Григорій Калетник.
   Отакі от перспективи. США вже прийняли закон, що  через 10 років кожна нова автівка в Америці буде  FFV (етанольно-гібридна). Швеція проголосила, що до  2020 р. відмовиться від нафти  в принципі. В Бразилії вже  практично усі машини їздять на спирті і її абсолютно не хвилює подорожчання нафти...
А що в нас? Велетенські перспективи і - використання біопалива фактично лише кустарями,  які самі для себе роблять вдома "біодизельний завод з бочки".
З іншого боку, по неафішованій статистиці селяни з планованих на кожну посівну  800 тис. т пального вибирають лише третину. Решту вони...виробляють самостійно. Отак. І на відміну від  "сумішного бензину" Василя Алібабаєвича (пам'ятаєте "Джентльменов удачи"!), пальне місцевого розливу не гірше деяких нафтопродуктів. А це значить, що попри відсутність наразі державної підтримки, біопальне вже склало іспит  на конкурентноздатність - в збиток собі ніхто його не виробляв би.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.