Як Угода про асоціацію з ЄС допоможе захистити зникаючі птахи Вінниччини

Ще донедавна у нашій країні не існувало повноцінної системи охорони диких птахів. Щоб не допустити їх повне зникнення, створювалися природні заповідники. Рідкісних птахів розводили у вольєрах, після чого випускали в природнє середовище. Обмеження на полювання пернатих встановлювали лише в період їх розмноження.

У країнах Європейського Союзу з проблемою різкого зменшення популяції диких птахів борються з 1979-го року. Саме тоді набула чинності спеціальна директива по їх збереженню. Документ прописує для усіх держав-членів ЄС умови для охорони, управління та контролю за популяцією диких птахів.

Після підписання Україною Угоди про асоціацію наша країна розпочала імплементацію європейського законодавства у природоохоронній сфері.

• Директиви у нас будуть чинними лише тоді, коли ми станемо частиною Європейського Союзу. Проте ми можемо адаптувати своє законодавство, зробивши його більш подібним до європейського. На момент, коли Україна стане членом Європейського Союзу, виявиться, що у нас уже все так само працює, і нічого змінювати не потрібно. Просто законодавство ЄС стане нашим законодавством. Відповідно директива у нас не запроваджена, а триває її впровадження в законодавство, – пояснює експерт-еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Олексій Василюк.

Долучення до Смарагдової мережі

Для охорони найдавнішого в Європі середовища проживання птахів та тварин, починаючи з 1996 року, закладені основи зі створення Смарагдової мережі (Emerald Network). Смарагдова мережа є загальноєвропейською мережею територій особливого природоохоронного значення, де здійснюються заходи зі збереження певних місцевих видів тварин.

В Україні з 2009-го року триває планування Смарагдової мережі. Радою Європи уже затверджено 271 територію. Проте вони дуже перекриваються з існуючими територіями природно-заповідного фонду.

• Для прикладу, на нашій території є озеро, на якому зупиняються для міграції лебеді. І вони зазначені у пташиній директиві. У разі входження цього озера в Смарагдову мережу там будуть вживатися заходи, необхідні для збереження лебедів. Приміром, буде заборона полювати на них. Проте це не означає, що буде заборона на риболовлю, відпочинок і так далі, - пояснює Олексій Василюк.

Аналогічно має відбуватися з кожним видом, який охороняється на рівні всієї Європи. Згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, до 2021-го року Україна має забезпечити охорону всіх зазначених у директиві видів птахів. На відібраних територіях, важливих для конкретного виду пернатих, запроваджуються заходи з їх збереження в довгостроковій перспективі.

• Вже зараз на цих місцях існують національні парки і заповідники, де вони охороняються. Більш доцільним для нас є включення територій, які до цього часу не мали охоронного статусу. До кінця наступного року триває активна розробка нових територій Смарагдової мережі. Я з колегою також туди долучений. Саме щодо птахів пропонується більше нових територій. Це тому, що птахи – у нас найбільш вивчена група з усіх рідкісних груп тварин: де вони бувають, де проживають, які території для них важливі, - пояснює еколог МБО «Екологія-Право-Людина».

У ході планування Смарагдової мережі організовуються міжнародні заходи, де обговорюються усі деталі. Це процес, який по суті стосується усієї Європи. Обговорюється кожна територія країнами, що знаходяться в тій же кліматичній зоні.

У результаті, Україна повинна до кінця наступного року мати для кожного виду птахів виділену територію, яка важлива для збереження цього виду. Звичайно, час від часу такі території будуть перекриватися. Однак до кінця наступного року кожен вид птахів, який зазначений у директиві, має достатньо охоронятися на території України. Важливі для їх збереження місця мають бути включені до Смарагдової мережі.

У середньому по ЄС на охорону території Смарагдової мережі виділяється 9% всього бюджету Європейського Союзу. При плановому кошторисі ЄС на 2017 рік у 156 млрд євро, витрати на збереження природи становлять близько 14 млрд євро, або 435 млрд грн.

- За українськими мірками, це «космічна» сума. Але ми можемо подивитися на сусідів-поляків, у яких це вже працює понад 10 років. У них настільки непомірно великі, як для українських реалій, кошти виділяються на охорону об’єктів Смарагдової мережі, що в принципі у нашій країні жоден національний парк, жоден заповідник так не фінансується, як у Польщі фінансується кожна територія, яка визначена в рамках директив як території Смарагдової мережі, – стверджує Олексій Василюк.

Втілення у життя пташиної директиви відбувається шляхом розробки Смарагдової мережі для цих видів птахів. Це направлено на те, що як тільки Україна завершить розробку і стане частиною Європейського Союзу, ці території матимуть більш ніж достатнє фінансування для охорони цих видів.
Захист птахів на Вінничині

На Вінниччині, на відміну від Кіровоградської чи Запорізької областей, доволі багато природних та заповідних територій. Одним із улюблених місць птахів є Сандрацький загальнозоологічний заказник у Хмільницькому районі. Водосховище площею 499,1 га та глибиною майже 2 метри трохи заросло очеретом. Птахи мають можливість перепочити у нас у заплавах Дністра, Південного Бугу, Мурафи, Згару, Сниводи, Рову, Росі, Десенки. Тут проживає та харчується багато крижнів, лисок, чирків, качок, норців, лебедів-шипунів, сірих та рудих чаплів, куликів.

Всього на Вінниччині оселяється 218 видів птахів, що становить 58 % орні-фауни України. Найчисельнішими є чиж, іволга, дятел, сойки, сороки, зяблик, соловейко східний, заєць-русак, їжак звичайний. У нашій зоні мешкають дикі гуси, крякви, нирки, рибалочка голуба. Цікава пташка заболочених місць бугай. Веде нічний і присмерковий спосіб життя. Удень ховається в очеретах, де сидить нерухомо. Починаючи з 1979 року фіксується дедалі зростаюча чисельність лебедя-шипуна.

В у Липовецькому, Тростянецькому та Чечельницькому районах спостерігали занесеного до Червоної книгши України Пелікана рожевого.  Серед хижих птахів: шуліка чорний та рудий, змієїд, орел-карлик, підорлик великий та малий.

До зникаючого виду відносять птахів під загрозою повного зникнення. Їх можна зберегти за умов створення спеціальних заходів щодо їх охорони. На відміну від зникаючого, рідкісний вид під прямою загрозою зникнення не перебуває. Птахів, яким у найближчому майбутньому загрожує зникнення, відносять до вразливого виду.

До Червоної книги області включено 25 видів птахів. Всі вони перебувають під особливим природоохоронним статусом: зникаючий, рідкісний або ж вразливий. Вінничина є ареалом природного проживання для вразливих червонокнижних птахів, таких, як косар, огар, нерозень, чернь білоока та морська, гоголь, крех, скопа, канюк. До рідкісних червонокнижних птахів належать лелека чорний, лунь степовий та польовий, орел-карлик, підорлик малий.

Особливу увагу хочеться приділити рідкісним чорним лелекам, занесеним до категорії особливого виду фауни Європи. Причинами їх низької чисельності є вирубування лісів, де століттями гніздувалися лелеки, та активне ведення сільського господарства. Оселяються чорні лелеки поблизу водойм і боліт на заповідних територіях області. Чорного лелеку можна помітити в період міграції на луках чи пасовищах.

У жовтні 2016-го року Верховна Рада запровадила зміни в мисливське законодавство. З цього часу заборонено використовувати свинцевий мисливський шрот, який роками є основною причиною отруєння перелітних птахів та водойм і боліт, де вони постійно осідають. Проте за майже два роки закону не дотримуються: дикі птахи продовжують гинути від смертельних свинцевих набоїв.

Слід враховувати те, що пернаті Європейського Союзу та України належать до мігруючих видів і мають спільну для всіх нас цінність. Тому відповідальність за охорону диких птахів повинні нести повною мірою обидві сторони. Україні потрібно запозичити у країн – членів Європейського Союзу толерантне та бережливе ставлення до природи, якого досі нашій країні та посадовцям не вистачає.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.