Подкаст про ПТСР «Не вбивай. Себе»: про алкогольну залежність у військових (#4 випуск)

Подкаст про ПТСР «Не вбивай. Себе»: про алкогольну залежність у військових (#4 випуск)
Головний редактор RIA/20хвилин Вадим Павлов та лікар психіатр Гліб Головатий
  • У четвертій серії «Не вбивай. Себе» ми говоримо про алкогольну залежність у тих, хто повертається з війни з бойовим стресом чи розладом. 
  • Лікар психіатр та психолог Гліб Головатий розказує, які перші кроки потрібно зробити бійцям, щоб перестати вживати. 

Подкасти з цієї серії ви можете прослухати на YouTube, Spotify або на Souncloude. Нижче ми даємо текстову версію четвертої серії, де зібрали найголовніше. 
1 серія: Велика загальна розмова про ПТСР з психологом Володимиром Скосогоренко
2 серія: Про маркери, за якими можна впізнати ПТСР і стрес. 
3 серія: Що робити, коли «криє» і з’являються флешбеки. 

Подкастери:

Гліб Головатий — лікар-психіатр, психолог. Досвід роботи з 1983 року. 
Вадим Павлов — головний редактор RIA/20хвилин. 

Відео дня


Чотири шляхи подолання тривожності

— Ми не проводимо зараз академічне спілкування. Ми хочемо наблизити розуміння ситуації та зробити її ближчою. І я дуже просив би, що ми не використовували ПТСР в повсякденному житті й не зробили з нього штамп або шаблон. Дуже легко зараз внаслідок перенесеної стресової реакції сказати, що він є у мене чи у тебе. І ПТСР має навколо себе кілька міфів,— каже Гліб Головатий. 

За словами психолога, є два міфи. 

— Перше, що він буває тільки у тих, хто був на війні. Ні! Він може виникнути в будь-якої людини. А ось отримати чи не отримати його — буде залежати від того, наскільки стійкою є нервова система,— говорить лікар. — По-друге, посттравматичний стресовий розлад виникає не миттєво. Він має період кульмінації, накопичення і потім реалізації.  Але спочатку є гостра реакція на стрес. І психологи говорять, що є чотири основних шляхи подолання підвищеної тривожності. Три з них деструктивні та один конструктивний. 

1. Усунення. Самоізоляція. Бажання відокремитись від усього. Не бажання чути, розмовляти. 
2. Заперечення. Що це відбулося. 
3. Використання психоактивних речовин. Алкоголь та інші речовини. 
І єдиний, четвертий правильний шлях — раціоналізація. Розбір і підготовка людини як до можливого ПТСР і уникнення його наслідків. 

Підводні камені вживання алкоголю

— Тимчасове знеболення, або тимчасова психічна анестезія, яку використовують як запобіжник і рятівний крок у вигляді алкоголю, має під собою кілька підводних каменів, які потім даються взнаки, — каже Гліб Головатий. — Будь-які психоактивні речовини є штучними чинниками, які здатні змінювати нашу свідомість. У алкоголю є одна дія, яку може бути охарактеризована як аналгезуюча. Під дією алкогольного сп’яніння ми можемо забувати або змінювати своє уявлення про свідомість, не говорячи про те, що при потужних станах сп’яніння наступає глибокий сон. І таким чином людина інтуїтивно намагається втекти. І поринути в повну анестезію, щоб відокремитись від реальності. 

Як каже лікар, деякі бійці після повернення з війни можуть вчиняти насильство в сім’ї. Їх дії можуть супроводжуватися агресією. І якщо це супроводжується вживанням алкоголю, наслідки можуть бути поганими. 

— Умовно кажучи, знімаються гальма. І стається виплеск усього негативу, усього гормонального та адреналінового шоку, які людина носить в собі через прожиту травму. Ризики виникнення залежності від алкоголю в таких станах — в декілька разів вищі, ніж в людини, яка має стійку не скомпрометовану психіку. Чому? Тому що є мішень. Є тригер, який потрібно гасити. І тому бійці, які повертаються з війни, часто використовують міцний алкоголь, щоб зняти напруження, яке супроводжує їх у повсякденному житті,— каже психіатр. — Навіть без виникнення залежності, будь-яке вживання алкоголю може провокувати певні поведінкові реакції у військовослужбовців, які стають «оголеними нервами». І вони бурхливо можуть реагувати на соціальні незручності, на несправедливість. Зараз у суспільства завищений запит на справедливість. І реалізація цього запиту у більшості людей, може сприйматися і як законний спосіб, що називають самосуд. 


Гліб Головатий каже, що усім медикам потрібно звертати увагу на алкоголізацію. І на наркотики. 

— Уявімо людину, яка має психічний розлад, травматичний розлад, яка знаходиться в стані сп’яніння, яка перетнула раніше межу між життям і смертю, яка володіє військовим досвідом, у якої змінились цінності орієнтири….і тут вона потрапляє у несправедливу ситуацію. І реакція може бути неочікуваною та бурхливою. Тому хотів би дуже велику увагу направити на те, що будь-які ознаки ПТСР, в тому числі і алкоголізація, привернули до себе увагу. Навіть говоримо про лікарів загальної практики медицини, про всіх, хто перший контактує з військовим після повернення з війни. Чому? Іноді події, подолання якихось труднощів, супроводжуються вживанням алкоголю. Тому враховуючи той негативний психологічний досвід, які мають бійці, потрібно зосередити усю медичну спільноту аби не в якому разі вони не пропустили фактор алкоголізації. Я вже не говорю про наркотизацію, яка теж траплятися. 

Поради від лікаря. Тим, хто бухає

Автор: Що робити військовим, які мають залежність від алкоголю? Які поради є? Що робити тим, хто починає вживати алкоголь, а відпускає лише на 10-15 хвилин? Це ж так діє. І потім накриває ще гірше, ніж було. Як встати на цей правильний шлях? 
— По-перше, повинна бути поруч небайдужа людина, яка може у вільному спілкуванні дати можливості військовому висловити все, що на душі! Іноді при таких розмовах і виникає згадка про те, через що людина почала випивати. Наступний крок — поставити питання «Чи подобаєшся ти сам собі в стані сп’яніння?». Чи не змінює алкоголь твоє світосприйняття?»,— розказує Гліб Головатий. Дійсно, не потрібно докоряти людині. Тому що у людини, з таким великим бекграундом, фрази «ти не такий» викличе агресію. Одразу. І ми не достукаємося. Тому співчутливе підштовхування до думки «Чи як ти сам вважаєш нормою для себе свою реакцію чи поведінки буде першим кроком, який допоможе зорієнтуватися. Друге: Бажано було в таких ситуаціях поспілкуватись з фахівцями: психологом, психіатром або навіть наркологом.

Наш експерт каже, що з людиною було б бажано поговорити про кількість алкоголю, який вона вживає. І зробити це обережно. 

— Потрібно не спонукати, а підштовхнути людину задуматися, чи не надмірно вона вживає алкоголь. У світі існують певні стандарти алкогольних доз. Про це треба знати та сказати. Стандартною дозою вживання алкоголю є еквівалент: 40 мл міцного напою, 200 мл сухого натурального вина, або 300 мл пива. Всесвітня організація охорони здоров’я говорить, що не шкідливо з психічної сторони вживання 3-4 доз на тиждень з обов’язковим інтервалом 1-2 дні,— каже лікар Гліб Головатий. — І далі потрібно запропонувати людині порахувати «Як ти вживаєш алкоголь? Чи не надмірно?». І якщо людина порахує і каже: «Так. Я щось зашкалюю… Щось у мене не те...». Тоді другі питання можна ставити: «А що буде далі? Які у тебе будуть перспективи? Як ти плануєш своє життя майбутнє? І чи є у твоєму життя місце для алкоголю?». Людина повинна дати нам відповідь і спокійно сказати, що хоче відійти від цього. І з нею потрібно говорити як з другом, товаришем. Ми можемо допомогти зорієнтуватися куди рухатись далі. 

Зі слів лікаря, коли даються відповіді на усі ці питання, наступний крок — це розуміння, чи є потреба більш кваліфікованої допомоги, чи просто спілкування. 

Є ще обхідні маневри

— Можна запропонувати людині банальне першочергове медичне обстеження у лікаря. Тому що людина була на війні, пережила травмуючі ситуації, знаходилась явно не в комфортних умовах, не доїдала, не допивала, не спала. І було б чудово запропонувати їй пройти необхідні обстеження, а також психологічне тестування,— каже лікар. — Стани залежності від алкоголю впливають не тільки на залежних, але і на співзалежних. Тобто на родичів і близьких. І початкову інформацію чудово б було дати саме їм. Тому що в 70-80% саме вони перші приходять з питанням «Що робити?». 

Автор: Це добре, коли є поруч людина, яка може допомогти. Але якщо немає такої людини? То можливо ці усі питання залежна людина може задати сама собі? Як вона поводиться коли випиває, чи страждають родичі…

— Так. Якщо людина усамітнена, вона може сама себе запитувати. Але питання: вона у повітряному просторі? Ні. Якимось чином біля людини може опинитись побратим, товариш. Не можна знімати з рахунку і волонтерські організації. Достатньо зайти в помешкання людини й можна побачити, вживає вона алкоголь чи ні. І це вже для нас усіх потрібно розуміти — не можна залишатися байдужим! Не можна пройти повз цієї людини. Потрібно запитати чи потрібна якась допомога. І знаєте, іноді не фахівці, а звичайні люди надають більш корисну допомогу. Ми ж допомагаємо не тому, що…А завдяки чомусь. Завдяки вихованню. Завдяки цінностям. 

Як каже лікар Гліб Головатий, потрібно вивести з усвідомлення алкоголь як побутовий напій.

— Алкоголь — це наркотик. Одна проблема — він легальний. І природним є те, що люди звертаються до цієї речовини. І вона поруч. І вона завжди є. Але є інші альтернативні варіанти. Але то деталі іншої теми: Використання некласичних, медичних технік, аби прибрати больовий синдром, прибрати сам ПТСР, суїцидальні думки. Але про це поговоримо іншим разом. 

Тема наступного подкасту: Як поводитись родичам бійців, які повернулися з війни й вживають алкоголь.
Ці поради вам допоможуть налаштувати мости з близькими. 
Відповіді дасть Гліб Головатий, лікар-психіатр і психолог, який має досвід з 1983 року. 
Подкаст буде опублікований 15 лютого о 19.00. 
Якщо є питання — залишайте їх у коментарях. Ми дамо на них відповіді. 


Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу і Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу і Федерального Міністерству економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ)

 

Читайте також:

Супроводжує іноземні ЗМІ в гарячі точки. Як вінницький шоумен Євгеній Варєніков став фіксером

«Він буде жити!». Для пораненого десантника шукають пластичного хірурга

У дітей виникає багато запитань про війну. Як правильно давати на них відповіді?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up