«Він буде жити!». Для пораненого десантника шукають пластичного хірурга

«Він буде жити!». Для пораненого десантника шукають пластичного хірурга
Сергій пішов добровольцем на війну, він захищав нас, тепер маємо допомогти йому
  • У бою під Соледаром дістав важке поранення 32-річний десантник 46-ї аеромобільної бригади.
  • Після реанімації лікарі сказали: «Буде жити!».
  • Потрібна складна операція на щелепі — рідні просять відгукнутися досвідченого щелепно-лицьового хірурга.

Коли почалася війна Сергій Костюченко перебував у Польщі. Заробляв більше для мами, ніж для себе. Його матуся хворіє, постійно потрібні гроші на лікування. Він єдина у мами дитина, допомогти їй більше нікому.

Земляки були здивовані поверненню Сергія. Казали, всі виїжджають за кордон, а ти…

—Буду проситися на фронт, — відповідав він.

Відео дня

Ховатися не стану

Про Сергія Костюченка журналісту 20minut.ua розповів його земляк і товариш Валентин Коваль. Після приїзду він побув день-другий з мамою, а тоді сказав їй, що їде у військкомат.

—Ми зустрілися з ним на блокпосту на залізничній станції, — говорить Валентин. — У перші дні створили загін тероборони і чергували цілодобово. Запитав Сергія, куди зібрався. Він сказав, що добирається до військкомату. Якби мав намір сховатися, залишився б у Польщі. Але в його плани це не входило.

Ще він сказав, що буде проситися у десантно-штурмові війська. Свого добився.

—Пожалій маму, Сергію, вона хворіє, без тебе їй буде тяжко, — говорили йому односельці. Він відповідав, що повернеться додому тоді, коли  виженуть орків.

Після підготовки на базі Десантно-штурмових військ Костюченко потрапив у 46-у окрему аеромобільну бригаду.

Його підрозділ звільняв Херсон. Після того військовий приїжджав на декілька днів додому.

Про це розповіла журналісту Таїса Коваль. Її син Олександр однокласник Сергія. Теж воював. Постійно знаходився у Бахмуті. Там дістав поранення і контузію.

Лікувався у Вінницькому шпиталі. Звідти лікарі направили в обласну лікарню імені Ющенка. Раптом вночі виявили його мертвого. Мати і брат дотепер не вірять, що він помер своєю смертю. Перед тим увечері  приїжджав додому, а вночі…Дотепер добиваються правди, але дається їм це дуже нелегко.

Ковалі надіслали шкільну фотографію, де зображені майбутні захисники - Сергій Костюченко в Олександр Коваль.

 

—Я прийшла на могилу до Саші, бачу, лежить букет гвоздик, перев’язаний чорною стрічкою, — розповідає пані Таїса. — Здогадалася, що це Сергій був. Бо перед тим відповів на моє повідомлення у месенджері, що скоро приїде на декілька днів додому. Було це після звільнення Херсона. Але з ним ми тоді так і не зустрілися. Тепер чую, що Сергія тяжко поранили.

Жінка каже, написала йому, щоб тримався. Він відповів: «Тьотя Тая, а що в мене є вибір?».

У нього важка травма

Родичка десантника пані Оксана поширила у Фейсбуці повідомлення про поранення Сергія.

Розмістила фото його перебування на лікарняному ліжку. Просить небайдужих підтримати чоловіка, бо на нього чекає складна операція.

Оксана з рідними звертаються з проханням до медиків відгукнутися досвідченого щелепно-лицьового хірурга, який би взявся за таку операцію.

—Коли я попросила Сергія скинути фото, він написав, що зробить це, але попередив, щоб відповідно налаштувалася, бо це може стати шоком для мене, — розповідає родичка бійця пані Оксана. — Поки Сергій перебував у реанімації, не міг нічого писати. Тоді я особисто звернулася до лікаря. Запитала, яка травма, чи виживе? Хотіла почути правду, якою б гіркою вона не була.

Лікар заспокоїв її, сказав, що буде. Але в нього важка травма щелепи. Це видно навіть на фото. Тому шукають фахівця, який би взявся за таку складну операцію. Можливо, волонтери відгукнуться, якщо знають когось з хірургів такого профілю.

Поруч з ним вибухнула граната

У Сергія нема рідного брата, чи сестри. Зате має двоюрідних, троюрідних братів і сестер. Всі вони дружні і намагаються підтримувати його і матір.

—Коли після Херсона його відправили на Соледар, якось під час розмови запитала, що їм найбільше потрібно, продовжує розмову пані Оксана. — Він сказав, що дуже потрібен тепловізор.

На прохання родички Сергій надіслав інформацію, якої моделі їм потрібен нічний прилад. Коштував такий 115 тисяч гривень.

За словами Оксани, організував збір коштів ще один родич, тезка Сергія. Згодом і вона поширила інформація і повідомила номер своєї картки.

Про перебіг їхньої благодійної акції інформували військового. Одного разу Сергій попередив, що деякий час з ним не буде зв’язку. Залишив номер телефону свого командира.

—Минуло чотири дні, він на зв'язок не виходив, ми почали хвилюватися, — розповідає Оксана. — Зателефонували командиру. Той сказав, що він на завданні. А потім уже й командир не відповідав.

Їм вдалося вийти на контакт з частиною, в якій служив Сергій. Там їм повідомили, що він поранений. Його доправили у лікарню в Дніпро.

Пані Оксана намагалася з’ясувати обставини, за яких отримав поранення. Їй відповіли коротко: поруч з ним вибухнула ворожа граната.

Чи можна доправити пораненого до Вінниці?

Родичі пораненого попросили озвучити ще одне їхнє прохання до військових медиків — доправити Сергія з Дніпра, де він лікується нині, до Вінниці. Тут вони могли б більше допомагати йому. Там він один. У його мами нема здоров’я вирушати в дорогу, тим більше допомогти сину, поки той на лікарняному ліжку.

Збирають кошти на складну операцію

Зібрати на тепловізор вдалося майже 70 тисяч гривень. Тепер їх планують витратити на лікування. Однак цих коштів не вистачить.

Для тих, хто має можливість підтримати відважного десантника, ось номер його банківської картки: ПриватБанк — 4149 4998  0908 1837 (Костюченко Сергій).

Читайте також:

«Бийте ворога, як Нільс Еббесен!». Данець передав свою нагороду вінничанину, бійцю ССО

У дітей виникає багато запитань про війну. Як правильно давати на них відповіді?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (4)
  • Устим Якимович Кармелюк

    Треба було сидіти в дома і виконувати заповідь Бога не вбий.

    Продовжується православна війна.
    Православні росіяни змагаються з православними українцями.
    Хто із них вбиває краще.

    https://youtu.be/8WtkCbn8pDQ

  • Костенко Таиса

    Віктор я дякую вас за захист  і допомогу нашим захисникам.
  • Костенко Таиса

    Велика вдячність вам що стали на захист наших захисників і надаєте їм як моральну так і професіональну допомогу.
  • Анатолий Гордий

    держава   должна  лечить  и  заботиться  о  своих  сыновьях    в  самолет  и  в  германию  или  в  израиль  а  не  на  руки  больной    маме  и  родичей

keyboard_arrow_up