Один нуль забираємо, бо гривня удесятеро дорожча за кенійський шиллінг. А на три ділимо, бо продавці зазвичай завищують ціни саме настільки. Скажімо, за один ніж, виготовлений людьми із племені масаїв, на ринку правили 2000 шилінгів, тобто 200 гривень. Але поторгувавшись, можна купити три такі ножі.
Схожа ситуація у Кенії — з харчами на ринку. Приміром, за одне яйце тут хочуть отримати 25 шилінгів. Але продавцеві можна сміливо давати 10 і він все одно буде радий такій ціні.
Утім, Кенія багатша за Танзанію і тим паче за Мадагаскар. Я розмовляв з місцевим водієм самоскида на будівництві. Чоловіка звуть Єші, йому 35 років і він має двох дітей. За місяць роботи Єші отримує 18000 шилінгів, тобто 1800 грн. У Кенії це вважають непоганим заробітком, а для України така була б занизькою. Та якщо порівняти ці гроші з місячним доходом цілої сім'ї з Антананаріву, розумієш, що Єші таки непогано заробляє. Хоча у супермаркетах Найробі ціни на продукти — київські. Дешевшого ніж, приміром у Тернополі, Хмельницькому чи Вінниці, я не знайшов нічого. Хіба що банани. Вони тут коштують приблизно гривню за штуку.
Журналіст RIA, Віталій Дерех
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер