У Вінниці, 30 липня, для рестораторів і готельєрів пройшов семінар з безбар’єрності, на який департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради запросив двох експерток з Києва. Я нічого не маю проти експерток з Києва і не ставлю під сумнів їх професіоналізм. Проте запрошувати фахівців зі столиці в якій безбар’єрність набагато нижча ніж у Вінниці, навчати вінничан, як зробити заклад доступним – це щось інноваційне і новаторське.
Замість того, щоб «крутити педалі» до справжньої безбар’єронсті, вінничанам пропонують розповідь про «стандарти розміру шин велосипеда». Не треба винаходити те, що вже багато років існує у Вінниці.
Цитата: «Однією з фінальних цілей проєкту «Вінниця – місто доступних ідей» є створення карти доступної туристичної інфраструктури міста. Для того, аби потрапити на неї, заклади мають забезпечити базові запити в питаннях безбар’єрності – усунути перешкоди на вхідній групі та зробити проходи/проїзди максимально доступними і нетравматичними».
Так і кортить запитати департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради, а про ініціативу засновану ще Раїсою Панасюк «Заклад дружній до людей з інвалідністю» ви забули? Чи про мапу доступних вбиралень для людей з інвалідністю, яку створила ГО «Гармонія» і постійно оновлює, ви не знаєте? Якщо вбиральня доступна для людей з інвалідністю то в більшості випадків заклад теж має бути доступним.
Цитата: «Для підтримки безбар’єрності в закладах міста департамент маркетингу міста та туризму спільно з Агенцією просторового розвитку готові допомогти охочим підприємцям у віднаходженні найдоступніших збалансованих рішень для посилення інклюзії». Яку саме допомогу пропонує департамент спільно з агенцією – не зрозуміло, але формулювання красиве.
На мою думку, як вінничанина і людини з інвалідністю, якщо департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради дійсно хоче виступити локомотивом у вирішенні питань безбар’єрності, то йому потрібно комунікувати з організаціями і фахівцями у Вінниці і заохочувати їх до співпраці. За прем’єрства Володимира Гройсмана переймати досвід безбар’єрності та інклюзії до Вінниці приїздили мери найбільших міст України (Харків, Дніпро та інші). Значить фахівців у цій галузі у нас вистачає. Навіщо ж тоді запрошувати столичних експерток, платити їм гроші громади, щоби представники готелів, ресторанів, кав’ярень Вінниці змогли почути те, про що місцеві громадські організації людей з інвалідністю у своїх соц.мережах кричать мало не щодня? Чи проєкт «Вінниця – місто доступних ідей», мета якого – дослідити, встановити й підтримувати рівні права і можливості для всіх людей через сфери туризму і гостинності у Вінниці – це просто чергова інформаційна бульбашка задля освоєння коштів, на тлі зростаючої численності людей з інвалідністю в наслідок війни?
