Битва під Крутами: створення ДНР і ЛНР в 2014 – це фактично аналог Республіки Рад в 1917

Відзначаємо дуже важливу для всіх нас дату - сто один рік тому молоді хлопці стали на захист нашої незалежності, тільки створеної тоді держави. В 2014 на Сході України намагалися створити щось подібне, але ворогу дали відсіч, а завдяки “Мінським договорнякам” все перейшло в млявий військовий конфлікт.
Подвигу героїв під Крутами передував “Всеукраїнський з’їзд рад” в Харкові 12 грудня 1917 року. На ньому було проголошено фейкову Республіку Рад, яка зсередини почала підточувати нашу країну підтримкою більшовистського режиму, створюючи для нього усі необхідні умови і надаючи ворогу військову підтримку. Створення Малоросії та так званих ДНР і ЛНР у 2014-му – це фактично аналог тієї Республіки і зайвий доказ зрадництва національним інтересам України та її народу на шляху до незалежності.
І хоч битва під Крутами не набула великого значення у всесвітньому масштабі, в нашій історії вона назавжди залишиться одним із символів національної честі у боротьбі за волю України.
Декілька сотень студентів та гімназистів зупинили вдесятеро більшу когорту більшовистських загарбників. Хлопчаки, деякі з яких і зброю бачили вперше на власні очі, вчинили опір, з яким не змогло впоратися організоване військо.

Відстоюючи національну ідею, свободу, віддаючи свої життя в полі під Крутами, герої виграли час для очільників першої молодої Української держави, щоб ті змогли заручитися підтримкою Заходу (укладення Брест-Литовського миру).

Завдяки зупинці наступу більшовиків 9 лютого 1918 року Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина визнали УНР самостійною державою. А це призвело до отримання нашою країною військової та дипломатичної допомоги і очищенню території від загарбників.

Офіційні заходи політизовані й пафосні
Втім, заходи, що проводяться в ці скорботні дні, не відрізняються різноманітністю, занадто політизовані й пафосні.

Нинішні політики забувають про те, що ці події 1918 року є важливим уроком не тільки мужності. Це має бути урок для влади, яка продовжує “торгівлю на крові”, коли мова йде про життя юнаків, яких посилають на війну.

Також приклад юнаків в протистоянні під Крутами доводить, що нас неможливо поставити на коліна і переконати в тому, що чорне - це біле, брехня - це "істина", корупція в органах влади - це "економічна стабільність", а відсутність елементарних свобод і прав - це "збереження правопорядку”.

Головною причиною неуспішності реформ є тотальна корупція. При цьому можновладці не здатні визнавати свої поразки. І будь-які свої помилки і заздалегідь провальні рішення прикривають звинуваченнями в не патріотизмі та сепаратизмі тих, хто їм намагається на це вказати.

Колонія без власної волі народу та прав
Економічна прірва, в яку своїми недолугими діями загнала країну діюча влада, призвела до підйомних тарифів, зубожіння населення, демографічної кризи, масового виїзду найкращих українців за кордон. Самодостатня країна із широкими можливостями налагодження власного промислового виробництва, з колись найуспішнішою промисловістю серед республік Радянського Союзу і безмежними можливостями в аграрному секторі перетворилась на сировинний придаток, в колонію без власної волі народу та прав. Українського виробника не стимулюють, на українські товари встановлюються обмеження на вивезення, одночасно дозволяють пільгове ввезення товарів закордонного виробництва.

Децентралізації насправді немає. Маємо анархію і свавілля в органах влади і правопорядку, яка призвела до того, що вирішальними стають фінансові чинники, але не Закон і Конституція. Закони не працюють “зараз і тут”. Працює право сили, а не сила Права. І тому навіть сто разів порядний громадянин не впевнений в гарантованому основним законом захисті. В багатьох громадян залишається лише розчарування, безнадія та апатія.

При цьому можновладці ще більше бояться загальнонаціональної солідарності і масового протесту. Для них це головна загроза втратити награбованого. Чи не тому прояви непокори миттєво переслідуються силовиками.

Маємо цінувати історичний момент і діяти

Тому маємо ще більше цінувати той історичний момент. Адже в нашій історії не так багато справжніх звитяг і подвигів. Як і сто один рік тому, у драматичний та великий час наші молоді хлопці, добровольці, волонтери, військові знову творять велику історію України, бережуть державу, проливають свою кров за інтереси країни, родини, сім’ї. За справедливість, добро і правду, не озираючись на той розбрат, що влада намагається влаштувати, наживаючись у них за спинами в надійному тилу.
Схилимо голови і подякуємо нашим героям за їх подвиг. Тим, хто століття тому захищав Україну, і тим, хто зараз велично боронить рідну землю.

І нехай наш внутрішній ворог - пихаті олигархи, корумповані чиновники, продажні правоохоронці та судді - розуміють, що такий величний народ з такими героями врешті-решт здолає будь-які корупційні, “базарні”, продажні режими, й наступить справжня народна влада.

 
Олександр Білошкурський, правозахисник, громадський діяч