В парках та на кладовищах Вінниці кліщі розносять хворобу Лайма

Кліщ наступає. За останні два роки на території області зареєстрований двократне зростання випадків кліщового бореліозу (хвороби Лайма). Найбільш небезпечними виявилися вінницькі парки і кладовища

В парках та на кладовищах Вінниці кліщі розносять хворобу Лайма

Хвороба Лайма на Вінниччині реєструється з 2004 року, і кожного наступного року кількість випадків зростає. З вінницького обласного лабораторного центру держсанепідемслужби до міськради ще в травні було звернення про необхідність дезінфекційних заходів по знищенню кліщів.  Адже з початку 2016 року зареєстровано 21 звернення мешканців міста з укусами кліщів. У 14 випадках підтвердилася хвороба Лайма. 


У ході епідеміологічного розслідування встановили, що кліщі вполювали людей у лісопаркових зонах і на територіях кладовищ. А саме: парк Дружби народів - 3 випадки, садиба Пирогова - 1, лісопарк - 2, парк Ющенка - 1, кладовище на вул. І. Богуна - 2, кладовище на Хмельницькому шосе - 1 випадок. 
З міськради у відповідь на звернення був лист до ТОВ “Профдезінфекція” про те, що протягом останніх років протикліщові заходи не проводились, а кількість кліщів збільшилася. Мовляв, тому варто провести дезінфекцію вказаних зон. Ця послуга в “Профдезифекції” коштує грошей. 
- Щоб обробити, наприклад, територію Центрального парку, це буде коштувати десь 20-30 тисяч гривень, - говорить директор ТОВ “Профдезінфекція” Олена Томчак. - Хоча питання по суму послуги з міськрадою навіть не обговорювалося. 
На тому питання безпеки вінничан досі розглядається.  



 
Обробка дієва, але не тривала
За словами завідувача епідемічного відділу обласної держсанслужби Степана Томіна, ефективність дезинфекційних заходів дуже велика, але не тоді, коли мова йде про великі території.
- На сьогоднішній день є багато препаратів, які згубно діють на кліща, але знищити його нереально, - говорить епідеміолог. -  Кліщ живе на рослинах, невисоких, десь до метра, кущах, обробити їх препаратом можна, і вони кліща вбивають. Але препарат не тримається на рослинах довгий час, дощ пішов - усе змив, і кліщі знову переповзуть на цю ділянку. Обробку треба робити кілька разів, а це кошти.
Тому лікар радить бути уважнішими саме людей. Адже є аерозолі, якими можна обприскувати одяг та відкриті ділянки шкіри, коли ви перебуваєте на природі. Такі препарати кліща не вб’ють, але відлякають. 
- У ліс сходили, пришли додому, одяг зняли, оглянули себе. Кліщ присмоктується дуже повільно, і цим ви себе можете убезпечити, - говорить Томін. 

Кліщового енцефаліту немає
Хвороба Лайма небезпечна, але кліщі переносять ще більшу небезпеку, коли уражені кліщовим енцефалітом. На території Вінниччини таких випадків не було. Тому що в нас немає природних осередків для таких кліщів.

А от у Волинської області і в Криму є. 
- На відміну від енцефаліту кліщового, хвороба Лайма протікає повільно, людина практично не відчуває і не підозрює про те, - говорить Степан Томін. - Спочатку наче респіраторна інфекція, потім починається ураження тканин, ураження суглобів з’являються артрози. І люди звертаються до лікаря вже тоді, саме з цими проблемами. І аж ніяк не відносять їх до укусу кліща. 
Щорічно в лабораторному центрі досліджують кліщів. Та не тільки тих, яких люди знімають з себе. Кліщів збирає біолог, який спеціально їздить по області.
- За минулий рік було досліджено 1360 кліщів, у чотирьох випадках вони були переносниками хвороби Лайма, - говорить епідеміолог.  - Але значна поширеність переносника в природі показує високу можливість інфікуватися, хоч і не кожне присмоктування до цього призводить. 

Новини за темою
Коментарі (13)
  • Гупало Антон

    В лісопарку підчепив цю заразу, штука не приємна.

    І причому тут забори, всі ліси Вінничини не обробиш, а якщо і вдасться то це тільки на пів рок допоможе. І по ціні це буде відрізнятись на декілька порядків

    Анонім reply Гупало Антон

    окей давайте 1гнорувати проблему, тод1 через пару рок1в кл1щ1 будуть не т1льки в парках, а на кожному кущ1

    Анонім reply Анонім

    Ок, давайте не игнорить. Создаем санитарную авиацию, закупаем самолеты, химикаты, нанимаем пилотов и с воздуха производим обработку лесных массивов. Все это хозяйство обслуживаем, ремонтируем, платим зарплаты персоналу... А теперь садимся,  считаем стоимость удовольствия и пытаемся найти средства в бюджете. А средств нет, "бо в нас АТО".

    Анонім reply Анонім

    бо в нас забоор, і ше куча розтрат грошей тіпа роздати премії чиновникам, зробити злив для мавзолею
  • Анонім

    зато на паркан за 4 ляма бабла вистачило

    Анонім reply Анонім

    Как вы заманали своим забором! Когда вы наконец поймете: строительство забора и санитарная обработка лесных массивов - это разные статьи бюджета, и средства с одного фонда в другой перекинуть нельзя!

    Анонім reply Анонім

    то есть в фонде для строительства заборов куча денег, а в фонде для  санитарных обработок вообще нет денег, кто же их так распределил?

    Анонім reply Анонім

    Кто их так распределил, это уже совсем другая история. Средства на санобработку должны выделять из госбюджета, но государству уже лет как 20 по-барабану на эту проблему. А местные бюджеты это не потянут. Государство нынче тратит средства на более актуальные проблемы - например, на забор на границе Украина-Россия

    Анонім reply Анонім

    А 4 ляма на забор местный бюджет потянет?

    Анонім reply Анонім

    Если есть такая статья расходов - значит потянет.

    Анонім reply Анонім

    тупому не объяснить, ведь тупость это диагноз

    Анонім reply Анонім

    Тогда баллончик в зубы и духайся возле каждого кустика. Есть проблема с клещами, и не нужно выдумывать проблемы со статьями бюджета.

    Анонім reply Анонім

    Никто не говорит что проблемы нет, но вы не забывайте в каком дебильном государстве мы живем. В прошлом году не выделили средств на сыворотку от укусов гадюки, а вы тут за клещей...
keyboard_arrow_up