«Що це за компенсація в 36, 50 гривень» — кілька версій чому люди не йдуть здавати кров

Фото взято зі сторіник "Вінницькі вовки" у Фейсбук

В минулому матеріалі ми писали про те, скільки тон еритроцитів заготовлює станція та кому потім надходить кров. Продовжуємо серію матеріалів про проблеми донорства крові, зокрема у Вінниці.

За словами головного лікаря Оксани Банах, багато людей приходило, коли починалося АТО. А зараз навіть постійні донори відмовляються здавати. Чому? Лікарі знизують плечима і кажуть, що тут багато причин. Але основна — в самих людях. Немає мотивованого населення. Не проводиться робота з людьми. Адже донор — це певна філософія. Певний спосіб життя. Бажання  безоплатно допомогти іншому.

“Ми кажемо про те, що це добровільний акт волевиявлення і грошова винагорода не те, заради чого повинна приходити людина”

Відео дня

blockquote>

Коли лікарі станції продзвонюють по базі постійних донорів, чують відмови. Одні мотивують тим, що станція не може відновити їхнє здоров’я за рахунок малої вартості за харчування. Інші хочуть, щоб заплатили більше. Як каже Оксана Банах, платити готові, але донорство в Україні оплачується з розрахунку 160 гривень за літр крові. Якщо людина здасть 450 мілілітрів плюс 20 мілілітрів, які беруть на аналіз, то отримає 75 гривень 20 копійок. Приплюсувати  вартість харчування - 36,50 і отримаємо 111 гривень 70 копійок.

«От ви мені дали 36, 50. Я все витратив на дорогу. В мене вже немає за що  купити той чай з булочкою. Що це за компенсація», — переповідає слова чоловіка, який приїхав з району головний лікар станції.

Заклад подав документи до Обласної ради, щодо підвищення вартості харчування донорів до 90 гривень. Цю середню вартість вираховували, промоніторивши ціни на обід в кафе, столових та інших закладах. Документи й досі на розгляді.

До причин, які спровокували зменшення донорів, додають і нестабільну політичну ситуацію в країні. Підняття тарифів, зростання цін, інші зміни, які, ймовірно, впливають на громадянську позицію людини. Також поменшало здорового населення. Багато молоді виїхало за кордон працювати. А керівники підприємств не поспішають відпускати своїх працівників здавати кров у робочий час. Адже, зазвичай, донація відбувається в першій половині дня.  

— Коли ми даємо чоловіку довідку про два дні відпочинку,  керівник його підприємства каже: «Пиши заяву і йди до біса! Мені такий працівник, що постійно здає кров і бере відгули не треба», — розповідає Оксана Банах. —  Навіть коли здають  кров, постійно дивляться на годинник, щоб борони Боже надовго не затриматися. Була така ситуація, що ми писали людині пояснювальну записку через юриста, посилаючись на усі закони, що керівники зобов’язані надати ці два дні вихідних. Але все одно працівник їх не отримав.

Тобто,серед причин, чому немає донорів, лікарі називають недієвість закону України «Про донорство крові і її компоненти», який має захищати донорів.

Стаття 9. Пільги, що надаються донорам 

В день давання крові та (або) її компонентів, а також в  день медичного обстеження працівник, який є або  виявив  бажання  стати донором, звільняється від  роботи  на  підприємстві,  в  установі, організації незалежно від форм власності  із  збереженням  за  нимсереднього заробітку. Донори з числа  студентів  вищих  навчальних закладів  та  учнів  професійних  навчально-виховних  закладів   у зазначені дні звільняються від занять. Підставою  для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані  донору  за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або)  її  компонентів.

По-перше, як каже головний лікар, не підтверджуються і не забезпечуються пільги донорам передбачені законам. Наприклад, студентам.

Стаття 10. Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним  безоплатним здаванням крові та її компонентів

Учням  професійних  навчально-виховних,    студентам    вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно  здали  кров  та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально  допустимим  дозам,  надається  право  на    одержання грошової  допомоги  у  розмірі  25  відсотків    встановленої    у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців  після  здачі крові та (або) її  компонентів  у  зазначеній  кількості.

Проте на практиці, такого немає. Не дивлячись на те, що в основному здавати кров приходять студенти медичних навчальних закладів, пільг вони не отримують.

 Донори, які  безоплатно  здали  кров  в  кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу  Почесного  донора   України.  

Для таких людей також передбачені пільги (Стаття 13 закону)

 

«Зриваємося і їдемо. Аби тільки були донори»

Забір крові відбувається і у виїзних умовах. Станція переливання крові попередньо домовляється з керівниками підприємств чи установ виїхати подивитися приміщення, яке надають для заготівлі донорської крові. Після погодження дати та приблизної кількості донорів, бригада прибуває на місце. Формується вона з восьми спеціалістів, які технологічно виконують процедуру донації та її контроль. Як і на станції переливання крові, донор проходить чотири етапи донації: реєстрація, дотестове консультування, лабораторне обстеження, медичний огляд. На останньому етапі міряють тиск, пульс, лікар веде бесіду з людиною про стан її здоров’я. Для того, щоб забезпечити роботу виїзної бригади, треба, щоб на місці було як мінімум 25 донорів.

— Ми виїжджаємо як у прилеглі райони, так і у віддалені: Бершадський, Могилів-Подільський, — говорить головний лікар Оксана Банах. — Якщо в районних лікарнях зібрали певну кількість донорів, ми одразу зриваємося і виїжджаємо туди. Аби тільки були донори.
 

Департамент не в курсі

У Департаменті охорони здоров’я про проблему нестачі донорської крові на станції переливання крові не знають. Як кажуть, ні керівники медичних закладів, ні населення до них щодо цього не зверталися.

— Уперше таке чую. У нас за звітами станції переливання крові, запаси крові є. І забезпеченість медзакладів  йде безперебійна, — сказала у телефонній розмові начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Ольга Задорожна. — Є штатні донори, є адресні донори, наприклад, для обласної дитячої клінічної лікарні. У нас не було такого, щоб донори масово відмовлялися. Навпаки, в ЗМІ постійно поширюється інформація про те, що люди активно здають кров: молодь, зокрема, студенти.

 

Хто може здати кров

Здати кров може будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який має паспорт, реєстрацію місця проживання. Проте бажано, щоб була прописка Вінницької області. Як пояснила завідувачка відділу комплектування донорських кадрів Вікторія Івацько, у них є бази даних тільки мешканців Вінниччини, де записано про минулі тести та хвороби донорів. Тому, забір крові у переселенців та жителів інших областей України не проводять.

— На донора витрачається певна сума коштів: гемакони (пластикові контейнери для  крові), аналізи. Людина з іншої області може бути відстороненою, припустимо, через гепатит, сифілис, СНІД. Працівники протестували її кров, а вона не підійшла. Ми кров списуємо, знезаражуємо та знищуємо. А якби інформація про людину була в базі, ми про це знали б наперед і не проводили б аналізи, — пояснює лікар.

Як кажуть фахівці закладу, вікових обмежень для донорства немає.  Проте після 60 років людина має схильність до хронічних захворювань. Тому її кров може не підійти.

Донорами крові не можуть бути люди з інфекційними та паразитарними захворюваннями. А також соматичними: злоякісні новоутворення, хвороби крові, хвороби органів дихання та травлення тощо.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.