Церковні забобони. Найпоширеніші стосуються причастя

Ось кілька найпоширеніших прикладів забобонів, які стосуються Причастя:

 1. У ніч після Причастя спати не можна - розгубиш всю благодать. Тут наявне механічне розуміння Таїнства, де благодать сприймається, як якась енергія, яку можна черпати автоматично. Вдень благодать працює, а увісні витрачається даремно. Але Церква - це не магазин, а благодать - не товар. Життя з Богом, уподібнення Христу - мета християнина, і все, що даровано Церквою, в тому числі й Таїнства, служить для встановлення або підтримки зв'язку з цим і вдень, і вночі.

 2. Перед Причастям після полуночі не можна ковтати слину і чистити зуби. Це не стільки забобон, скільки перестраховка від порушення форми здійснення Таїнства. Мовляв, якщо проковтнув слину, то таїнство не буде дійсним. У «Пам'ятці християнину, який бажає приступити до Святої Чаші для причастя Животворящого Тіла і Крові Христових» є з цього приводу наступне повчання: «...якщо хто-небудь, постуючи для прилучення Святих Тайн, вмиваючись або перебуваючи у лазні, проковтнув трохи води, чи повинен такий причаститися? Як відповідає у своєму канонічному посланні святитель Тимофій Олександрійський: «Повинен. Бо інакше сатана, знайшовши можливість віддалити його від Причастя, частіше буде робити те ж саме».

> 3. Благодать Причастя «діє» 6 тижнів. Є ще варіації на цю тему, коли говорять, що три дні після Причастя диявол не може підступити до людини. Ці числові характеристики побудовані за класичною забобонною схемою: автоматично убезпечити себе від тривог. В даному випадку 6 тижнів можна розслабитися, а потім знову до церкви за благодаттю.

4. Після Причастя не їдять виделкою, щоб благодать не проколоти. Анекдотичне марновірство, яке не потребує коментарів з причини свого повного безглуздя.

5. Після Причастя позіхати не можна – Святий Дух вилетить, а біси залетять. У цьому марновірстві відображено примітивне уявлення про Духа Святого. Крім того, якщо біси так легко опановують нещасним християнином після Причастя, тоді вже краще взагалі мовчати, не відкривати рот, не їсти й не пити. Залишається ще питання, чому біси влітають тільки через рот, а не через вуха, наприклад, і чому саме під час позіхання?

6. Причастя потрібне для очищення організму та для підняття гемоглобіну в крові. Тут яскраво виражена відсутність релігійної свідомості. Замість Бога людина шукає ліки. А Причастя сприймає як магічний обряд. Схожим чином мислять ті батьки, які приводять своїх дітей на Причастя лише з метою «щоб не хворів».

7. Причастя у архієрея сильніше, ніж у простого священика. Людина намагається таким чином «посилити» Таїнство. Адже це набагато легше, ніж гідно підготуватися до прийняття Святих Дарів. Всі ці забобони об'єднує ще одна спільна риса - віра не в Бога, а в магію, в алгоритм дій, який допомагає сам по собі. Від нас - ритуал, нам - благодать. Відходить на другий план зустріч з Богом, спілкування з Ним, порятунок - це все дуже складно і незрозуміло.

Джерело: «Світло Православ’я»

Читайте також:

Церква на першому місці довіри українців

Молися. Будеш жити довше

Молитва за Україну: Боже Великий Єдиний

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.