«Кубок Дністра»: на Вінниччині завершилися змагання з парапланерного спорту

Перемогу на змаганнях парапланеристів здобули харків'янин та кияни

Для пілота кожен підйом у небо — особливий і незабутній. Достатньо один раз спробувати, щоб полюбити повітроплавання на все життя, думає організатор змагань за Кубок Дністра Сергій Шибінський.

Він розповідає, що цього року вони відбулися вже у 24-й раз.

— Перший кубок відбувся 1994 року у серпні, а з 2007-го року його перенесли на травневі свята. Цього року на змаганнях було 18 спортсменів зі Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Хмельницького, Полтави, Могилів-Подільського та нової Каховки Херсонської області, — каже він.

Цьогоріч перемогу здобув харківчанин Дмитро Павличенко, друге та третя місця зайняли кияни Олександр Бабцев та Андрій Кучера. Кращі пілоти отримали за свої спортивні досягнення у змаганнях авторські кубки та медалі.

Співорганізатор змагань Сергій Шибінський розповідає, що  цього року була примхлива погода — шквальний вітер та дощі. Відтак, з восьми днів, передбачених на змагання вдалося розіграти лише три льотні. Учасники прокладали маршрут на 54 км  з Нагорян до Євтушкова ( пролітали через Муровані Курилівці), а також до Шаргорода – стартували з Лядівського монастиря.

«Ми залежимо від гір та вітру»

Сергій Шибінський не лише організовував, а й представляв Вінниччину на змаганнях. Чоловік займається парапланерним спортом вже майже тридцять років — з 1992 року. За весь час він здійснив близько 700 польотів, хоча професійним спортсменом себе не називає. Повітроплавання вважає своїм хобі.

— Це особливий вид спорту, ним дуже легко можна захопитися. Вважаю, що це найпростіший шлях в авіації, де немає особливих вимог до здоровя, зате велике значення має бажання опанувати літальний апарат. Не потрібно навіть особливо кудись їхати, можна знайти якусь гірку, або ще є вид польотів з лебідки – на рівнині. Трос натягується, розмотується  і тебе затягують на кілометр, а далі вже треба відстібнутися і шукати потоки. В нашому ж випадку треба шукати схили. Обидва способи актуальні, всі польоти по-своєму цікаві, — каже Сергій Шибінський.

Школа парапланеристів

У Могилів-Подільському теж є школа парапланерного спорту. Сергій Шибінський розповідає, що там навчають курсантів та всіх охочих побачити світ з висоти пташиного польоту.

— Це наче автошкола, є двадцять теоретичних занять. Прийшов, тебе навчили найпростішому. Колись юніорами займалися, то вони були 14-річного віку, брали розписку в батьків про згоду на заняття. Але в плані правової частини, бажано займатися з 18 років, коли людина відповідає за свої вчинки самостійно, — каже він.

Політ з комфортом та світові рекорди

Політ може тривати багато часу. Якщо брати світовий рекорд на відстань, подолану на парапланері, то вона сягнула аж 500 км.

— Весь день спортсмени летять в повітря. Їздять в Бразилію встановлювати такі рекорди, бо треба щоб весь день була термічна активність. А в нас політ триває до шести годин, за цей час можна подолати близько 200 кілометрів, — каже Сергій Шибінський.

З собою в політ спортсмени можуть взяти не лише знання та надію на удачу, а й пляшку води чи навіть бутерброд.

— Там є така підвіска, своєрідна кабіна пілота. Ти там зручно сидиш, береш з собою воду, — каже він. — Тобто можна в принципі навіть перекусити в польоті.

Читайте також:

«За її мотивами колись знімуть фільм». Вінничанин написав книгу у жанрі фентезі

Проєкт «З міста в село». Як карантин допоміг реалізувати ідею вінничанину Андрію Федику

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google