«За що вони так зі мною?»: вінничанка про шкільний булінг і як з ним боротися

Фото надані Аліною Дикою

Вінничанка Аліна Дика одна із тих, хто став його жертвою. Зараз їй 23 роки, вона впевнена у собі та відкрита до нових знайомств вінницька фотографиня. А у свої 15 не знала, як протистояти насмішкам та образам однолітків і обезцінювала сама себе. 

«Люди, яких я вважала друзями, вилили тонну бруду»

— Я завжди добре навчалася, де б не була. Коли була школяркою, моя мама вчителювала в школі, де я навчалась, і мені завжди пророкували кар'єру вчительки. Проте я чітко знала, що не хочу і не буду викладачем. Одна з причин — мій болючий досвід шкільного булінгу, — розповідає Аліна. — Все почалося у дев’ятому класі, мені наприкінці року мали дати відзнаку за навчання. Я пам'ятаю ситуацію, як однокласниці після екзамену прийшли і почали наполегливо цікавитися, чому ж це мені даватимуть відзнаку.

Вони згуртувалися і говорили, що я не гідна її. Знаєте, та мені цю відзнаку взагалі не хотілося, це лише витрачені нерви. Одна з дівчат до мене писала, що, якщо мене побачить, то переламає руки і ноги. До мене підходили з різними не приємними словами, і у той момент я не знала, що їм сказати. Мене, наче паралізувало, я тоді ще не вміла відстоювати себе. 

Коли ж мама Аліни у школі почала розбиратися у цій ситуації, то однокласники збунтувалися і не говорили з дівчиною взагалі. 

— Була вилита тонна бруду тими людьми, яких я вважала друзями, яким я давала списувати і ділилась секретами. Найбільш підступним вчинком з тих усіх стало те, що мені на той момент подобався один з однокласників, і дівчата, які вирішили прийти до мене на розборки додому, агітували і його прийти розбиратися, чому мені дають відзнаку, — продовжує Аліна. — Ті дівчата були з більш багатих сімей і, можливо, це теж вплинуло. Адже у моїх батьків не було можливостей купувати модний одяг, який я хотіла. Може, іноді дівчата одягалися краще, і через це теж були насмішки. 

Друзів у мене не було, моїми найкращими супутниками були книги. Поки однокласниці ходили на дискотеки, то я вчилася вдома. Переживала ці всі ці насмішки я тоді складно. Плакала і впала у стан жертви. Постійно думала: «За що вони так зі мною? Вони ж мої друзі». 

За словами Аліни, її підтримували батьки, проте не відвели до психолога, що варто б було, на її думку. У 21 рік дівчина сама пішла до психотерапевтки, яка допомогла їй розібратися з усіма образами, які накопичилися у школі.

— У мене є знайомі, які вчинили самогубство через булінг. Є реально серйозна проблема про яку треба голосно говорити, — продовжує дівчина. — А ще надзвичайно важливо вчасно звертатися до психолога. Зараз я веду блог у соцмережі, де зокрема розповідаю про свій досвід шкільного булінгу, щоб якомога більше людей задумалися про цю проблему. 

«Булінг, як солодка манна каша з ложкою перцю»

Про те, як зрозуміти, що ваша дитина стала жертвою булінгу і що робити у такому випадку поговорили з психологинею Катериною Данилевською.  

— Якщо говорити про булінг, то варто розуміти, що психологічний булінг школяр може відчувати не лише від однолітків, а й від вчителів. Щодо фізичного булінгу, то він існує здебільшого з сторони інших дітей, — говорить психологиня. — Причин появи булінгу до дитини є безліч, але, якщо говорити загалом, то він виникає через особливості стосунків між дитиною і іншою дитиною чи групою дітей. 

За словами Катерини Данилевської, шкільний булінг зазвичай є груповим. Таким, що має глядачів і тих, хто підтримує дитину-агресора. Часто підставою булінгу є особливості зовнішності дитини, наприклад, носіння окулярів. У підлітків — проблемна шкіра, наявність або відсутність грудей у дівчат. Або ж цькувати можуть через психологічні характеристики, якщо дитина є дуже спокійною чи сором’язливою. Булінг зазвичай з'являється через те, що це легкий спосіб здобути популярність, самостверджуючись за рахунок інших. 

— Ознаки булінгу різноманітні, перелічу найпопулярніші з них: дитина виглядає більш пригніченою, ніж вона є. Може відмовлятися дивитися в очі та говорити про шкільні справи. Ознакою може бути зміна харчової поведінки, зацікавлення комп'ютерними іграми чи тривале сидіння вдома, — каже психологиня. — У підлітків — зацікавлення алкоголем, цигарками чи наркотиками. Дівчата можуть починати носити балахоннистий одяг і соромитися одягати те, що справді подобається. Звичайно, це не вичерпний перелік ознак. 

Як розповідає Катерина, пояснювати про булінг потрібно просто та спокійно. Можна пояснити так: «Булінг — це цькування над іншою дитиною. Коли дитина не хоче виходити до дошки чи на вулицю, бо боїться, що її скривдять словом чи навіть ділом». 

— Булінг відрізняється від звичайної сварки тим, що це триває довго та на постійній основі. Пояснюючи дитині про булінг, ви можете запропонувати метофору, що булінг, як солодка манна каша з ложкою перцю, яку тобі щодня кидають, — продовжує психологиня. — Що робити батькам? Для початку можна позбавити дитину ролі жертви. Тобто говорити, що вона не слабка і не жертва, а просто заручник ситуації.

Здебільшого прихід батьків до школи ситуацію й справді може погіршити. Іноді причиною булінгу є зовнішні обставини, то у такому випадку можна змінити школу. А у деяких випадках причинами булінгу є особливості самої дитини, її нездатність постояти за себе, тому зміна школи нічого не змінить. В першу чергу варто звернутися до хорошого психолога. Адже дитина виросте і в університеті чи на роботі буде теж саме повторятися. 

Яка відповідальність за булінг?

Як читаємо на сайті Освітнього омбудсмена України, два роки тому, 18 грудня 2018 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». 

Цей документ набрав чинності 19 січня 2019 року. Він визначає поняття й типові ознаки булінгу, а також встановлює адміністративну відповідальність за цькування. З даних Освітнього омбудсмена бачимо, що за два роки у судах Вінницької області розглянули 30 справ, які стосувалися проблеми булінгу. 

Якщо говорити про покарання, то, якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Знущання, вчинені повторно або групою осіб, караються штрафом від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. 

Якщо дітям, яких цькують, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовується покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. 

Є покарання за приховування фактів булінгу. Якщо керівник школи не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 гривень або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% від заробітку.

Читайте також:

Місця сили: де у Вінниці люди перезавантажуються від стресів

Лікування творчістю: що таке казкотерапія і як вона допомагає втілювати мрії у реальність
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.