З’явився анонімний онлайн-щоденник для потерпілих від домашнього насильства. Як він працює?

Останніми роками тема насильства вдома, на роботі, в навчальних закладах тощо, піднімається все більше. Все більше людей готові про це говорити, ділитися власними історіями. Втім, насильство нікуди не зникає і щорічні статистики тому підтвердження.

За даними Нацполіції, впродовж 2020 року у Вінницькій області від домашнього насильства постраждало 5 445 осіб. Серед них 4 935 жінок, 464 чоловіка та 46 неповнолітніх. Аби наблизитися до реальних показників, ці дані треба множити на декілька разів. І це не говорячи про насильство на роботі, в школах тощо. 

Часто потерпілі від насилля не знають, що їм робити і де шукати підтримки. Деякі, частіше за все жінки, вважають, що звертатися по допомогу треба у крайніх випадках, бояться, що про них подумають люди або скажуть, що: «Винна сама». 

Наприклад, у публікації «Кричи-кричи, тебе все одно ніхто не почує». Історія вінничанки про аб’юз та сексуальне насилля» з нами поділилися досвідом токсичних стосунків, які тривали п’ять років. За цей час героїня публікації піддалась не лише психологічному, а й сексуальному насиллю. 

В іншій публікації — «За що вони так зі мною?»: вінничанка про шкільний булінг і як з ним боротися» — дівчина ділиться досвідом шкільного булінгу, та вдалого виходу з стану жертви за допомогою психотерапії. 

Однак далеко не всі жінки готові ділитися досвідом потерпілої навіть з найближчими людьми, не говорячи вже про поліцію та журналістів. Для них віднедавна запрацював анонімний онлайн-щоденник «Мені здається», створений Інститутом когнітивного моделювання та «Фондом Маша» за підтримки «Червоного Хреста України».

Що це за щоденник?

«Мені здається» є платформою, де кожна жінка абсолютно анонімно може висловитися, почитати історії тих, хто також переживає складний етап, знайти відповіді на болючі питання в розповідях інших користувачів. 

В описі щоденника йдеться, що можливість вільно сказати про проблему є першим кроком до звільнення і зцілення.

Анонімність

Кожна авторка історії має право не повідомляти особисту та конфіденційну інформацію про інших реальних осіб. 

На платформі зазначається, що перед публікацією тексти проходять модерацію. Відтак, не публікуватимуть тих, що містять нецензурні вислови, справжні імена та прізвища людей, історії, які можуть образити почуття інших осіб. 

Допомога

Крім того, у щоденнику зібрані контакти різних служб та організацій, які можуть допомогти жінкам, які стали потерпілими від насильства. Наприклад, номери гарячих ліній, онлайн-платформи безкоштовних психологічних консультацій тощо.

Читайте також:

«Можна почати і з 500 гривень»: розбираємося, як вкладати гроші в майбутнє

Подкаст «Тут така тема»: говоримо про донорство крові і чому не варто цього боятися

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google