Одразу після повернення до Житомира Сашко радо завітав до редакції «RIA-Тижня». - Олександре, розкажи про те, що власне відбувалося за лаштунками «Шансу». Скільки часу тривала підготовка до ефіру? - Ми приїхали до Києва 4 червня, і майже весь день у нас був зайнятий. Попрацювали на студії, підписали контракти з продюсерським агентством «Шансу». Тоді ж, у п’ятницю, відбулися зйомки передачі «Народна платформа». В суботу у нас був вільний день, і я разом зі своєю дівчиною Олею ходив в зоопарк. Ну а в неділю все почалося з самого ранку: зачіски, макіяж, одяг. Багато співали, репетирували фінальну пісню. І вже о 17.30 нас привезли на майдан для прямого ефіру. - Які відчуття були перед оголошенням результатів? - Дуже нервувався. Ці 5 секунд здалися мені вічністю. Цілий день я нічого не їв. Просто не міг їсти, нерви, мабуть... - Хто, на твою думку, мав реальні шанси на перемогу? Можливо, був хтось, кого ти найбільше боявся? - Ні, я зовсім нікого не боявся. Хоча і не був стовідсотково впевнений у власній перемозі. На мій погляд, моїми, так би мовити, головними суперниками були Адам і Валя Паравян. Але якщо, наприклад, переможцем став би Адам, я був би за нього радий. Він дуже талановита і приємна людина і заслуговує бути першим. - Але склалося так, що головну конкуренцію тобі склав Сергій Мироненко, він набрав чималу кількість голосів і буквально наступав тобі на п’яти. Також неможливо було не помітити, що він протеже Наталії Могилевської. - Якщо бути відвертим, я не хотів би програти саме Мироненку, тому що, на мою думку, він не надто сильний конкурент. Щодо Мироненка і Могилевської: можливо, це можна пояснити тим, що Мироненко навчається в Київському університеті культури, де викладає Наталка. До того ж Сергій їздив разом з Михайлом Поплавським у тур по деяких містах і активно агітував голосувати за нього, це також зіграло немалу роль. - При перегляді програми склалося враження, що всі фіналісти проекту потоваришували. Це насправді так? - Так, ми дійсно подружились. Дуже класно проводили час. Ми навіть жили разом в великій трикімнатній квартирі Віталія Козловського. Особливо подобалось співати під гітару з Васьком Звєрєвим. Вася просто унікальна особистість. - Чи були, а можливо, ще є в тебе якісь страхи? Відомо, що сцени ти не боїшся, а щодо камер, фотозйомок? - До камер я вже трохи звик. А взагалі-то боюся розмовляти в прямому ефірі. Я нервуюся і боюся щось не те сказати. Але останнім часом намагаюся приборкати цей страх. - Якщо говорити про страхи, то чи не боїшся ти підписувати усілякі контракти? Адже в історії українського шоу-бізнесу існує гіркий досвід залежності артиста від продюсера. Взяти хоча б славнозвісну «Територію А». - Звичайно, я думав над цим питанням. Але думаю, що зі мною такого не станеться. - Чим займався переможець «Шансу» одразу після перемоги? - Всі учасники, знімальна група та численні гості відправилися на грандіозний фуршет, який організували на пароплаві. Було багато музики, танців, одним словом, до третьої години ночі ми святкували і веселилися. - Що ти можеш сказати про Ігоря Кондратюка не як ведучого, а як людину «за кадром»? - Про Кондратюка я говорив і буду говорити тільки хороше. Він дуже приємна в спілкуванні і справедлива людина. До речі, у нас був цікавий момент, коли батько однієї з учасниць хотів «купити» організаторів, а якщо говорити більш точно, то Кондратюка. Але всі були впевнені, що Ігор Кондратюк «не продається». Він і сам казав всім учасникам, що «Шанс» - це на 200% чесний конкурс, суддями якого є тільки глядачі. - Не надто приємне запитання, та все ж: після твоєї перемоги житомирські (і не тільки) представниці прекрасної половини вже закохалися в тебе. І незважаючи на те, що ти зустрічаєшся зі своєю дівчиною вже три роки, вони впевнені, що стосунки у вас не надто серйозні. Тобто, іншими словами, твої прихильниці впевнені, що достукатись до серця Воєвуцького можна. - Так, справді, ми з Олею зустрічаємося вже тривалий час і обговорювали аспект «закоханих прихильниць». Але я знаю, що у нас з нею все буде добре. - Як ти вважаєш, які саме фактори допомогли тобі стати переможцем? - Жителі нашого міста, які віддали за мене свої голоси, і стали запорукою моєї перемоги. Я всім їм дуже вдячний і буду намагатися виправдати їхні сподівання. А ще, користуючись нагодою, хочу подякувати усім, хто підтримував мою кандидатуру. Це в першу чергу місцеві газети та FM-станції, які розповідали про мене досить активно. Дякую усім, хто допоміг мені стати переможцем. Саші Воєвуцькому зараз 18 років. Для студента агроекологічного університету, який вчиться на факультеті менеджменту, відкрилися нові двері у світ великого шоу-бізнесу. Після грандіозної перемоги з Сашком укладуть контракт, допоможуть записати пісні та зняти кліп. Він - скромний і спокійний хлопець - заявив про Житомир на всю Україну. Він визнаний багатотисячною публікою кращим з кращих і каже, що виправдає сподівання кожного, хто віддав за нього свій голос.