У Гайсині родинам загиблих воїнів передали державні нагороди
- П'ять родин полеглих воїнів із Гайсинщини отримали державні нагороди та військові відзнаки, присвоєні захисникам посмертно.
- Серед них — ордени «За мужність», медаль «За військову службу Україні» та відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Комбатанський хрест».
У Гайсині відбулося вручення державних нагород та військових відзнак родинам захисників України, які віддали життя за свободу та незалежність держави. Відзнаки, присвоєні посмертно, передали близьким військовослужбовців, чий подвиг назавжди залишиться в історії громади та країни. Про це повідомила начальниця Гайсинської районної військової адміністрації Людмила Головашич.
«Схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших Героїв. Їхня мужність, самопожертва та відданість Україні назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь», – зазначила очільниця району.
Орден «За мужність» передали родині Олександра Назарика
Олександр Назарик народився 25 квітня 1975 року в селі Чортория. Після закінчення школи працював у місцевому господарстві, усе життя присвятив праці на рідній землі. Односельці згадують його як щиру, працьовиту та доброзичливу людину.
Під час служби в Збройних Силах України виконував обов’язки сапера відділення розмінування військової частини А4979.
3 грудня 2024 року військовослужбовець загинув у селі Зелений Гай на Харківщині під час виконання бойового завдання з облаштування оборонних рубежів. Життя захисника обірвалося внаслідок ворожого обстрілу.
Указом Президента України №70/2026 Олександра Назарика посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Відзнаку «Комбатанський хрест» присвоїли Роману Момоту
Роман Момот народився у селищі Дашів 18 січня 1990 року. Після навчання та проходження строкової служби працював на підприємстві «Люстдорф» в Іллінцях.
На захист України став ще у 2015 році. У складі 79-ї десантно-штурмової бригади виконував бойові завдання на сході держави. З початком повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до війська та продовжив боротьбу за незалежність України.
У 2024 році боронив Херсонщину, а згодом служив у складі Третьої окремої штурмової бригади.
11 травня 2025 року старший солдат загинув поблизу села Греківка Луганської області.
За мужність та вірність військовому обов’язку його посмертно нагороджено відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатанський хрест».
Бойовий шлях Олега Сташевського
Серед родин, які отримали нагороди, — близькі Олега Сташевського із села Косанове.
Він народився у 1983 році, здобув професію водія, проходив строкову службу, працював у місцевому господарстві та охоронцем. Разом із дружиною виховував двох дітей.
Учасник антитерористичної операції, із перших днів повномасштабної війни був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у складі 110-ї окремої механізованої бригади на одному з найгарячіших напрямків фронту.
12 січня 2025 року воїн загинув поблизу населеного пункту Бурлацьке на Донеччині внаслідок удару ворожих FPV-дронів по автомобілю.
Медаллю «За військову службу Україні» нагородили Олександра Мелника
Олександр Мелник народився у селі Кіблич у 1985 році. Після закінчення школи здобув фах агронома, проходив строкову службу в Гайсині, а згодом служив за контрактом.
У цивільному житті працював на підприємствах «Конті» та МХП «Наша Ряба», був турботливим батьком і сім’янином.
Після початку повномасштабної війни став на захист України. Проходив службу сапером інженерно-саперного підрозділу 110-ї окремої механізованої бригади.
Під час виконання бойового завдання отримав важкі поранення. 15 січня 2025 року його серце зупинилося у реанімаційному відділенні Запорізької обласної лікарні.
За службу та відданість державі воїна посмертно нагороджено медаллю «За військову службу Україні».
Орден «За мужність» посмертно отримав Сергій Побережний
Сергій Побережний народився у селі Жерденівка в 1993 році. Після школи здобув професію кухаря у Вінницькому професійно-технічному училищі №7.
Із 2012 року проходив військову службу за контрактом, брав участь у бойових діях на сході України. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до лав захисників.
Служив стрільцем-зенітником 110-ї окремої механізованої бригади.
16 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Новоолександрівки Покровського району на Донеччині зв’язок із військовим було втрачено. Тривалий час він вважався зниклим безвісти.
Після проведення репатріаційних заходів та необхідних експертиз загибель воїна була офіційно підтверджена.
Указом Президента України №107/2026 Сергія Побережного посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Гайсинській громаді наголошують що кожна з цих нагород є символом вдячності держави за відвагу, незламність і жертовність українських воїнів, які віддали життя за майбутнє України.
Читайте також:
П’ять безкоштовних вбиралень на всю Вінницю? Скільки місто витрачає на туалети
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
