«Його обов’язково відновлять», — сказав 20minut.ua художник, який створив напис на набережній

Замальовують напис «Кому дзвонити, якщо вбиває поліція?» на набережній у Вінниці

Фраза «Кому дзвонити, якщо вбиває поліція?» стала ледь не крилатою в Україні. Вислів використовували учасники протестів, які засуджували злочини за участі поліцейських, тиск з боку правоохоронців на активістів та бездіяльність поліції в розслідуванні злочинів. Такі написи з 2019 року з’являлися в різних містах України, як от у Києві та Харкові.

Напис, що з’являється в українських містах, — відсилання до традиційного гасла учасників акцій проти поліцейського насильства «Who do you call when police murders?», яке сьогодні, зокрема, активно використовують протестувальники у Гонконгу.

До речі, напис біля пішохідного мосту в Києві замальовували та відновлювали шість разів. Замалювали графіті й у Вінниці — того ж дня, як помітили.

Художник, який доклав руку до цього напису, представився Сергієм. Сказав, що він вінничанин і назвався людиною «з гострим відчуттям справедливості».

Після того, як у Вінниці з’явився мурал, люди почали припускати, що ж стало причиною такого волевиявлення у місті. Дехто думав, що надпис «народився» через затримання у Києві вінницького письменника Влада Сорда, після акції під стінами офісу президента. А ще подейкували, що цьому передувала смерть чоловіка під час затримання поліцейськими в Старокостянтинові.

Однак каталізатором цієї акції протесту стали й інші події, що сталися значно раніше: зґвалтування жінки поліцейськими у Кагарлику та вбивство 5-ти річного Кирила Тлявова зокрема.

— Поліцейські з Кагарлицького відділку як працювали, так і працюють. Звісно ж, безпосередні учасники злочину під слідством, але є інші співробітники, які все чули та нічого не зробили, — каже чоловік.

«Монополія на насилля»

Сергій наголошує, що в Україні правоохоронної системи фактично немає. Натомість, на його думку, є легалізоване злочинне угрупування з монополією на насилля, яку дуже любить нинішній міністр внутрішніх справ.

— Сім років міністром внутрішніх справ є Арсен Аваков. Він відповідальний за реформу поліції, яка не відбулася. Насилля поліції нікуди не зникло. Вони вбивають та калічать людей, вибивають зізнання. Атестація поліції провалена. Поліція має відношення до майже кожного злочину в Україні. До кожного організованого точно. Зашкварені «правоохоронці» отримали посади в новій поліції. Ми знаємо лише про ті злочини, які публікує ДБР, — каже Сергій. — За п’ять місяців 2020 року поліція чинила злочини майже кожного дня. До справ нападів на активістів причетна поліція. Найвідоміші справи: Катерина Гандзюк (померла у лікарні від опіків від кислоти). Поліція покривала організаторів. Лише завдяки журналістам та друзям Катерини вдалося вийти на справжніх замовників та виконавців. Справи Сергія Стерненка. Організатор третього нападу на Сергія висока посадова особа одеської поліції. Абсолютно огидна вистава зі справою Шеремета, де у звинувачення немає жодних доказів проти Антоненка, доктора Кузьменко та Дугар. А жодний напад зі списку Гандзюк не розслідувано.

Сергій також сказав, що всі злочини поліції важко перерахувати, а історія затримання Влада Сорда — черговий показник свавілля поліції.

— Його фактично викрали. А чоловік у Хмельницькому — це чергове сумне підтвердження того, що правоохоронну систему треба змінювати, — каже художник.

«Незабаром в інших містах…»

Мурал малювали вночі з 3-го на 4-те квітня. Сергій був на місці не сам, відтак справилися буквально за пів години. Каже, що ідея була спонтанною, але підготуватися до її реалізації все ж встигли.

— Там було достатньо світло. Ми здивовані, що поліція нічого не помітила. Малювали балонами. Набережну обрали, бо її добре видно з мосту. Кольори (чорний, синій, червоний на білому фоні — ред.) не мають жодного значення, окрім того, щоб відтворити загальний стиль подібних графіті в інших місцях України, — пояснює співрозмовник.

Ми запитали у Сергія про псевдонім «Випадковий перехожий», яким охрестив його користувач Твіттеру одразу після того, як в неділю з’явився малюнок на набережній. А також про те, де ще можна побачити його роботи. У відповідь чоловік ненароком «анонсував» такі ж написи в інших куточках України.  

— Випадковий перехожий — це, напевно, жарт серед користувачів «укртві». Наші роботи можна побачити у Києві, Харкові та, сподіваюсь, вже незабаром в інших містах, — сказав Сергій. — Випадкові перехожі закривають нелегальні ігрові салони, знаходять наркоточки, затримують злочинців. Чим займається поліція? Замальовує незручні написи на набережній?

«Його обов’язково відновлять»

Сергій зазначає, що навіть розраховувати не міг на те, що графіті так швидко замалюють. Але зізнається, що його це розсмішило.

Він підкреслив, що такі написи мають з'являтись в кожному місті.

— Враховуючи те, як швидко це замалювали, найбільш імовірно самі співробітники поліції, ми потрапили у саме серце, — сказав він. — Це було дуже кумедно. Нам сподобалось. Напис буде обов'язково відновлено. Але чи це буду я, чи хтось інший — не знаю.

Активіст каже, що спостерігав потім за реакцією громадськості в мережі. Багато вінничан почали цікавитись, хто така Катерина Гандзюк, Сергій Стерненко і, найголовніше: «а кому ж дзвонити, якщо в нас крізь кругова порука?».

Під час розмови Сергій кілька разів повторив, що він та його однодумці — це люди з гострим відчуттям несправедливості. Звідси виникло питання: чому саме таким чином вони привертають увагу громадськості і чи не вважають вони свої дії вандалізмом, адже пошкодили громадське місце. 

— Як показала практика, інші способи не дуже працюють. Ну, зібрались з плакатами, постояли, пішли додому. А тут ефект дверей з Банкової, — каже Сергій. — Це мирний протест. Ми нікого не вбили, не пограбували. Мету досягнуто: про це досі говорять та задають питання. А стосовно відновлення малюнку, я впевнений, що прапор ніхто не чіпатиме. Поліція звикла прикриватись державними символами, які для нас мають велике значення.

«Поліція мене грабувала»

Під час розмови ми дізналися, що і Сергій особисто одного разу мав негативний досвід, пов'язаний з поліцією.

— Це було давно. Це не напад і не вбивство, а просто «звичайнісінький огляд», після якого мені не повернули мої речі. Але ж ми всі бачимо, що нічого не змінилось. Мої друзі у СІЗО, під домашнім арештом ні за що або їхні справи не розслідуються роками (напади на них), — сказав він.

До муралів у інших містах Сергій фізично не має стосунку. Хоча брав участь в інших акціях, які стосувалися тих же проблем з правоохоронцями.   

— Я не художник. Протест — це вимушена міра. Ніхто не хоче протестів. Ми хочемо жити у правовій державі. Люди витрачають свій час та гроші, своє життя, бо хочуть справедливості. Хочуть безпеки, — сказав він.

Запитання про вік Сергій захотів залишити без відповіді. Сказав, що одного дня стане відомо ім'я та вік, але не зараз.

— Давайте загально: вік активістів від 18 до 60. Дуже приємно бачити людей до 20 років на акціях, — сказав чоловік.

Він також зазначив, що як громадянин України хотів би бачити зміни у судовій системі. Каже, що це корінь усіх проблем, де «відмивають будь-який злочин».
 

Читайте також:

«Кому дзвонити, коли вбиває поліція?» У Вінниці на набережній з'явився напис, до вечора його замалювали

Приваблива для інвесторів. Скільки коштує придбати житло у Вінниці?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.