У Вінниці вдосконалять програму підтримки бізнесу, який переїхав через війну

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

Ліворуч на фото: співзасновниця кафе-кондитерської Perfetto Анна Воскобойник. Переїхали з Херсону, та у Вінниці запустили свій бізнес «з нуля»

З початку повномасштабної війни до нашого міста переїхали 307 підприємств із зони бойових дій. Вони створили 1539 робочих місць, де працюють як вінничани, так і вимушені переселенці.
У мерії розповіли, що хочуть вдосконалити програму підтримки бізнес-переселенців, аби ті більш ефективно працювали та приєдналися до місцевої економіки.
Що саме будуть змінювати? Які заходи підтримки вже надають підприємцям у нашій громаді?

Через війну до нашого міста переїхали вже 307 підприємств. Це дані загальні, на початок червня цього року.

До Вінниці переїхали ті бізнеси, які працювали на територіях, що зараз є або поряд з лінією фронту, або тимчасово окупованою територією. Тож, щоб продовжити роботу, підприємства переїхали в тилові міста, такі як Вінниця.

І разом з цим створили у місті 1539 робочих місць.

Відео дня

— Якщо говоримо про юридичні особи, то більша частина релокованих підприємств займаються гуртовою та роздрібною торгівлею. Десь 25-30% — представники переробної промисловості (машинобудівна, хімічна, деревообробна тощо), — розповів журналісту директор департаменту економіки та інвестицій міськради Максим Мартьянов. — Якщо про ФОПів, то близько 60-65% підприємців, що переїхали до Вінниці з початку повномасштабної війни, залучені в IT-сфері. Тобто, Вінниця посилила свої позиції в IT якраз шляхом релокації.

Яку підтримку надають бізнес-переселенцям

Релокованим підприємствам, розповів Мартьянов, у Вінниці надають різнобічну підтримку.

— Ми як департамент економіки та інвестицій надаємо повний супровід по заходу на територію Вінницької громади: реєстрація підприємства, допомога у пошуку приміщення, комунікація з податковою, Держпраці, службою зайнятості, — каже директор департаменту економіки та інвестицій.

Він додав, що релокований бізнес, так само як і вінницький, може брати участь в тих програмах підтримки, які надає Вінницька міська рада:

Проте за даними вінницької мерії, темпи переїзду підприємств-«переселенців» суттєво знизилися у 2023 році. Основна маса бізнесів, що хотіли переїхати, це зробили протягом 2-3 кварталу минулого року.

Тому, міська влада собі поставила за мету «втримати» від від’їзду ті підприємства, що переселилися до нас. Для цього, на початку червня, Вінницю відвідали фахівці з Центру міжнародного приватного підприємництва CIPE Ukraine.

«Буде максимальне сприяння тим, хто вже переїхав»

Вінницю обрали однією з трьох міст (ще Львів та Івано-Франківськ), на досвіді яких розроблять рекомендації з дієвими інструментами підтримки бізнесу, який: бажає релокуватися або вже релокувався, прагне інтегруватися в місцеву економіку.

Фахівці провели серію інтерв’ю з бізнес-переселенцями, з представниками органів влади та бізнес-асоціаціями.

— Орієнтовно у середині – наприкінці липня фахівці з CIPE приїдуть знову до Вінниці, де ми під час круглого столу проговоримо всі питання та визначимо, як рекомендації можна буде втілити у вінницькій програмі підтримки бізнесу, — каже Максим Мартьянов. — Зокрема, як змінити вже діючі програми підтримки та що впровадити, щоб бізнес став більш ефективним і швидше зростав.

— Тобто, правильно я розумію, що програму підтримки релокованого бізнесу можна буде вдосконалювати скоріше для того, щоб вже діючі на території нашої громади підприємства-переселенці залишалися у Вінниці й надалі? — запитав журналіст.

— Так, це абсолютно вірно. Ми перенаправляємо наші зусилля на те, щоб підтримувати та надавати максимальне сприяння тим, хто вже переїхав та закріпився у Вінниці, — відповів Мартьянов.

— За вашими прогнозами, що може ще додатися, за рекомендаціями від CIPE? — запитав журналіст.

— Ще зарано говорити, оскільки ми не отримали цих рекомендацій. В принципі, ми налаштовуємо релокований бізнес на те, щоб вони брали участь у місцевих програмах підтримки, — відповів директор департаменту економіки та інвестицій Максим Мартьянов. — Також ми маємо в планах знайомити та робити ширшим діалог між релокованими та місцевими підприємствами у Вінниці. Бо часто місцевий бізнес не знає, що релоковані підприємства можуть стати партнерами, постачальниками чи покупцями продукції. Я думаю, що невдовзі ми почнемо робити такі зустрічі спільно з бізнес-асоціаціями.

Історії успіху

А які підприємства з інших областей наразі працюють у Вінниці? Ось декілька історій.

STALEKS. Відомий виробник професійних інструментів для манікюру та педикюру. Крім харків’ян, станом на початок вересня на підприємстві працювали 92 вінничан. STALEKS ще потребує працівників.

— Головне від кандидатів на посаду — це бажання і руки з правильного місця. А як працювати, ми навчимо. Зарплату пропонуємо ринкову, — говорив журналісту заступник директора STALEKS Тимур Тодуа.

УКпостач. Підприємство випускає у Вінниці холодильне обладнання. У кінці вересня тут працювали 134 мешканців Вінницької громади. Тоді на підприємстві нам розповідали, що штат укомплектований, але у планах було запустити ще одну лінію складання продукцію.

Контакти для довідок: (050)320-79-66.

Anabel Arto. Це швейний цех, який у Вінниці виготовляє жіночу білизну. На початок жовтня тут працювали 15 вінничанок, а загалом потужності підприємства розраховані на те, щоб дати роботу 50 швачкам.

— Ми поки що не готові брати людей без досвіду, щоб навчати у себе. Але безперечно, трохи згодом відкриємо навчальний центр при виробництві й будемо розширяти цех у Вінниці, — говорили засновники бренду Анастасія та Андрій Дуліни.

Дізнатися, чи є ще вакансії, можна за цим номером телефону: 066-014-91-87, Олена Володимирівна.