Тривав сеанс всього 20 хвилин. За вхід брали 1 франк - $4,3 на сьогоднішні гроші.Серед показаних стрічок-сценок були "Вихід робітників із фабрики в Ліоні", "Сніданок", "Политий поливальник ", "Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота". Поширена легенда, що на перегляді останньої глядачі нібито зіскочили із сидінь зі страху потрапити під колеса. Насправді ж реакція була іншою.
У перші п'ять днів їхній щоденний прибуток сягав нинішніх $8-10 тис. Брати невдовзі відкрили фабрику з виробництва обладнання для кінозйомки. Водночас влаштували європейське турне зі своїми фільмами - а їх на той час понад 700. 3 січня 1897-го вони дістались Києва. Кінотеатром послугував більний зал Дворянського зібрання. Він стояв на місці сучасного Будинку профспілок на Майдані Незалежності.
У ті роки знімання було дуже просте. Знімальний апарат встановлювали нерухомо, і все, що відбувалося перед ним, фіксувалося на плівці "з однієї точки", як говорять кінематографісти, на зразок того як ми бачимо, коли сидимо в театрі і дивимось на сцену.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер