З короїдом, який знищує ліси Вінниччини, буде боротися мурахожук. Розповідь лісопатолога

Олександр Болюх: «Природа вмикає свої механізми регулювання»

Всихання лісів, яке охопило впродовж останнього десятиріччя усю Північну півкулю, завдало суттєвих збитків лісовому господарству нашої країни і Вінниччини, зокрема. Даних по лісових втратах за 2020 рік ще не оприлюднили. А от статистика Державного агентства лісових ресурсів України за 2019-й — невтішна. Зокрема, загальна площа всихання лісів по державі становила на цей період понад 413 тисяч гектарів, з них насаджень сосни звичайної — 222 тисячі, ялини європейської — 27 тисяч гектарів, дуба звичайного — 100 тисяч та інших насаджень — 64 тисячі гектарів. 

Якщо порівнювати ці дані з цифрами минулих років, то з 2009-го року площа всихання лісів збільшилась більше, ніж удвічі (в 2,3 рази) — з 176 тисяч гектарів до 413 тисяч вже у 2018 році. І обсяги лиха, як кажуть екологи, продовжують збільшуватися. Якщо до 2018-2019 років масово всихали хвойні, то сьогодні цей процес пішов на спад. Натомість у Європі і в Центральній Азії почав всихати дуб.

Шкіднику потрібна температура

Передумовою масового всихання лісів одні експерти вважають зміну клімату, інші — природні цикли, пов’язані з активністю сонця й іншими процесами.

Обидві версії фіхівців об’єднує один фактор: суттєве пожвавлення шкідників, різноманітних листоїдів і дубогризів, що і стало причиною масового всихання лісів. 

До другої версії, зокрема, схиляється головний лісопатолог Вінницької, Житомирської, Хмельницької і Одеської областей Олександр Болюх з Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист». Він спостерігає за процесами, що відбуваються з лісовими масивами Поділля, Полісся і Одещини, уже 30 років. Каже, побачив певні закономірності, які підтверджуються фактами. Має експерт і свою версію, чому так розплодився короїд. 

— Є таке поняття, як сума ефективних температур. На Вінниччині з квітня по кінець жовтня вона знаходиться в межах від 1800 градусів Цельсія до 2200 градусів. Якщо в 2008 році ми мали суму ефективних температур 1800 градусів, то в 2013-15 роках вже 2200-2300 градусів, — пояснює Олександр Болюх. — На розвиток одного покоління короїду потрібно 650 градусів цієї температури. Коли сумарний показник був 1800 градусів, то шкідник в той рік дав лише два покоління і тому був у стадії спокою, дерева масово не всихали. А коли в 2013-2015 роках температура піднялась на 500 градусів, тоді він дав уже три покоління. І далі ця тенденція зберігалась, доки сума температур знову не  почала зменшуватись з 2018 року.  Відтак спадає і активність шкідника — верхівкогового короїда, короїда типографа, і відповідно стихає процес всихання дерев, зокрема сосни, ялини. Цим хвойним жук вже великої шкоди не несе. Але є ще Американський білий метелик, який усе об’їдає, особливо в південних районах. Він навпаки, пожвавлюється саме тоді, коли сонце на мінімуму активності. Тоді спостерігається його наплив. Чого така закономірність, важко сказати, — таємниці природи.

Короїду протидіятиме мурахожук 

Спалах розмноження короїда, каже лісопатолог, триває сім-вісім років, досягає піку, а потім йде на спад. Бо включаються якісь біологічні чинники: шкідник має свої хвороби, ворогів, і вони теж активізуються. 

— Зараз, коли є активність короїда стихає, можна робити профілактичні заходи і коли він знову почне активізовуватись, то його вплив матиме не такі катастрофічні наслідки, — каже Олександр Болюх. — Наприклад, зараз можна застосовувати мурахожука, який знищує короїда, феромонні пастки. Але коли йде масове всихання, то ці заходи нічого не дають. 

До речі, застосування біологічної зброї проти короїда — комах-хижаків, які ним харчуються, уже розпочалось на Харківщині, де зараз спільно з лісівниками Туреччини займаються розведенням мурахожука. Влітку минулого року фахівці державного підприємства «Харківлісозахист» випустили цих антагоністів короїда в одному зі своїх лісництв. Результат доволі обнадійливий, кажуть лісівники: загроза пошкодження лісових масивів короїдом зменшилась зі 150 відсотків до 10-20.

Втім, на думку Олександра Болюха, харківчани навряд чи зможуть забезпечити молодняком мурахожука всю Україну — потрібні дуже великі об'єми цієї комахи. Натомість, Вінниччина могла б розводити даних природних ворогів короїда у себе. Бо мурахожук є і в наших лісах, йому потрібно лишень створити сприятливі умови для розмноження.

Шкідників посилає природа? 

Коли всихання хвойних через ураження короїдом почало стихати, йому на зміну прийшло всихання дуба. Цей негативний процес торкнувся багатьох країн Північної півкулі.

— Нещодавно в онлайн режимі відбувалась міжнародна конференція, на тему  «Проблеми дубових насаджень Європи і Центральної Азії». З розповідей учасників було видно, що проблеми у всіх однакові в різних регіонах. Всі відмічали, що зараз починає набирати обертів всихання дуба. Про хвойні починають забувати, — говорить лісопатолог. 

— Розповім про один парадокс, — продовжує Олександр Болюх. — В 2003-2004 роках був пік сонячної активності, але спостерігалось масове всихання дуба, який зазвичай в такі періоди не всихає, а от хвойні, на тому ж Поліссі себе прекрасно почували. Чому так — важко сказати. Але якщо взяти історію всихань дуба, то вони були 10 років, 20 тому, 100, 150 років тому. Тому коли кажуть, що причиною всихання лісів є глобальне потепління, внаслідок забруднення людиною атмосфери, то погляньмо на 300 років назад, там такі самі були всихання. Вони повторюються з якоюсь періодичністю і з якоюсь метою. Для чого це? Не знаємо. В природі так закладено. Можливо, вона так бореться з нами, бо ми понасаджували монокультурний ліс, де всі однакові породи, а природні ліси мішані. Мабуть, природа вмикає свої механізми регулювання видового складу, посилає всихання через шкідників, хвороби. Бо шкідники, в першу чергу, чи хвороби поширюються в монокультурі, а далі на окремі дерева. 

Читайте також:

Чому ялинок може не стати? Дві версії всихання хвойних у різних місцях Вінниці

«Це наш козятинський камамбер», — каже власник козиної ферми, який виготовляє вишукані сири

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google