Чому ялинок може не стати? Дві версії всихання хвойних у різних місцях Вінниці

В останні 10 років у Вінниці масово всихають хвойні: ялини, модрини, сосни. Дорослі ялини посохли біля лікарні Пирогова і в парку, де знаходиться його усипальниця, біля кафе «Квадрат» на «Парижі», в Центральному парку, в П’ятничанському лісі. Біля ендокринологічного диспансера всихати почали столітні модрини. 

Аналогічна ситуація по всій області: всихають і окремі дерева, і цілі хвойні ліси, парки і сквери. Лихо охопило всю Україну, Європу, Північну Америку, Сибір. Фахівці стурбовані, що незабаром ми не матимемо ялинових і соснових лісів зовсім. Пояснити чітко, чому відбувається масове всихання голкових фахівці не можуть, будують версії. 

Ялини всихають через посуху

Однією з основних причин масової загибелі хвойних насаджень науковці, екологи, лісівники вважають посуху.

— Через потепління і зменшення кількості дощів знизився рівень грунтових вод, і ялина, оскільки вона має поверхневу кореневу систему, не може набрати всю необхідну їй кількість води для виробництва живиці. Тому, коли дерево починає заселяти короїд, воно не здатне його залити достатньою кількістю смоли і врятуватись. Через це ялина і сосна почали масово всихати, — пояснив власне бачення проблеми начальник управління охорони земель та використання водних об’єктів Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації Дмитро Герус. 

Вінниччина перетворюється на степ

У Вінницькому управлінні лісового та мисливського господарства причину всихання зелених насаджень області теж вбачають у зміні клімату. 

— У нас різко стає континентальним клімат. Для нашого регіону це неприродньо. Зона степу у нас вже підходить до південних районів Вінниччини, хоча там має бути лісостеп. Відтак, суттєво піднялись температури. У нас вже майже немає весни, а є п’ять місяців літа. Це велика катастрофа для дерев, вони не можуть пристосуватися до такої різкої зміни температурного режиму, — каже керівник пресслужби Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Станіслав Вовк. 

— Через високу температуру впав рівень грунтових вод, — продовжує співрозмовник. — Якщо дуб ще може дістати воду з глибини своїм вертикальним коренем довжиною 26-28 метрів, то хвойні не можуть. Бо у них розгалужена підповерхнева коренева система. І ми нічого не зробимо з цим новим режимом. Нам треба пристосовуватись до нових температур, садити посухостійкі породи дерев. Наприклад, модрину європейську, береку лікарську, горіх чорний та інші. 

За словами Станіслава Вовка, зміна клімату призвела до того, що в лісах Вінниччини зникли річки, водойми, тікають дикі звірі, бо їм потрібна вода. Управління лісгоспу докладає зусиль, щоб розчистити в лісових масивах джерела, збудувати ставки, басейни аби напувати дикого кабана, оленя й інших тварин. Там де не можуть зробити водоймище і знайти джерело, воду привозять в ліс цистернами.

Дерева сохнуть через активність Сонця

Власну версію всихання лісів має головний лісопатолог Вінницької, Житомирської, Хмельницької і Одеської областей Олександр Болюх з Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист». 

— Починаючи з 2018-го року процес всихання сосни майже повністю призупинився, ялини менше. Причиною цього, думаю, є те, що все в природі має свої цикли, — говорить лісопатолог. 

Природні цикли, на думку експерта, певним чином пов'язані з сонцем. Є, мовляв, 11-річні цикли сонячної активності. Зараз вона у нашого світила знаходиться в стадії мінуму, а в 2014-2016 роках була на піку.

— За моїми багаторічними спостереженнями, на мінімумі сонячної активності процеси всихання хвойних лісів завмирають. Бо дерево сохне через короїда, який пожвавлюється в пік активності світила, — пояснює Олександр Болюх.  

Ялинку потрібно садити

Експерт розповідає, що паніка, яка піднялась в останні роки в зв’язку з всиханням ялини наробила багато шкоди. І базується вона на незнанні специфіки харчового раціону шкідника.

— Біда в тому, що громадськість ведуть не втому напрямку, — каже Олександр Болюх. — Наприклад, скажу по Житомирщині, яку ми теж куруємо. На одному поважному заході експерт з науковим ступенем каже з трибуни, що скоро на Поліссі сосни не буде. Я його запитую: «Як не буде, хіба шкідник всю пошкоджує…?». Пауза… «Ні, не всю, молодняк до 25 років як їжа шкіднику не цікавий». Далі я запитую, скільки на Житомирщині таких насаджень до 25-30 років? Мені відповідають, що третина. Я кажу: «Ну то як все всохне, то третина ж залишиться...».  Так само у нас з ялинкою: сьогодні її перестали садити біля шкіл, в громадських місцях і кажуть — немає сенсу її садити, посуха, вона всохне. А десь хтось посадив ялинки, яким зараз 10-15 років і вони себе нормально почувають, ніщо на них не нападає. А що буде через 15-20 років — одному Богу відомо. Бо ялина у нас теж всихає періодично, хвилями, то масово, то поодиноко. Це якщо взяти до уваги цикли сонячної активності. І з огляду на ці цикли можна робити прогнози. Коли почала сохнути сосна, я був практично один в своїх міркуваннях щодо причин. Всі казали: «Сосна масово всихає, не побачимо скоро сосни, скоро буде степ». Я зауважував, що сосна нікуди не дінеться. Нас не буде, а вона ростиме, бо від нас це мало залежить. І так само ялинка нікуди не щезне. 

— Тому можна не хвилюватися, що скоро ми будемо прикрашати на Новий рік кактуси, — посміхається Олександр Болюх. — А степ… він то наступає, то відступає. Достатньо оглянутись і подивитись в історію, щоб це побачити. 

Читайте також:

Місія нездійсненна, або Як і за скільки у Вінниці можна зняти житло на Новий рік

«Це наш козятинський камамбер», — каже власник козиної ферми, який виготовляє вишукані сири

Все перетворилося на кригу. Пригадуємо, як 20 років тому ми потерпали від стихійного лиха

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.