Козина ферма Віталія Жуковського розташована неподалік від Сестринівки, біля станції Планове. Тут є ліс, поле, чисте повітря — сама природа сприяє тому, аби рогаті мали достатньо корисної поживи. В кожної кози за вухом вчіплений дзвоник. Вони вільно ходять. Віталій проходить лісом не один кілометр, аби випасти тварин.
— Це важка і дуже затратна праця — утримання козиної ферми. Сіно подорожчало, пальне також, і знайти робітників влітку на заготівлю кормів теж непросто, люди не звикли важко працювати, — зітхаючи, каже Віталій. — Проте залишити їх не можу і вважаю, слід прививати культуру споживання натуральних продуктів. Того самого козиного молока і козячих сирів.
Віталій Жуковський вперше спробував козине молоко в столиці. Придбав його на тамтешньому ринку.
— Приніс його додому, наповнив стакан, а пити не можу, таке смердюче, таке несмачне, я в рот, а воно з рота. Випив пів стакана і задумався, хто буде пити таке несмачне молоко? — розповідає чоловік. — Став цікавитися і читати в інтернеті, де пишуть, що козяче молоко має пломбірний смак. Я віднайшов козину ферму неподалік від Києва, напросився до них в гості. Подивився їхніх кіз. Вони були гарні, білі, зааненської породи і, звісно, попросив у них молока. Коли мене пригостили молоком, я спробував, а воно пломбірне, без запаху, незвичайне. Ніколи не пив парного молока, а тут зрозумів — ось яке справжнє козине молоко. Я напросився на стажування і став два рази на тиждень їздити до них.
Навчання тривало пів року, а потім чоловік вирішив завести своє господарство. Неподалік Сестринівки купив сарай і придбав кіз елітної породи — зааненської, альпійської і нубійської.
Пан Віталій розповідає, що ці породи кіз коштують недешево. Нубійська місячна коза може коштувати 4–5 тисяч гривень, зааненська — 1000-1500 гривень, альпійська порода теж десь тисячу-півтори гривень. Ціна дійної кози цих порід може коливатися від восьми до 10 тисяч гривень.
— Сьогодні моє поголів’я кіз складає 50-70, серед них дійних 15-20 голів. Вони дають молоко 8-9 місяців, потім запускаються на 2-3 місяці, — каже фермер. — Щоб кози гарно доїлася, їх треба добре годувати. Тому я щодня біля них, сам доглядаю, сам готую сири.
Віталій Жуковський самостійно навчився виготовляти сири, переглядав відео уроки в інтернеті, вичитував різні рецепти.
— Всі мої сири особливі. Адже сир, який виготовляється не з пастеризованого молока, — живий, — каже сировар. — Зі свіжого молока виготовляють сири лише у Німеччині та Франції, а в інших країнах заборонено виготовляти сир з не пастеризованого молока. Тому все молоко пастеризують.
— Є такий відомий французький сир камамбер — він робиться тільки у Франції в селі Камамбер, — розповідає Віталій Жуковський. — Там є свої особливі трави, і рослини, які їдять кози. Сир витримується в скелях, де заходить гаряче повітря, виходить холодне повітря, дотримуються необхідні норми зберігання сиру. В мене кози їдять траву нашої місцевості — ці сири неповторні, козятинський «камамбер». Склад молока залежить від того, що їдять кози. Я пасу їх в лісі в екологічних місцях, де є лікарські трави.
Щоб виготовити кілограм сиру, потрібно 10 літрів козиного молока. Віталій Жуковський робить бринзу, сири з різними начинками, з італійськими травами, з перцем, з кавою. Всі вони тверді, мають о особливий смак.
— Якось на ринку до мене підійшла жінка, яка жила довгий час у Франції, скуштувала мої сири і каже: «Справжні французькі, майже нічим не відрізняються», — розповідає чоловік. — Я чув, німецький дієтолог казав, щоб довго жити, потрібно їсти козячий сир, пити натуральне вино і їсти йогурт з козиного сиру. Тому триматиму кіз поки є сили, хоча допомоги від держави мені ой як бракує.
Сировар Віталій Жуковський переконався на собі, що козине молоко — справді цілюще. Він розповів журналістці kazatin.com, як за допомогою сироватки очистити нирки.
— Я 15 років страждав болями в нирках через каміння та пісок. В мене були сильні напади, лежав під крапельницею, випробував різні ліки — не допомагало. Якось продавав на ринку козине молоко і жінка мені порадила — пити козячу сироватку. Вона колись теж нею вигнала солі та каміння. Я став пити козячу сироватку, системно зранку та ввечері. Через два тижні мене стало лихоманити, боліти, пішли солі, стало краще. Потім взагалі став «літати», тіло стало гнучким, міцним. Я був вражений. За схемою слід пити сироватку два місяці. Я вживав її пів року. Торік у лютому я пішов обстежитися на УЗД, в якому стані в мене нирки. Лікарі здивовано запитали: «Де ваші камінці, де пісок? Чим ви лікувались, порадьте!». Я відповів — пив одну козячу сироватку. Це природне лікування, — каже Віталій.
Автор: Леся КЕСАРЧУК
Читайте також:
«Займався спортом і танцями, а тепер залишився без ніг». Юнака скалічив потяг під Козятином
Села, які об’єднали з Вінницею, очолили старости. Що зміниться для жителів?
Все перетворилося на кригу. Пригадуємо, як 20 років тому ми потерпали від стихійного лиха
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер