Лариса Білозір: «Бюджет на 2020 рік централізує кошти громад у Києві та знижує соціальні видатки» (Прес-служба Лариси Білозір)

Тепер Зеленському довіряє більше українців ніж армії чи церкві. Такі показники дають для влади неабиякий карт-бланш, але й водночас покладають на неї усю повноту відповідальності за прийняті рішення. Бо тепер «винних» шукати просто ніде, скрізь для рішучих дій лише «зелене світло».

Лічильник системи Рада рідко нині показує менше за 254 голоси депутатів. Майже всі подані більшістю на розгляд Ради проекти рішень не мають проблем з проходження процедури голосування.

З поданим до парламенту проектом Бюджету на 2020 рік трохи інша історія. Він став першим серйозним випробуванням для Уряду Гончарука. У своєму виступі у день призначення пан прем'єр-міністр акцентував, що це буде останній бюджет країни, що прийнятий на рік. Далі кошторис формуватиметься на довгостроковий період, як це прийнято в розвинених економіках світу.

Поки це лише слова і важко прогнозувати їх перспективність. Бо поданий до парламенту проєкт головного кошторису на наступний рік, м'яко кажучи, не надто обнадіює. В цілому бюджет реалістичний і поданий вчасно – це з позитивного. Але це, мабуть, поки все...

Член комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та будівництва, народна депутатка Лариса Білозір проаналізувала бюджет саме в частині місцевих бюджетів.

За її словами, проведена «фінансова» децентралізація кардинально не змінює ситуації порівняно із 2014 – 2019 роками. Ситуація навіть погіршується з огляду на скорочення видаткових повноважень. 

«Для прикладу, 100 відсотків надходжень акцизного податку з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та транспортні засоби, у проекті бюджету спрямовуються до спеціального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства, а не залишаються в громадах, як цьогоріч»,- повідомила народна депутат.

До того ж, як і в 2017-2019 роках, у бюджеті на 2020 рік передбачається передати на фінансове забезпечення із місцевих бюджетів без відповідного ресурсного забезпечення (тобто виключивши їх з обсягу медичної та освітньої субвенцій):

• оплату комунальних послуг та енергоносіїв медичних закладів;
• оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів середньої освіти та утримання адміністративно-технічного персоналу цих закладів.

Також Державний фонд регіонального розвитку на 2020 рік визначено в обсязі 9,5 млрд. грн., що не відповідає чинним вимогам Бюджетного кодексу (стаття 24-1 – не менше 1% доходів загального фонду) – 0,88%. До бюджетного «пакету» додаються зміни до Бюджетного кодексу України, де зокрема пропонується визначити, що обсяг ДФРР має визначатися на рівні не більше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. 

Ну і субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад визначена в обсязі 2,1 млрд. грн. – на рівні 2019 року.

«Наступний рік – рік завершення децентралізації. І після цього ми будемо бачити наскільки самодостатніми будуть громади. І якраз кошти соцекономрозвитку та ДФРР це якраз ресурс, який ми можемо спрямувати на інфраструктуру наших сіл, селищ та міст. Це кошти, які завжди йшли для розвитку територій. І той рівень, що закладений у бюджеті на наступний рік явно недостатній, щоб продовжити поступальний рух наших громад»,- підкреслила Лариса Білозір.

Також на 8 млрд. грн.. знижується кількість бюджетних коштів на субсидії населенню і на 12% на вищу освіту. Прикрим показником також є 40% зниження обсягів фінансування на придбання житла для дітей сиріт. Але водночас зростають видатки на 1500% на РНБО, на ДБР - на 71%.

Середня заробітна плата закладена в 12 043 гривень, мінімальна пенсія - 1769 (до кінця 2020 року - авт.) І все це при інфляції в 7,2%. Зростання зарплат та пенсій не випереджає розмір інфляції.

І з найцікавішого: у пояснювальній записці відзначено, що чисельність населення в Україні 35 млн. грн. Хоч по даних Держстату в Україні проживає 42,1 млн. громадян, тобто, на 7 млн. більше. Чисельність населення - це база для розрахунку фінансування медицини, освіти, соціальних виплат, субсидій. Виходить, що їх приховано зрізали на 15%.

«Все це лише наштовхує на думку, що процес змін до бюджету буде нелегкий та довгий. Для нас, народних депутатів, це час вказати уряду на прогалини і допомогти їх виправити. А головне завдання, що стоїть перед Кабінетом Міністрів - постаратись не відродити вже доволі забуту практику прийняття бюджету країни в новорічну ніч»,- резюмує депутатка.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google