Гості на весіллі затіяли таку бійку, після якої молодята розійшлися ще до шлюбної ночі

Наречений місцевий, з Сугак. Наречена - з сусіднього села. Щоправда, батьки нареченого мали менші статки, ніж у сватів. У тих - власне кафе, ще сякий-такий бізнес, який можна організувати у селі. А в цих своє багатство - велика родина. Але хіба це перепона на шляху для двох закоханих сердець!  На жаль, саме з цього все почалося. Через необережну фразу про майнову нерівність молодят розладилося не лише весілля - сім'я розбилася. - А що в цього жениха є, крім горбатого носа! - ляпнув, даруйте на слові, один молодик з боку нареченої, коли разом із земляками вибрався із-за столу на перекур. Слова викликали єхидний сміх у підпилих "чужаків", і хлопці почали по черзі підкидати дровець у вогонь.Треба ж було, щоб ту розмову випадково почув гість нареченого. Зрозуміло, не міг стерпіти такого нахабства: п'ють і їдять на "чужій" території, тf ще й дозволяють собі казна-що патякати. У розігрітих "градусом" молодиків кров у жилах заграла сильніше від музик. Достатньо було ще двох-трьох фраз на кшталт: "Ану, повтори, що ти сказав", і бійка спалахнула, ніби сірник загорівся. Поруч проходила мати нареченої. Звісно, спробувала вгамувати пристрасті підпилих хлопців. Місцевий  парубійко, який уже по-боксерськи дубасив "чужака", відштовхнув жінку, і вона опинилася на землі. Піднялася і вітром влетіла під намет, де сиділи гості. Її слова "наших б'ють!" заглушили навіть музик.- Що тоді зчинилося! - розповідає один із свідків того весільного побоїща. Стінка пішла на стінку. Село на село. "Розборки" закінчилися досить несподівано. Батьки нареченої заштовхнули доньку в автомобіль - і тільки її й бачили. Розчинилися у перших сутінках і решта приїжджих гостей. Родичі і знайомі нареченого були шоковані такою розв'язкою. Адже ще декілька годин тому молодята взяли шлюб і навіть повінчалися у церкві. І на тобі, через "криве" слово забрали наречену.Такого у Сугаках не пам'ятають ні малі, ні старі. Хіба тільки у Сугаках! Давно відомо: без бійки в селі весілля - не весілля. Але щоб з таким фіналом...Невдовзі місцеві оговталися від шоку, повмивали розбиті носи, а тоді батьки молодого знову запросили всіх до столу. Не пропадати ж добру. Молодого знову посадили в центрі. А щоб був привід для веселощів, хтось із запрошених подав гарну ідею: "Вважай, що ми зібралися провести тебе в солдати." - "Так я вже був в армії". - "Нічого, ще раз проведемо".Без роботи залишили тільки музикантів. Якось не з руки стало після всього витинати "до чарки" щось веселеньке. Повечерявши, вони розійшлися по домівках. Але дуже скоро стало зрозуміло, що без музики не їсться і не п'ється. Тоді ініціативу взяв у свої руки гість з Києва -  "професор" з університету. Розповів для гостей декілька гуморесок, а тоді й пісні почав співати.Розходилися за північ. Як з весілля. Проводжаючи гостей, кожного запрошували приходити й наступного дня. Сказано ж: не пропадати "їдлу" - готували з розрахунку на дві "пари" - від нареченого й нареченої, тож з'їсти мали за себе і за тих, хто втік з весілля. Отож, у неділю у шалаші, як і напередодні, знову гомоніли гості. Пили, їли, співали, тільки "Гірко!" не кричали. За цією оказією їх і застала наречена зі своїми батьками, дружбами та дружками. Всі зраділи, бо думали, що ті приїхали на перепросини за вчорашнє. Але... "Ми приїхали, щоб розділити подарунки й гостинці!". Ділити - так ділити. Десь через годину, забравши свою долю, гості покинули подвір'я. А вже після вихідних дівчина приїхала ще раз, щоб офіційно взяти розлучення.Отаке було весілля у Сугаках. "І що, ні в кого не вистачило розуму помирити молодят?"-  запитаєте ви. Я так само запитував про це у сельчан. "Намагалися мирити, аякже, - кажуть.- Але ні молода, ні її батьки і чути про таке не хотіли". Молодий навіть був радий, що так сталося. Нарешті я побачив, чим насправді дихає та, кого брав за дружину, казав він. Яке б то в мене з нею було життя?..

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google