Вчора був Міжнародний день білої тростини. Це предмет, яким користуються незрячі для пересування.
Традиційно у цей день люди із порушеннями зору привертають увагу оточуючих до свого життя і проблем.
Не стала виключенням і Вінниця. З нагоди Дня білої тростини представники місцевого осередку УТОС завітали до кількох локацій.
Собака-поводир
У Вінницькій обласній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського зустріч провів її незрячий працівник Леонід Кучерук. Під час заходів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського та ліцеї № 8 молодь дізналася про досвід людей із порушеннями зору й правила коректної взаємодії. До студентів і школярів завітали амбасадори безбар’єрності Анатолій Чумак із собакою-поводирем Боєм та ветеран російсько-української війни Артем Бондарєв, який утратив зір після поранення.
За їхніми словами, перш ніж допомагати незрячій людині, варто запитати, чи потрібна їй підтримка і куди вона прямує. Не варто без попередження брати людину за руку або змінювати її маршрут. Анатолій Чумак навів приклади як небажаної допомоги, так і вдалого спілкування з перехожими. А Артем Бондарєв розповів, як після реабілітації вчився самостійно пересуватися містом.
Людям вдягали маски
У Вінницькому центрі реабілітації «Гармонія» виступив голова місцевого осередку УТОС Віктор Зелінський. Він нагадав, що Міжнародна федерація сліпих затвердила День білої тростини 15 жовтня 1970 року. Членкиня товариства незрячих Олександра Васюта на практиці показувала, як використовувати білу тростину. Усі присутні могли спробувати. Для цього на очі людині вдягали маску і давали тростину. Вона ходила по кімнаті і, зрозуміло, натикалася на перешкоди.
-А ще ми розповіли, як правильно супроводжувати незрячих людей з тростиною чи без неї на вулиці або в транспорті та про правила етичної поведінки. Це дуже важливо, - каже Віктор Зелінський.
На зустрічі йшлося про шрифт Брайля, навіть навчали писати ним. Олександра Васюта розповіла про нові можливості для незрячих на смартфонах. Зокрема, про цифрові програми, які допомагають орієнтуватися в побуті, а ще про застосування штучного інтелекту.
Спорт і творчість як реабілітація
Тим часом у Вінницькому національному медичному університеті члени громадської організації УТОС і тріо «Оксамит» зустрілися зі студентами і викладачами. Говорили про сучасні та класичні методи адаптування незрячих в суспільстві.
Валерій Гаврилюк розповідав про те, як незрячим допомагає спорт. Він слугує інтеграцією та реабілітацією. Керівник творчої групи підприємства незрячих Наталя Слюсарчук розказувала про художню самодіяльність і що вона означає для членів УТОС. Вона показала, як штучний інтелект допомагає людям із порушеннями зору. Наприклад, після сканування камерою він прочитав інструкцію ліків.
На завершення зустрічі тріо «Оксамит» подарувало дві свої пісні слухачам.
Подякуй журналісту гривнею
